Розроблення виробничих операцій (проектування робіт) включає точне визначення змісту роботи (кожного виду) в організації і, непрямо, — порядок розподілу роботи в ній (розділення і спеціалізація праці). Проектуючи роботи, необхідно враховувати як принципи економічної ефективності, так і поведінкові принципи. Перше не повинне суперечити другому. Робота має відповідати здібностям працівника і можливостям обладнання, її зміст — психологічним очікуванням працівників, вартість роботи (операції) не повинна бути надмірно високою. Важливим фактором підвищення продуктивності праці операційного (виробничого) персоналу є раціональний розподіл (спеціалізація) праці. Переваги спеціалізації полягають у тому, що вона дає змогу: підвищити рівень професійного вміння на кожному спеціалізованому робочому місці; виокремити виробничі завдання, що не потребують кваліфікованої праці і можуть бути виконані некваліфікованими працівниками, які отримують меншу зарплату; збільшити можливості використання спеціального обладнання. Вади спеціалізації: зменшення гнучкості у разі зміни виробничих завдань; зниження почуття вдоволеності працею; наростання стомлення від монотонності; збільшення числа прогулів. У проектуванні робіт необхідно ретельно (глобально) розглянути ці фактори, щоб знайти оптимальний ступінь спеціалізації праці. Останнім часом усе більшого поширення набуває соціо-технічний підхід до проектування операцій (робіт), оскільки будь-яка виробнича система водночас є і соціальною, і технічною системою. Принципи соціо-технічного підходу такі [77]: Робота повинна вимагати певного напруження і містити елементи різноманітності. Необхідно, щоб на роботі можна було вчитися і продовжувати свою освіту. Робота повинна надавати можливість реалізовувати в певних межах функцію прийняття рішень. Необхідність визнання, якщо робота виконана добре. Необхідність певного ступеня соціальної підтримки. Необхідність реалізації певної залежності між результатами праці і соціальним становищем особи. Необхідність узгодження характеру роботи з бажаним майбутнім. Пошук шляхів удосконалення праці на будь-якому виробництві — постійний процес. Організація праці має базуватися на досягненнях науки і передовому досвіді уможливлювати найкраще поєднання техніки і людей в єдиному виробничому процесі та забезпечувати найефективніше використання матеріальних і трудових ресурсів. Аналіз організації праці має на меті визначення можливостей вдосконалення всіх виробничих операцій. При цьому вивчається, яким чином виконується та або інша робота і як її можна виконати найкраще. Велике значення для розроблення операцій має нормування праці. Норми витрат праці використовуються у плануванні та оцінюванні завантаження обладнання, розробленні календарних планів й оцінюванні роботи працівників, зайнятих у виробництві. Вони дають змогу планувати роботу персоналу, обладнання, і оцінити працю фахівців.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Розробка виробничих операцій» з дисципліни «Економіка та організація інформаційного бізнесу»
