Матричний метод аналізу ліквідності [18] полягає у побудові матриці фондування, де активи і пасиви подані за строками погашення (табл. 2.5). Це дає можливість відстежувати невідповідність між активами і пасивами за певними строками погашення (розрив), що дозволяє виявляти дисбаланс і вчасно його нівелювати. Перевагою такого підходу є комплексність бачення – всі активи і пасиви згруповані в одній таблиці. Недоліком матричного методу є відсутність інформації про обсяги закритих позицій. Це, відповідно, передбачає, що причиною зміни чистого процентного доходу є виключно відкриті позиції ліквідності (однак це вірно лише за умови, коли спред залишається постійним). Використання цього методу дозволяє простежити взаємозв’язок між ризиком ліквідності і процентним ризиком (обидва аналізуються за допомогою розривів). Розриви показують ступінь невідповідності обсягів активів і пасивів за строками погашення. Якщо розрив дорівнює нулю, це свідчить про закриту позицію ліквідності. У випадку наявності позитивного розриву, існує ризик переоцінки активів. При цьому ризик ліквідності відсутній, оскільки активів повертається більше, ніж повертається пасивів. У разі від’ємного розриву, виникає ризик ліквідності і ризик переоцінки пасивів. Матричний метод не дає інформації про те, які пасиви фінансують ті чи інші активи, тому неможливо здійснити аналіз ефективності роботи окремих підрозділів банку.
33 Таблиця 2.5 Матриця фондування мінімального ризику ліквідності за строками до погашення (млн.грн.) Активів Пасивів Від “до запитання” до 1 місяця Від 1 до 3 місяців Від 3 до 12 місяців Більше 1 року Строк погашення не визначено, прострочені Всього пасивів Обсяги 85633 23679 37463 239 26403 173417 Від “до запитання” до 1 місяця 33221 33221 0 Від 1 до 3 місяців 50225 50225 0 Від 3 до 12 місяців 30493 2187 23679 4627 0 Більше 1 року 33262 32836 239 187 0 Строк погашення не визначено, прострочені 26216 26216 0 Всього активів 173417 0 0 0 0 0 0 Джерело: [18]. При побудові матриці фондування у якості ознаки групування активів і пасивів використовують строки до погашення, які розподіляють на певну кількість часових інтервалів. У матриці строковість активів і пасивів збільшується відповідно зверху вниз і зліва направо. Елементи матриці заповнюють, використовуючи такий принцип: пасиви з найбільшим строком до погашення фінансують активи з максимальним строком до погашення. За рахунок надлишку ресурсів фінансуються активи з більш короткими строками погашення, тобто активи, що належать до наступного часового інтервалу. Після розподілу пасивів з максимальним строком розміщують пасиви наступного часового інтервалу, тобто ресурси з коротшими строками погашення і т.д. У матриці суми можуть розташовуватися над, на і під діагоналлю матриці. Якщо пасиви певної строковості фінансують активи з більш короткими строками погашення, то такі суми розташовуються над діагоналлю. Це свідчить про надлишкову ліквідність: довгі пасиви фінансують коротші активи. При цьому існує ризик переоцінки активів, оскільки вони переоцінюються частіше, ніж пасиви. Якщо значні суми знаходяться над діагоналлю, то це є сигналом про неефективне використання ресурсів і недоотримання прибутку.
34 Якщо ресурси певної строковості фінансують активи з довшими строками, то суми розташовуються під діагоналлю. Такі розриви свідчать про наявність ризику ліквідності: короткі пасиви фінансують довші активи. У цьому випадку існує ризик переоцінки пасивів. Якщо суми знаходяться на діагоналі, то ризик ліквідності відсутній (існує лише процентний ризик, що зв’язаний із зміною спреда). Суми на діагоналі – це закриті позиції ліквідності. Матриця фондування дозволяє наочно представити розподіл ресурсів. Перевагами цього методу є прямий розрахунок закритих позицій ліквідності або наявність інтегрованої інформації щодо фінансування активів. За умови визначення центрів відповідальності, що відповідають за розміщення активів і залучення пасивів певної строковості, можливо оцінити ефективність роботи окремих підрозділів банку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Матричний метод аналізу ліквідності» з дисципліни «Ліквідність банку: окремі аспекти управління та світовий досвід регулювання і нагляду»
