Страхування — це такий вид діяльності, в якому послуга, що надається страховиком, тобто гарантія страхового захисту, має певну тривалість у часі (на період дії договору страхування). Тому отриману від страхувальника на початку дії договору страхування суму страхового платежу (страхової премії) не можна одразу вважати доходом страховика. Вона перетворюється в доход страхової компанії (страховика) поступово, пропорційно до спливання терміну дії договору страхування. Отже, отримана премія має поступово перетворитися у зароблену премію. Коли термін дії договору страхування закінчується, вся сума страхового платежу стає доходом страховика, а до закінчення терміну дії договору страхування частина страхового платежу, що припадає на майбутній період дії договору, є джерелом утворення страхових резервів. Створюють страхові резерви саме з незаробленої частини нетто-премії. Отже, страхові резерви — це, в основному, частина незаробленої премії, що зарезервована з метою покриття можливих збитків у наступних періодах. Наявність страхових резервів та їх розмір — важлива умова виконання страховиком своїх зобов’язань перед страхувальником у разі настання страхового випадку. Саме за рахунок страхових резервів виплачується основна сума страхових відшкодувань і страхових виплат. Формування страхових резервів — це розподіл грошових потоків (надходжень) страховика з метою відокремлення від доходу частини коштів з метою надання їй цільового призначення. В основу розрахунку страхових резервів покладено оцінку майбутніх зобов’язань страховика, тому їх величина змінюється адекватно збільшенню або зменшенню відповідальності останнього зі зміною очікуваного терміну дії договору страхування. Чинне страхове законодавство України поділяє страхові резерви на технічні та резерви із страхування життя (математичні резерви) і визначає порядок їх формування. Основні види страхових резервів наведено на рис. 9.2. В Україні поширено два види технічних резервів: резерв незароблених премій та резерв збитків. Технічні резерви форму-
344
ГЛАВА 9
Страхові резерви Технічні резерви Резерви незароблених премій Резерв заявлених, але не виплачених збитків Резерв збитків, що виникли, але не заявлені Резерв катастроф Резерв коливань збитковості Рис. 9.2. Види страхових резервів
Вільні резерви Резерви із страхування життя Резерви довгострокових зобов’язань Резерви належних виплат страхових сум
ються окремо за кожним видом страхування. При цьому українські страховики використовують один спрощений метод розрахунку резерву незароблених премій — метод «плаваючих кварталів». Цей метод спеціалісти зі страхування вважають занадто приблизним, але він зручний для використання. У зарубіжній практиці більш точним вважають метод 1/365, при якому розрахунок незаробленої премії виконується окремо за кожним договором страхування виходячи із співвідношення кількості днів дії договору до його закінчення та загального строку дії договору в днях. Цей метод дає змогу страховику визначати суму незароблених премій на будь-яку дату, а не лише на кінець звітного періоду. Він є найбільш точним, але досить трудомістким. Метод обчислення незаробленої премії українськими страховиками базується на припущенні, що всі договори страхування (інші ніж страхування життя) укладаються на термін один рік. Оскільки рік складається з чотирьох кварталів, то вважають, що в кінці першого кварталу заробленою буде 1/4 частина отриманої премії, в кінці другого кварталу — 1/2, третього — 3/4 загального обсягу премії, а при закінченні четвертого кварталу вся сума отриманої страхової премії буде заробленою. Виходячи з цієї посилки, величина резерву незароблених премій на будьяку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових премій з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев’яти (розрахунковий період) і обчислюється у такому порядку:
Облік страхової діяльності
345
— частка надходжень сум страхових премій за перші три місяці розрахункового періоду множиться на 1/4; — те ж за наступні три місяці — на 1/2; — частка надходжень сум страхових премій за останні три місяці розрахункового періоду множиться на 3/4; — одержані добутки додаються. Це і буде величина резерву незароблених премій. Резерв ризиків, що не минули, формується як додаток до резерву незароблених премій щоб компенсувати можливість заниження тарифу. Резерв неврегульованих збитків формується, якщо окремі збитки, заявлені протягом звітного року, не були ліквідовані до кінця року. У такому випадку частина зібраних у звітному періоді премій спрямовується на формування резерву. Резерви збитків, що сталися, але не заявлені, призначені для покриття збитків, які мали місце у звітному періоді, але ще не оформлені відповідними документами. Резерв катастроф формується з метою забезпечення страхових виплат у разі настання природних катастроф, стихійного лиха або значних техногенних аварій, в результаті яких може бути завдано збитків багатьом страховим об’єктам одночасно і коли внаслідок цього виникає потреба здійснювати виплати страхового відшкодування у сумах, значно більших за середні розміри, взяті до уваги при розрахунку страхових тарифів. Резерв катастроф може створюватися поступово протягом тривалого періоду. Резерв коливань збитковості створюють для компенсації страховиком перевищення своїх витрат у випадках, коли фактична збитковість страхової суми перевищує очікуваний рівень, взятий за основу при розрахунку тарифної ставки за конкретним видом страхування. Формування страхових резервів здійснюється за такими принципами: — страхові резерви розраховуються на кожну звітну дату; — величина страхових резервів залежить від суми отриманих страхових платежів; — резерви формуються за договорами страхування і договорами, прийнятими у перестрахування; — за договорами, переданими у перестрахування, формується частка перестраховиків у страхових резервах. Резерви із страхування життя формуються за договорами, умови яких передбачають страхові виплати у разі смерті застрахованого, дожиття застрахованої особи до закінчення терміну дії
346
ГЛАВА 9
договору страхування або досягнення певного віку, визначеного у договорі страхування, настання певної події у житті застрахованої особи (шлюб, народження дитини тощо). Формування резервів із страхування життя, медичного страхування та обов’язкових видів страхування здійснюється окремо від інших видів страхування. Для надійнішого забезпечення виконання своїх зобов’язань перед страхувальниками законодавство дозволяє страховикам створювати (додатково до перелічених) вільні резерви за рахунок залучення коштів резервного капіталу та нерозподіленого прибутку. Для обліку руху коштів страхових резервів використовують синтетичний рахунок 49 «Страхові резерви», структура якого зображена на рис. 9.3. За кредитом субрахунків обліку страхових резервів (491 і 492) відображаються суми страхових резервів, обчислені на звітну дату, у кореспонденції з дебетом субрахунків 495 — 498. За дебетом субрахунків 491 і 492 відображають суми страхових резервів, що були обчислені на попередню звітну дату, у кореспонденції з кредитом субрахунків 495 — 498. На субрахунках обліку часток перестраховиків у страхових резервах (493 і 494) записи здійснюють у протилежному порядку: нарахована на звітну дату частка перестраховиків у страхових резервах відображається за дебетом субрахунків 493 і 494 та за кредитом субрахунків 495 — 498, а списання частки перестраховиків у резервах на попередню звітну дату — за кредитом субрахунків 493 і 494 та дебетом субрахунків 495 — 498. Субрахунки обліку результатів зміни технічних страхових резервів (495) та резервів зі страхування життя (496) щомісяця закриваються субрахунками 719 (інші доходи) або 949 (інші витрати) залежно від отриманого результату. Субрахунки обліку результатів зміни резерву незароблених премій (497) та резерву збитків (498) закриваються у кореспонденції із субрахунком 703 «Доход від реалізації робіт і послуг» ( субрахунок 7031 «Зароблені страхові платежі»). Аналітичний облік технічних страхових резервів ведуть за видами страхування і за видами валют, у яких страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов’язаннями, незалежно від того, в якій валюті сплачуються страхові платежі. Що стосується обліку резервів зі страхування життя, то згідно із Законом України «Про страхування» кошти резервів із страхування життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені
Облік страхової діяльності
347
Рахунок 49 «Страхові резерви» Основні субрахунки (пасивні) 491 – Технічні резерви 4911 – Резерви незароблених премій 4912 – Резерви збитків 4913 – Резерви катастроф 4914 – Резерви коливань збитковості 492 – Резерви із страхування життя 4921 – Резерви довгострокових зобов’язань 4922 – Резерви належних виплат Регулюючі контрпасивні субрахунки (активні) 493 – Частка перестраховиків у технічних резервах 4931 – Частка перестраховиків у резервах незароблених премій 4932 – Частка перестраховиків у резервах збитків 494 – Частка перестраховиків у резервах із страхування життя 4941 – Частка перестраховиків у резервах довгострокових зобов’язань 4942 – Частка перестраховиків у резервах належних виплат
Фінансово-результативні субрахунки (активно-пасивні) 495 – Результат зміни технічних резервів 4951 – Результат зміни резервів катастроф 4952 – Результат зміни резервів коливань збитковості 496 – Результат зміни резервів із страхування життя 4961 – Результат зміни резервів довгострокових зобов’язань 4962 – Результат зміни резервів належних виплат 497 – Результат зміни резервів незароблених премій 498 – Результат зміни резервів збитків Рис. 9.3. Будова рахунка 49 «Страхові резерви»
від його іншого майна. Страховик зобов’язаний зберігати ці кошти на окремому банківському рахунку, вести їх відокремлений облік та складати окремий баланс. Для обліку взаєморозрахунків між основною діяльністю страховика і резервами із страхування життя використовують субрахунок 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки». На балансі основної діяльності результати зміни резервів зі страхування життя відображаються, відповідно, на субрахунках 949 або 719 у кореспонденції з субрахунком 683. При складанні фінансової звітності страховика баланс страхових резервів із страхування життя включається у зведений баланс страхової організації.
348
ГЛАВА 9
Основні господарські операції з обліку страхових резервів наведено у табл. 9.2. Таблиця 9.2 Кореспонденція рахунків з обліку страхових резервів
№ з/п 1 2
Зміст господарської операції Відображено суму резерву незароблених премій: – на кінець звітного місяця – на початок звітного місяця Відображено частку перестраховиків у сумі резерву незароблених премій: – на кінець звітного місяця – на початок звітного місяця Відображено результат зміни резерву незароблених премій (в кінці звітного місяця) Відображено суму резерву збитків: – на кінець звітного місяця – на початок звітного місяця Відображено частку перестраховиків у резервах збитків: – на кінець звітного місяця – на початок звітного місяця Відображено результат зміни резерву збитків: – при збільшенні суми резерву – при зменшенні суми резерву Відображено суму резерву довгострокових зобов’язань із страхування життя: – на кінець звітного місяця – на початок звітного місяця Відображено частку перестраховиків у резервах довгострокових зобов’язань із страхування життя: – на кінець звітного місяця – на початок звітного місяця Відображено результат зміни резерву довгострокових зобов’язань на балансі страхових резервів: – при збільшенні суми резерву – при зменшенні суми резерву Відображено результат зміни резерву довгострокових зобов’язань на балансі основної діяльності страховика: – при збільшенні суми резерву – при зменшенні суми резерву
Така у загальних рисах методика відображення на рахунках бухгалтерського обліку зміни сум нарахованих страхових резервів і визначення їх впливу на фінансові результати діяльності страхової організації.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Облік страхових резервів» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
