Особливості організації журнально-ордерної форми обліку
Багаторічна практика ведення бухгалтерського обліку за фор- мою «Журнал-Головна», яка здебільшого застосовувалася в сіль- ськогосподарських підприємствах, показала, що ця форма, поряд з тим, що вона являє собою важливі моменти, з погляду організа- ції бухгалтерського обліку, в умовах великих підприємств дуже громіздка і потребує значних витрат праці на виконання техніч- них операцій. Стосовно фермерських (селянських) господарств ця форма обліку є пріоритетною, з нашої точки зору. В умовах великих сільськогосподарських підприємств ця фор- ма обліку призводила до того, що в окремих випадках облік від- ставав від процесу господарської діяльності, а працівники обліку не могли своєчасно проаналізувати зафіксовані дані. Тому, використовуючи передовий досвід промисловості та ін- ших галузей народного господарства, почали запроваджувати журнально-ордерну форму обліку, яка має переваги порівняно з формою «Журнал-Головна». Журнально-ордерна форма обліку поліпшує організацію облі- кових робіт на всіх ділянках господарювання, прискорює їх вико- нання, що посилює оперативний контроль за виробничою діяль- ністю підприємств. Сутність журнально-ордерної форми обліку полягає в тому, що аналітичний і синтетичний облік здійснюють одночасно в спеціа- льних регістрах бухгалтерського обліку, журналах-ордерах та до- поміжних відомостях до них. Ця форма обліку ґрунтується на ви- користанні принципу нагромадження даних первинних докумен- тів безпосередньо в регістрах синтетичного й аналітичного обліку, записи яких поєднуються в хронологічному і систематичному по- рядку. Тому немає потреби в складанні меморіальних ордерів та веденні книги «Журнал-Головна». Крім того, записи в нагрома- джувальні регістри здійснюють відповідно до показників, потріб- них для контролю за фінансово-господарською діяльністю під- приємства, а також для складання звітності. Отже, впровадження журнально-ордерної форми обліку дає можливість уникати дублювання тих самих показників у різ- них бухгалтерських регістрах, прискорює строки складання звітності та поліпшує її якість. Переваги журнально-ордерної форми обліку наочно підтвер- джується схемою, наведеною на рис. 10.3.
163 Умовні позначення записи поточного обліку складання звітності контроль Первинні документи ぐ на одноразовігосподарські операції ぐ на масові господарськіоперації ГОЛОВНА КНИГА Журнали-ордери ぐ із записами в первиннихдокументах ぐ із записом з відомостей Аналітичнийоблік ціннос- тей, основнихзасобів у картках абокнигах Нагромаджу-вальні і групувальнівідомості (звіти та ін.) БалансЗвітність Сальдові відомості
Рис. 10.3. Схема журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку
Основними регістрами бухгалтерського обліку за журнально- ордерної форми обліку є журнали-ордери. Допоміжні відомості застосовують лише тоді, коли необхідні аналітичні дані неможли- во відобразити в журналах-ордерах. Журнали-ордери — це регістри багатографної форми, призна- чені для кредитових записів, того балансового рахунка, операції якого обліковують у цьому журналі-ордері. Вони побудовані за кредитовим принципом: господарські операції записують на кре- дит синтетичного рахунка у розрізі рахунків, що кореспондують з ним за дебетом. ЖУРНАЛ-ОРДЕР за кредитом рахунка 30 «Каса»
В дебет рахунка Дата Підстава для запису (назва і номер документа) 66 37.2 … … Разом за кредитом 2.05 Видано заробітну плату 5000,00
5000,00 3.05 Видано в підзвіт 350,00 350,00 Разом 5000,00 350,00 5350,00
164 Записи господарських операцій в журнали-ордери здійснюють за шаховим принципом, тобто за один робочий прийом суму гос- подарської операції записують одночасно на дебет і кредит корес- пондуючих рахунків. В основу побудови журнально-ордерної форми обліку покладе- но такі принципи: ᚘ здійснення записів у журналах-ордерах у порядку реєстрації операцій тільки на кредиті рахунка у кореспонденції з дебетови- ми рахунками; ᚘ поєднання, як правило, в одній системі записів синтетичного й аналітичного обліку; ᚘ відображення в бухгалтерському обліку господарських опера- цій відповідно до показників поточної й річної звітності; ᚘ застосування об’єднаних журналів-ордерів за рахунками, економічно пов’язаними один з одним; ᚘ застосування регістрів із заздалегідь зазначеною кореспонде- нцією рахунків, номенклатурою статей аналітичного обліку, з по- казниками, необхідними для складання звітності. Основні принципи журнально-ордерної форми обліку наведе- но на рис. 10.4 [5]. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЖУРНАЛЬНО-ОРДЕРНОЇ ФОРМИ Побудова журналів-ордерів за кредитовою ознакою Широке застосування накопичувальних журналіві допоміжних відомостей Скорочення кількості облікових регістріві усунення зайвих облікових записів Поєднання в одному регістрі хронологічногоі систематичного запису Записи в журналах-ордерах кореспонденції рахунків Використання листка-розшифрування (розроблюваної таблиці) Поєднання в одному журналі-ордері кількох економічновзаємопов’язаних синтетичних рахунків Забезпечення завдяки будові окремих журналів-ордерів за кількомарахунками поєднання синтетичного і аналітичного обліку Максимальне використання шахових відомостейі лінійно-позиційного способу
Рис. 10.4. Основні принципи журнально-ордерної форми обліку
165 Записи в регістри здійснюють у міру надходження документів або підсумками за місяць залежно від змісту і характеру госпо- дарських операцій. На документах зазначають номери відповід- них регістрів та порядкові номери записів. Підсумкові записи в журналах-ордерах обов’язково звіряють з даними первинних до- кументів, на підставі яких вони зроблені, що забезпечує надійний контроль за правильністю обліку господарських операцій. У кінці місяця журнали-ордери та допоміжні відомості до них підписують працівники бухгалтерії, що заповнювали їх, і голо- вний бухгалтер підприємства. Місячні підсумки журналів-ордерів згруповують за кореспондуючими рахунками і переносять у Голо- вну книгу. Помилкові записи, виявлені у регістрах, виправляють, закреслюючи неправильну суму або текст. Головну книгу відкривають на рік. Вона призначена для що- місячного узагальнення даних поточного обліку, взаємної переві- рки правильності записів на рахунках і складання звітного бала- нсу. У Головній книзі для кожного синтетичного рахунка відво- дять сторінку і записують початковий залишок, поточні обороти та кінцевий залишок. Записи поточних оборотів є одночасно реєстрацією облікових даних, відображених у журналах-ордерах. Кредитові обороти кож- ного синтетичного рахунка показують одним записом, а дебето- ві — у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків. Правильність записів у Головну книгу перевіряють, підраховую- чи суми оборотів і залишки на всіх рахунках. Суми дебетових і кре- дитових оборотів, а також дебетових і кредитових залишків мають бути однаковими. Розглянемо принцип побудови Головної книги. ГОЛОВНА КНИГА за рахунком 30 «Каса» Дебетовий оборот Сальдо Місяць з кредитом рахунка 31 за кредитом рахунка 36 за кредитом рахунка 37 ... і т.д. Разом за дебетом Разом за кредитом Дебет Кредит Сальдо на 1 січня
150,00
Січень 500,00 400,00 700,00 1600,00 1620,00 130,00 і т. д. Разом Визначають суми
Побудова регістрів журнально-ордерної форми обліку перед- бачає чітку систему взаємоконтролю підсумкових показників, одержаних в облікових регістрах. Досвід впровадження журналь- но-ордерної форми обліку свідчить про її ефективність за умов ручної обробки облікової інформації з використанням обчислюва- льних машин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості організації журнально-ордерної форми обліку» з дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку»
