З розвитком цивілізації, техніки, технологій, з підвищенням ролі людського чинника необхідність управління ризиками не-ухильно зростає. У зв’язку з ускладненням зовнішніх і внутрі-шніх умов, їх мінливістю, багатогранністю джерел і можливих наслідків ризику в економічній сфері ризик необхідно розглядати та враховувати на засадах системного підходу разом з іншими системними характеристиками і параметрами господарської дія-льності. У низці наукових праць слушно зазначається, що необ-хідність системного підходу зумовлена зростанням витрат на ко-нтроль та управління ризиками на всіх ієрархічних рівнях управління (держава, підприємство, особа). Системний підхід в управлінні ризиком ґрунтується на при-пущенні, що всі явища та процеси слід розглядати в їх взаємо-зв’язку, враховувати вплив окремих елементів і рішень, зворотні зв’язки. Системний підхід реалізується, коли враховуються такі аспек-ти [107]: 1) метою забезпечення безпеки діяльності повинен бути сис-темний захист геополітичних, політичних, соціальних, економіч-них, фінансових процесів, захист довкілля, конструкторських і технологічних структур економіки від надмірних ризиків. Одно-часно повинні використовуватись техніка безпеки, охорона праці, управління конфліктами. Якщо не вдасться забезпечити баланс цілей через управління ризиками, то позитивний ефект буде сум-нівним. Якщо не вдасться забезпечити безпеку хоча б за одним з чинників, то не вдасться забезпечити і безпеку загалом; 2) ризики (які мають відмінну фізичну природу і різні джере-ла), пов’язані з одним об’єктом чи операцією, розглядаються як єдиний комплекс чинників, що впливає на ефект і витрату ресурсів; 3) збереження балансу та передбачення можливості створення необхідних для управління ризиком резервних ресурсів на різних рівнях ієрархії управління. Якщо пріоритет щодо управління ри-зиками надаватиметься лише одному з ієрархічних рівнів, то це однозначно знизить рівень безпеки в системі управління ризика-ми на рівні країни загалом; 4) доречно розглядати цілісну систему заходів з управління ризиком на різних етапах життєвого циклу товарів і послуг (аванпроект, ескізний проект, техноробочий проект, дослідні зразки); 5) заходи з підготовки, проведення операції (угоди) форму-ються так, щоб знизити ризик від цієї операції до допустимого рівня. Наприклад, при підготовці підприємницької операції необ-хідно переконатись у тому, що партнери (контрагенти) мають відповідний фінансовий стан (є платоспроможними), виокремити в угоді умови щодо ризику й методи зниження його ступеня (за-стосування прийомів нефондового страхування — акредитивів, факторингу, лізингу тощо). Здійснюючи угоду, необхідно зверну-ти увагу на транспортні ризики; проводячи розрахунки, слід дослі-дити чинники, здатні вплинути на можливість ухилення контраге-нтів від сплат чи їх несвоєчасне здійснення. На етапі обліку потрібно правильно відобразити отримані фінансові результати тощо; 6) розробляється комплекс заходів, які знижують ризик до до-пустимих меж на різних стадіях життєвого циклу підприємства (компанії, фірми): створення, розвиток, зрілість, старіння; а та-кож інвестиційних проектів і програм, поточних операцій тощо в їх взаємозв’язку для захисту від недопустимих (катастрофічних) ризиків у функціонуванні підприємства; 7) визначається комплекс заходів для підвищення безпеки діяльності за рахунок використання ресурсів, розподілених у часі і просторі. Розглядають методи зниження, попередження, страху-вання і поглинання різних за своєю природою ризиків. Важливо визначитись, яка з альтернативних операцій та який зі способів зниження ступеня ризику дає найбільшу ефективність. Зазвичай використовується комбінація методів зниження ступеня ризику з урахуванням обмеженості ресурсів щодо їх використання та часу; 8) доцільно розглядати систему управління ризиком (ризик-менеджмент), використовуючи: законодавство та нормативні ак-ти; заходи економічного та фінансового характеру; конструктив-ні і технологічні рішення; організаційні заходи; природозахисні заходи тощо. Державі важливо забезпечити баланс і ефективність різноманітних заходів щодо зниження ризиків діяльності. Для цього на законодавчому рівні забороняються деякі небезпечні й шкідливі для суспільства види діяльності, ліцензуються певні ви-ди діяльності тощо. Державні та місцеві органи влади встанов-люють також спеціальні податки (наприклад, екологічні), ство-рюють різного роду інспекції, маючи на меті зниження рівня ризиків; 9) важливим є забезпечення певного балансу використання ресурсів та інтенсивності заходів з управління ризиками. Особ-ливо важливим є забезпечення управління ризиками за існування обмеження обсягів ресурсів; 10) доцільно досліджувати ризик щодо визначення способів і засобів досягнення цілей. Ідеться також про такі поняття, як ри-зик-маркетинг і моніторинг ризиків; 11) у ризик-менеджменті доцільно розглядати ризики стосов-но вивчення і дії; ризики щодо планування, організації, мотива-ції, контролю, а також таємниці, конфіденційності; ризики управління конфліктом та ін. Зауважимо, що прагнути абсолютної безпеки (уникнення ри-зику) є справою безнадійною. Це пов’язано з надмірними витра-тами ресурсів (надмірною надійністю), але й нехтування аналізом ризиків, моделюванням, управлінням ним теж може призвести до небажаних наслідків. Для будь-якої практичної ситуації і сфери економічної діяльності існує золота середина між безпекою й ри-зиком, і завданням фахівців з економіки є необхідність дослі-дження всіх аспектів, пов’язаних з розвитком ризикології. Важливим завданням соціально-економічної політики в період швидкої трансформації економіки (перехідні періоди) є знахо-дження необхідного (оптимального) співвідношення між допус-тимим ступенем ризику й витратами з управління ризиками на рівні держави, місцевого управління, на рівні фінансово-промислових груп і холдингів, підприємств тощо. Управління ризиком має мати власну стратегію, тактику й оперативну складову, які потрібно системно узгоджувати з низкою інших системних хара-ктеристик та економічних критеріїв ефективного функціонування економіки та підприємництва. Разом з тим управління ризиком має розглядатись одночасно і як наука, і як мистецтво. На всіх стадіях проектування систем необхідно враховувати вплив людсь-кого чинника, творчість, необхідність працювати в умовах жорст-ких обмежень як у часі (нестача часу), так й інших ресурсів. Сис-темний підхід в управлінні ризиком повинен розвиватись за кожним з напрямів як окремо, так і в цілому (інтегровано).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СИСТЕМНИЙ ПІДХІД В УПРАВЛІННІ РИЗИКОМ» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
