Одним з базових понять логістики є поняття логістич-ної системи. Різні види систем забезпечують функціонування економічного механізму. Серед них слід виокремити логістичні. Поняття логістичної системи необхідно відокремлювати від загального поняття. Тому потрібно спочатку дати визначення за-гальному поняттю системи, а потім визначати, які системи відно-сяться до класу логістичних. У об’єкта має бути чотири якості, щоб його можна було вважати системою. Перша якість. Система є цілісна сукупність елементів, котрі взаємодіють один з одним. Необхідно мати на увазі, що елементи існують лише в системі, а поза нею це тільки об’єкти. Друга якість. Між елементами системи існують зв’язки, котрі є закономірною необхідністю і визначають інтегральні якості системи. Третя якість. Наявність системоформуючих факторів, що дають змогу сформувати упорядковані зв’язки, тобто структуру. Четверта якість. Наявність у системі інтегративних якостей, які притаманні системі в цілому, але не властиві жодному з її елементів окремо. Для логістичних систем характерним є сумісність усіх елементів, наявність зв’язків між ними, а також адаптивність та гнучкість. Світова практика створення логістичних систем управління ви-явила, що логістичні принципи керування виробництвом і роботою підприємства в сучасних умовах можна розглядати як один з важли-вих магістральних напрямів нормалізації розвитку підприємств з ме-тою посилення режимів економії трудових, матеріальних, грошових та енергетичних ресурсів, підвищення ефективності управління на рі-зних рівнях, забезпечення потрібної кількості споживчих благ. Система логістики включає в себе матеріальні засоби, що за-безпечують рух товарів по логістичному ланцюжку (склади, ван-тажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), вироб-ничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюжка. Логістична система — адаптивна система зі зворотнім зв’язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції та операції. Вона, як правило, складається з кількох підсистем і має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем. Під логістичною системою розуміють організаційно-управлінський механізм координації, який дає змогу досягти ефекту завдяки чіткій злагодженості у діях спеціалістів різноманітних служб, які беруть участь в управлінні матеріальним потоком. Мета логістичної системи — доставка у задане місце необхідної кількості та асортименту товарів та виробів, максимально підгото-ваних до виробничого чи особистого споживання при заданому рів-ні витрат. Поряд з функціональними підсистемами, до яких відно-ситься закупівельна, виробнича, розподільча, логістична система має і забезпечуючі підсистеми (наприклад, інформаційну, правову, кадрову тощо). Мета логістики — доставка вантажів «just in time» (точно у строк) при мінімальних витратах трудових та матеріальних ресурсів. Постачання матеріалів, сировини, готової продукції точно у строк позитивно впливає на функціонування усієї логістичної си- стеми, дає змогу значно скоротити запаси на складах виробничих підприємств. Логістика повною мірою працює на споживача. Тому вважають, що реалізація функцій збуту у сфері логістики здійсню-ється через додержання шести умов: наявність вантажу, його якість, кількість, час постачання, витрати та пункт призначення. Для досягнення цього ефективні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, сприяють здійсненню комплексу заходів, пов’язаних з раціо-налізацією тари та пакування, уніфікацією вантажних одиниць, у тому числі пакетизацією та контейнеризацією перевезень, налагодженням ефективної системи складування, оптимізацією кількості замовлень та рівня запасів, плануванням найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об’єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті. Основу побудови та функці-онування логістичної системи становить реалізація принципу си- стемного підходу, що проявляється насамперед в інтеграції та чіт-кості взаємодії всіх елементів логістичної системи. Цей принцип знаходить свій відбиток у розробці й здійсненні єдиного технологічного процесу виробничо-транспортної системи, у переході від окремих видів устаткування до створення виробничо-складських та виробничо-транспортних систем. Логістичні функціональні системи можна класифікувати, як подано на рис. 11. Залежно від виду логістичних ланцюжків логістичні системи по-діляються на системи з прямими зв’язками, гнучкі та ешелоновані. Гнучка логістична система (flexible logistical system) — система, в якій доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників. Прикла-дом системи, що розглядається, може бути постачання запасних частин, коли відвантаження деталей епізодичного попиту часто провадяться безпосередньо з центрального складу і відправля-ються на адресу одержувача, а відвантаження деталей стандарт-ного та підвищеного попиту — зі складу посередника.
Рис. 11. Види логістичних систем Гнучкі логістичні системи можуть бути використані в надзви-чайних та звичайних умовах. У надзвичайних умовах механізми початкової гнучкості мають застосовуватись у разі, коли не спрацьовують планові логістичні процедури. Наприклад, коли склад, котрому предписано викона-ти замовлення, не в змозі це зробити. Щоб не зривати поставки, звертаються до більшого складу, де є необхідна продукція. Логістична система з прямими зв’язками (direct logistical system) — система, в якій матеріальний потік доводиться до спожива-ча без участі посередників на основі прямих господарських зв’язків. Ешелонована логістична система (echelon logistical system) — си- стема, особливість якої полягає в тому, що матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через од-ного посередника. В прямих логістичних системах, як правило, використовують прискорені засоби транспортування разом з інформаційними тех-нологіями, що дозволяє швидко обробляти замовлення спожива-чів, а також дозволяє скоротити терміни доставки і значною мі-рою компенсує географічну роз’єднаність постачальників та споживачів. Однак можливості прямих систем обмежені великими транс-портними витратами. Штовхаюча логістична система передбачає подачу матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком, а при тягучій логістичній системі матеріали до місця обробки надходять згідно з замовленнями цих ланок. Тобто, коли в першому випадку вони виштовхуються на виробничі місця, то в другому — матеріали витягаються самими виробничими ланками. За останні роки на західному ринку транспортних та складсь-ких послуг спостерігається тенденція до підвищення вимог щодо комплектності та якості таких послуг. Це, в свою чергу, створює передумови для створення комплексних логістичних систем, які охоплюють багато функціональних завдань. Перелік таких за-вдань в умовах ринкової економіки наведений на рис. 12.
Рис. 12. Основні завдання логістичних систем У виконанні перелічених вище функцій важливу роль відігра-ють показники, які характеризують процеси, що розглядаються. Деякі з цих показників характерні і для вітчизняної практики, а деякі нові, чим заслуговують особливої уваги. Але всі вони до-статньо загальні. Є ще цілий ряд показників, що використову-ються логістичною службою для розв’язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи. На ряді цих критеріїв базується селекція типу логістичної сис-теми, її міцність та технічне оснащення. Найголовнішим з пере-рахованих вище критеріїв є надійність. Підсумовуючи зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує, та ряду критеріїв, які їх характеризують.
Рис. 13. Критерії оцінок при виборі логістичної системи · Умовні позначення: 1 — ступінь надійності поставок; 2 — мінімальна тривалість транспортування; 3 — мінімальні транспортні витрати; 4 — гнучкість системи; 5 — забезпечення зберігання вантажів; 6 — швидкість обробки рекламацій; 7 — мінімальні витрати на пакування вантажів; 8 — низькі витрати на страхування. Межі логістичної системи визначаються циклом оберту засо-бів виробництва. Спочатку закуповують засоби виробництва. Вони у вигляді матеріального потоку надходять до логістичної системи, складуються, обробляються, знову зберігаються, а потім переходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінан-сові ресурси, котрі надходять до логістичної системи. Виявлення меж логістичної системи на базі циклу обороту за-собів виробництва отримало назву «принцип сплати грошей — отримання грошей». Для стабільного функціонування системи першорядне значення має достовірне планування виробництва, збуту і розподілу. Причому перевага надається стратегічному плануванню над оперативним. З метою досягнення високої надійності такого плану необхідно вивча-ти динаміку зовнішнього середовища, насамперед ринку, ідентифіку-вати можливі ситуації і одержувати стратегічні відповіді на питання, що постають у зв’язку з цим. Стратегічне планування, стверджують західні спеціалісти, — надійний інструмент у боротьбі фірм зі своїми конкурентами, в якій використовується практика військової стратегії, бо кон’юнктура ринку розглядається як поле битви. У науковому прогнозі, що є основою стратегічного планування, використовують дані минулих періодів, методи екстраполяції. Однак такі моделі ви-користовують настільки, наскільки вони відповідають логіці техніч-ного прогресу та перспективних перетворень у сфері економіки. У галузі логістики також застосовується принцип, згідно з яким страте-гічне планування спрямовується більше на цілі, ніж на процеси, ви-ходячи з того, що творчість неможлива без інновацій. Слід зазначити, що логістика — унікальна сфера творчої діяльності, спрямованої на стратегічну орієнтацію. Та виробленням стратегії поведінки фірм в умовах логістики процес планування не завершується. Стратегічне планування генерує ланцюжок технічних планів, коли ідентифіковані цілі та дії в оперативних ситуаціях на кожен день. Щоб визначити найбільш оптимальну логістичну систему, не-обхідно розробити її проект. Для цього слід означити три стани: виявлення проблем, планування шляхів їх вирішення і розробка пропозицій щодо створення проекту. Проектування та планування логістичної системи необхідно починати зі всебічної оцінки поточної ситуації. Мета полягає в то-му, щоб зрозуміти зовнішнє середовище, процес і характерні хара-ктеристики існуючої системи, а також визначити, які зміни необ-хідні. Це можна зробити провівши ситуаційний аналіз, котрий дає змогу вивчати внутрішній устрій логістичної системи, оцінювати ринкове та конкурентне середовище. Вивченню підлягає увесь ло-гістичний процес і кожна логістична функція окремо. Зміст дослі-дження залежить від потрібної глибини аналізу. Одним з показників реальної ефективності обраної логістич-ної системи може бути її стійкість, тобто дотримування прийня-тих стандартів обслуговування. До них належать параметри, по-роговий рівень сервісу в системі з мінімальними витратами. Пороговий рівень сервісу, забезпечений логістичною систе-мою з мінімальними загальними витратами, задає основу для оцінювання сервісних можливостей логістичної системи. Базові можливості системи можливо змінити декількома способами: 1) шляхом зміни кількості складів, що використовує система; 2) зміною часу одного чи декількох функціональних циклів для підвищення швидкості або стабільності операцій; 3) зміною політики формування запасів. Аналізуючи проект логістичної системи, визначають, по-перше, достатні або недостатні резерви удосконалення логістики, котрі виправдали б проведення детальних досліджень та аналізу. По-друге, створення концептуальних схем проекту потребує все-бічного вивчення фактичних даних, що допомагає об’єктивно та критично поглянути на існуючі методи роботи. По-третє, в про-цесі створення концептуальної схеми проекту слід чітко визначи-ти можливі варіанти перебудови логістичної системи. Процес планування логістичного проекту передбачає визна-чення мети та обмежень, розробку стандартів оцінки результатів, вибір техніки аналізу, складання проектного завдання. Визначення мети означає фіксування можливих при перетворенні логістичної системи витрат і рівня сервісу. При цьому необхідно окреслити сегменти ринку або галузі, часові межі досягнення результатів, конкретні параметри діяльності, котрі, як правило, являють со-бою характеристики рівня сервісу. Аналізують такі питання, як структура замовлень і її зміна, організація отримання замовлень, види інформаційних потоків, види матеріальних та транспортних потоків, переробка та збері-гання вантажів та ін. Головне у внутрішньому аналізі — вияв сфер, в котрих можливе значне удосконалення. Аналіз зовнішніх факторів спрямований на визначення тенденцій ринкового попиту і сервісних потреб споживачів. Основне завдання оцінки ринку — відтворити сприйняття та передбачити коло споживачів. Для цього можна провести опитування клієнтів чи детальне дослідження думки споживачів. Важливою частиною аналізу є технологічні дослідження, котрі допомагають оцінити наявні та потенційні можливості технології, що використовуються у всіх сферах логістики, включаючи транспортування, складування, вантажопереробку, планування та інфор-маційну підтримку. Наприклад, як вплине використана посередни-ками нова технологія вантажопереробки на ефективність логістики? Завдання технологічних досліджень — вияв перспективних на-прямів з удосконалення технологічного процесу логістики. При прогнозуванні технологічного процесу аналізують техно-логії, котрі використовують конкуренти, зважаючи на обробку замовлень, планування потреб у матеріалах. Особливу увагу при-діляють технологіям вантажопереробки і транспортування. В оперативних планах зусилля менеджменту зосереджуються вже на діях, наприклад, на процесах збуту та розподілу. У логістиці перевага надається не галузі економіки, а регіону. Територіальна спеціалізація й раціоналізація мають особливе значення для малих і середніх підприємств з незначними циклічними потоками товарів широкої номенклатури. У зв’язку з цим для обслуговування матері-альних потоків доцільно створювати регіональні розподільчі склад-ські центри. Високої ефективності й стабільності логістичних сис-тем можна досягти лише за умови застосування сучасних технічних засобів. Технічною базою для оптимального управління інформа-ційними потоками логістичних систем є багаторівнева АСУ. Тому необхідною умовою високої ефективності логістичних систем є ор-ганічне поєднання логістики з кібернетикою.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ» з дисципліни «Логістика»
