Комунікаційний процес — це обмін інформацією між двома або більшою кількістю людей. Основні функції комунікаційного процесу полягають у досяг- ненні соціальної спільності при збереженні індивідуальності кожного її елемен- та. В окремих актах комунікацій реалізуються управлінська, інформативна, емотивна (така, що викликає емоції) і фактична (пов'язана із встановленням ко- нтактів) функції. У своїй основі процес комунікації становить процес руху інформації в ланцюгу «відправник—канал—одержувач»,реального або потенційного зв'язку у формі діалогу, а також впливу на керований об'єкт, який досягається в резуль- таті обміну повідомленнями. При обміні інформацією відправник і одержувач проходять кілька взаємо- пов'язаних етапів: 1) зародження ідеї; 2) кодування і вибір каналу; 3) передача; 4) декодування. Обмін інформацією розпочинається із формулювання ідеї чи відбору інформації. Відправник вирішує, яку значну ідею чи повідомлення вар- то зробити предметом обміну. Відправник повинен вибрати канал: передача мови і письмових матеріалів, електронні засоби зв'язку, включаючи комп'ютерні мережі, електронна пошта, відеострічки та відеоконференції. Можна розіслати пам'ятні записки, провести попередні збори невеликих груп для забезпечення розуміння повідомлення й залучення до проблеми. Передавач (відправник) може не обмежуватись одним каналом, а ви- користовувати декілька. У маркетинговій діяльності, наприклад, засобами ко- мунікації є реклама, особистий продаж, стимулювання збуту, зв'язок із громад- ськістю. З точки зору керівника обмін інформацією варто вважати ефективним, якщо одержувач продемонстрував розуміння ідеї, здійснюючи дії, на які чекав від нього відправник. Зворотній зв'язок—частина відгуку одержувача, що надходить передавачу. Він розглядається як сигнал, спрямований одержувачем інформації відправнику повідомлення, як підтвердження факту одержання повідомлення, він характе- ризує ступінь розуміння або нерозуміння інформації, що міститься в ньому. Зворотній зв'язок може набувати форми не тільки слова, але й кивка голо- вою, усмішки, потискування руки або суперечливого жесту рукою, певного ви- разу очей, інтонації голосу, зміни положення тіла тощо. Зворотній зв'язок виконує такі основні функції: а) протистоїть тому, що ро- бить соціально - економічна система, коли вона виходить за встановлені обме- ження; б) компенсує руйнівні дії зовнішніх і внутрішніх факторів, підтримує стан стійкої рівноваги системи; в) синтезує зовнішні та внутрішні руйнування, які прагнуть вивести систему з стану стійкої рівноваги; г) розробляє управлін- ські рішення для цілеспрямованого впливу на об'єкт управління. На практиці іноді має місце недооцінка зворотного зв'язку і надмірне захо- плення однобічною комунікацією, коли зверху донизу надходять численні на- кази, розпорядження, вимоги тощо. При наявності зворотного зв'язку відправник і одержувач міняються кому- нікаційними ролями. Тобто, ефективний обмін інформацією повинен бути дво- бічно - спрямованим: зворотній зв'язок необхідний, щоб мати уявлення, якою мірою повідомлення було сприйняте і зрозуміле. Керівник не має підстави думати, що все сказане ним або написане буде сприйняте точно так, як він задумав. Тому, якщо зворотній зв'язок заблокова- ний, керівник врешті - решт виявляється заблокованим або обдуреним. Зворотній зв'язок помітно підвищує шанси на ефективний обмін інформаці- єю, дозволяє обом сторонам позбавитися шуму. Мовою теорії передачі інформації шумом називають те, що спотворює зміст. Це може бути мова (у вербальному (усному) і невербальному оформлен-ні), різне сприйняття, різниця в організаційному статусі між керівником і підле- глим. Зменшення шуму може досягатися багатьма способами. Одним з них є збільшення надмірності, тобто повторення повідомлення або якоїсь його части- ни. Основною вимогою, що висувається до надання зворотного зв’язку є його конструктивність, тобто він має нести в собі реальну правдиву інформацію, вті- лену в форму, яка б сприяла її адекватному сприйманню. Для здійснення зворо- тного зв’язку потрібна готовність учасників спілкування не ставити під сумнів щирість один одного. У контексті дослідження комунікативних умінь нас ціка- вить аспект умисного створення можливості надання зворотного зв’язку. Необ- хідно створювати, забезпечувати готовність партнерів свідомо надавати його та бути уважним до реакцій іншого. У цьому випадку він стає більш інформатив- ним, що дозволяє розвивати вміння орієнтуватись у змінних умовах, вміння прогнозувати поведінку партнера.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Комунікаційний процес» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»
