Європейський підхід до визначення галузі державного управ-ління та його змісту є дуже точним. Державне управління — це підгалузь права в європейському підході. Це, мабуть, віддзерка-лює тривале асоціювання громадської служби, як це відбувалося в Європі, зі здійсненням законів та браком впливу в політичних процесах. Європейські державні службовці дотримувалися жорс-ткішого розмежування політики і управлінської діяльності. Осягнення європейського підходу до державного управління можна розпочати з короткого аналізу державного управління в Німеччині. Складові завдань державного управління є основним питан-ням при з’ясуванні суті галузі державного управління. Амери-канський підхід переважно погоджується, що її визначають полі-тичний процес і законодавчі рішення. За такої ситуації спостерігається змішування політико-адміністративних функцій. Німецький підхід до завдань державного управління підтримує розмежування політики і адміністрування, спирається на правову основу для визначення цих завдань. Правові норми визначають межі влади, за допомогою якої державне управління здійснює свої обов’язки. Критерії економічності й ефективності створюють основу для управлінського ухвалення рішень в американському підході. Правові норми забезпечують лише широкий масштаб і мету, на основі яких державний адміністратор може ухвалити конкретне рішення. Раціональність спирається на критерії економічності й ефективності, що їх можна визначити за допомогою таких кількісних методів, як аналіз витрат/прибутків. Німецький державний адміністратор діє на іншій основі, яку характеризують так: «Ад-міністратор може діяти інакше ніж бізнесмен, і його при цьому не звинуватять в ірраціональності. За наявної традиції верховенс-тва закону у ФРН раціональність громадської дії насамперед за-безпечується зведенням до купи норм і фактів, а також через ви-значення повноважень для кожної дії. Німецькі та європейські державні адміністратори мусять діяти в межах вкрай жорсткої бюрократичної системи. Необхідні умови для розуміння ними своїх завдань та методів ухвалення рішень виникають із глибоко-го й досконалого знання конституції, законів та адміністративних процесів. Їхня освіта повинна мати переважно юридичний нахил, а це значною мірою впливає на розвиток європейського держав-ного управління. Отже, ми розглянули два різні підходи до визначення держав-ного управління. Американський підхід менш чіткий, але відкри-ває шлях для багатодисциплінного методу вивчення державного управління. Це пояснюється історією розвитку його в США, яка охоплює лише 100 останніх років. Модель, яку застосовують до американського підходу, ґрунтується на піднесенні методів гос-подарського управління, де основою для ухвалення рішень є еко-номічна раціональність. Європейський метод ґрунтується на давнішій, заснованій на пра-ві традиції, яка визначає вивчення державного управління як галузі юридичної чи правової освіти. Європейські державні адміністрато-ри мають чіткіше визначений предмет державного управління. Обидва підходи добре пристосовані для відповідних політич-них, економічних та соціальних умов. Кожен з них дозволяє дер-жавним службовцям з високою якістю виконувати службові обов’язки державного управління, і це підтверджує їхню обґрунто-ваність.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Державне управління в європейській перспективі» з дисципліни «Менеджмент у державних організаціях»
