Класифікація протиправних із погляду міжнародного права діянь здійснюється на основі двох критеріїв: по пер 1 За деякими угодами на державу покладається відповідальність за всю національну діяльність як органів держави, так і фізичних або юридичних осіб (наприклад, відповідно до статей 6—7 Договору про принципи діяльності держав у зв’язку із дослідженням та використан ням космічного простору та небесних тіл 1967 р., держави учасниці несуть відповідальність за шкоду, заподіяну як державними, так і при ватними космічними об’єктами). 2 Окремі нормативні положення встановлення причинного зв’язку можна вивести зі статутів міжнародних судів та арбітражів, Нюрнберзь кого, Токійського, Руандійського, Югославського трибуналів тощо. Відповідальність держав у міжнародному праві 317 ше, правопорушення відрізняються між собою за спряму ванням і ступенем тяжкості, по друге, їм притаманний різний режим відповідальності. Ординарні міжнародні правопорушення полягають у недодержанні умов партикулярних норм міжнародного пра ва та порушують інтереси окремих держав і народів. Такі правопорушення не мають зафіксованих ознак. Збиток сто сується тільки потерпілої держави, а негативний вплив на міжнародний правопорядок є мінімальним (наприклад, невиконання або неналежне виконання міжнародних дого ворів у галузі економічного, науково технічного, культур ного співробітництва). Серйозні міжнародні правопорушення зачіпають інтере си всього міжнародного співтовариства, але не загрожують безпосередньо миру та безпеці держав і народів (поширен ня ядерної зброї, порушення свобод відкритого моря, капер ство, виробництво та накопичення хімічної зброї тощо). Найтяжчі міжнародні злочини порушують права й інте реси всього світового співтовариства, загрожують знищен ням міжнародного правопорядку, ставлять під загрозу існу вання народів, націй, навіть держави. Такі діяння завжди вчиняються з порушенням основних принципів міжнарод ного права. Ознаки найтяжчих міжнародних злочинів ви значені в нормах міжнародного права, відповідно, виокрем лені три групи злочинів: злочини проти миру, воєнні зло чини, злочини проти людяності1. У 1966 р. Комісія міжнародного права у проекті статей про відповідальність держав на підставі аналізу значного за обсягом фактичного матеріалу та різних напрямів міжна родно правової доктрини запропонувала під час кодифікації відповідальності проводити різницю між деліктами (право порушеннями) і міжнародними злочинами. У ст. 19 «Міжнародні злочини та правопорушення», зокрема, заз начено: «1. Діяння держави, яке порушує міжнародне зобов’язан ня, є міжнародним протиправним діянням, незалежно від об’єкта порушеного зобов’язання. 1 Докладніше див. Розділ 14. 318 Розділ 20 2. Міжнародне протиправне діяння, яке виникло в ре зультаті порушення державного міжнародного зобов’язан ня, настільки основоположного для забезпечення життєво важливих інтересів міжнародного співтовариства, що його порушення розглядається як злочин міжнародним співто вариством загалом, складає міжнародний злочин. 3. З дотриманням п. 2 та відповідно до чинних норм міжнародного права міжнародні злочини можуть, зокрема, виникати внаслідок: а) тяжкого порушення міжнародного зобов’язання, яке має основоположне значення для забезпечення міжнарод ного миру та безпеки, такого як зобов’язання, що заборо няє агресію; б) тяжкого порушення міжнародного зобов’язання, яке має основоположне значення для забезпечення права на родів на самовизначення, тобто зобов’язання, що заборо няє встановлення чи збереження силою колоніального па нування; в) тяжкого та масового порушення міжнародного зобов’я зання, яке має основоположне значення для захисту людсь кої особистості, зокрема зобов’язання, що забороняє раб ство, геноцид, апартеїд; г) тяжкого порушення міжнародного зобов’язання, яке має основоположне значення для захисту навколишнього середовища, зокрема зобов’язання, що забороняють масо ве забруднення атмосфери або морів. 4. Будь яке міжнародне протиправне діяння, що не ста новить собою міжнародного злочину відповідно до п. 2, є міжнародним правопорушенням». Слід зазначити, що перелік міжнародних злочинів не є вичерпним, оскільки в майбутньому можуть з’явитися нові види злочинів. При вчиненні деліктів право на звернення до суду має лише безпосередньо потерпіла держава, тобто діє режим двосторонньої відповідальності. Дещо іншим є режим відпо відальності за скоєння міжнародних злочинів: до захисту можуть вдатися й інші суб’єкти міжнародного права, усе міжнародне співтовариство.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Класифікація міжнародних правопорушень» з дисципліни «Міжнародне право»
