Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
Найважливіші передумови міжнародного співробітниц тва в боротьбі зі злочинністю в його сучасному розумінні стали зароджуватися у країнах Європи з другої половини ХVІІ ст. З того часу разом зі становленням державного су веренітету виникають і його найважливіші атрибути, котрі вплинули на утворення в ХVІІІ—ХІХ століттях основного напряму міжнародного правового співробітництва з бороть би зі злочинністю — уніфікації кримінального законодав ства держав і правової допомоги у кримінальних справах. Ідея територіального верховенства держави поклала по чаток становленню низки фундаментальних основ кримі нальної юстиції. Серед них — відхід держав від права будь якого сюзерена, котре існувало в середньовіччя, карати злочинця та необхідність вироблення правових процедур, використання яких дозволило б забезпечити просторову дію кримінальних законів. На цій основі і з’явилися угоди про 1 Конвенція про відкрите море 1958 р. — Ст. 8; Конвенція з морсь кого права 1982 р. — Ст. 95. 2 Конвенція про відкрите море 1958 р. — Ст. 9; Конвенція з морсь кого права 1982 р. — Ст. 96. Міжнародно2правове регулювання питань юрисдикції 215 екстрадицію1. Починаючи з ХІХ ст. вони поширилися та потім послужили основою для угод про правову допомогу у кримінальних справах. Сучасні угоди про правову допомо гу нерідко виходять за межі боротьби зі злочинністю, охоп люючи в тому числі цивільні правові відносини. Іншим важливим наслідком розвитку державного суве ренітету, що суттєво вплинув на міжнародно правове співробітництво в боротьбі зі злочинністю, стало формуван ня принципу невидачі своїх підданих (громадян). Дія цьо го принципу могла створити суттєві перепони в боротьбі з найнебезпечнішими злочинами: держава могла не видава ти свого підданого, який скоїв злочин в іншій державі, але і не притягати його до кримінальної відповідальності, не вважаючи скоєне діяння злочинним. Це стало однією з ос новних причин виникнення іншого напряму в міжнародно му правовому співробітництві в боротьбі зі злочинністю договорів про уніфікацію кримінального законодавства. Серед перших таких договорів були Конвенція про філок серу 1881 р., Паризька угода про охорону підводних теле графних кабелів 1884 р. Саме на основі ідеї уніфікації кри мінального законодавства пізніше виникла доктрина міжнародного кримінального права. Уніфікація криміналь ного законодавства відбувалася повільно, бо торкалася над звичайно делікатної області державного суверенітету — формування кримінально правової політики. Більшість чинних угод про уніфікацію кримінального законодавства укладені у другій половині ХХ ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю» з дисципліни «Міжнародне право»
