МіжнародноOправове регулювання загальних питань конфлікту юрисдикцій у різних територіальних просторах
Існування різних правових режимів території (міжнарод ного, національного, змішаного) призвело до необхідності визначати за допомогою міжнародного права особливості взаємодії та співвідношення міжнародної та національних юрисдикцій. Можна виокремити специфіку міжнародно правового регулювання загальних питань юрисдикції у внутрішніх морських водах, у територіальному морі, у вик лючній економічній зоні, у відкритому морі та повітряних просторах над цими територіями. Окремо міжнародне пра во регулює виникнення конфлікту юрисдикцій відносно правового статусу органів зовнішніх зносин та їхнього пер соналу. Внутрішні морські води. Прибережна держава вправі здійснювати юрисдикцію щодо іноземних торгових суден, Міжнародно2правове регулювання питань юрисдикції 211 які знаходяться у внутрішніх водах, і осіб на їх борту. Але на практиці прибережні держави на умовах взаємності об межують свою юрисдикцію на цій території, що знаходить відображення в міжнародних угодах, зокрема в угодах про торгове мореплавання. Звісно, виключення торкаються тільки питання кримінальної юрисдикції. Територіальне море. Порядок і умови здійснення юрис дикції на борту судна під час мирного проходу визначають ся відповідно до міжнародного права. Здійснення цивільної юрисдикції прибережної держави при виконанні мирного проходу залежить від суб’єкта ци вільно правової відповідальності. Прибережна держава не повинна зупиняти або змінювати курс іноземного судна з метою здійснення цивільної юрисдикції щодо особи, яка знаходиться на борту. Але щодо судна, яке виконує мирний прохід, прибережна держава вправі вжити заходи стягнен ня або арешт з будь якої цивільної справи, що виникла у зв’язку з обставинами або в силу відповідальності, прийня тої або накликаної на себе цим судном під час або до мирно го проходу. Прибережна держава також вправі відповідно до своїх законів вжити заходи стягнення або арешту за ци вільною справою до іноземного судна, що слідує з внутрішніх вод. На торгових і державних суднах, що експлуатуються в комерційних цілях, кримінальна юрисдикція прибережної держави не має здійснюватися для арешту або проведення розслідування у зв’язку з будь яким злочином, скоєним на їх борту під час мирного проходу. Виключення становлять такі випадки: якщо наслідки злочину поширюються на при бережну державу; якщо злочин має такий характер, що порушує спокій у країні або добрий порядок у територіаль ному морі; якщо капітан судна, дипломатичний агент або консульська посадова особа держави прапора звернеться до місцевої влади з проханням про надання допомоги; якщо такі заходи необхідні для припинення незаконної торгівлі наркотичними засобами або психотропними речовинами1. 1 Конвенція про територіальне море та прилеглу зону 1958 р. — Ст. 19; Конвенція ООН з морського права 1982 р. — Ч. 1. — Ст. 27. 212 Розділ 14 Якщо торгове судно або державне судно, що експлуа тується в комерційних цілях, виконує мирний прохід, слідуючи з внутрішніх вод, на таких суднах влада прибе режної держави вправі вживати будь які заходи для ареш ту або проведення розслідування. До застосування на борту судна яких би то не було кримінально процесуальних за ходів влада прибережної держави на прохання капітана повинна повідомити про це дипломатичного агента або кон сульську посадову особу держави прапора судна. У випад ках надзвичайної терміновості таке повідомлення може бути зроблено в той час, коли вживають вказані заходи1. Іноземні військові човни та державні судна, що експлу атуються в некомерційних цілях, під час мирного проходу мають імунітет від цивільної та кримінальної юрисдикції прибережної держави. Завдання шкоди або збитків таки ми суднами є підставою для міжнародно правової відпові дальності держави прапора. Юрисдикція у відкритому морі. У відкритому морі судна та особи, які знаходяться на них, повинні підкорятися юрис дикції влади свого прапора. Рівною мірою у відкритому морі тільки держава прапора вправі поширювати юрисдикцію, у тому числі кримінальну2, на своє судно. Виключення в об сязі, оговореному в Конвенції про відкрите море 1958 р. і в Конвенції ООН з морського права 1982 р., складають випад ки боротьби з рабством і работоргівлею3, піратством4, неза конною торгівлею наркотичними та психотропними речови нами5, несанкціонованими радіопередачами з відкритого моря. З метою боротьби із вказаними правопорушеннями військові човни, що зустріли у відкритому морі іноземне суд но, за наявності розумних підстав (як вказує ст. 110 Кон венції ООН із морського права 1982 р.) вправі піддати це суд но догляду. Догляду можуть бути піддані також судна, що не можуть довести свою національність (державну прина лежність), судна, на яких піднято іноземний прапор, або суд 1 Конвенція про територіальне море та прилеглу зону 1958 р. — Ст. 19; Конвенція ООН з морського права 1982 р. — Ч. 3. — Ст. 19, 27. 2 Там само. — Ст. 97. 3 Там само. — Ст. 99. 4 Там само. — Ст. 105. 5 Там само. — Ст. 108. Міжнародно2правове регулювання питань юрисдикції 213 на, які відмовляються підняти свій прапор, але в дійсності мають ту саму національність, що й військовий човен. На основі результатів догляду командир військового човна прий має рішення на основі норм міжнародного права. Конвенція про відкрите море 1958 р. і Конвенція ООН із морського права 1982 р. містять поняття переслідування1, причому в другій із них це поняття сформульовано більш точно, як «переслідуванням по гарячих слідах». Право пе реслідування пов’язане з особливим випадком поширення юрисдикції прибережної держави за межами його території щодо іноземного судна. Переслідування по гарячих слідах іноземного судна може мати місце, якщо компетентні органи влади прибе режної держави мають достатні підстави вважати, що це судно порушило закони та правила цієї держави. Таке пе реслідування має розпочатися тоді, коли іноземне судно або одна з його шлюпок знаходиться у внутрішніх водах, архі пелажних водах, у територіальному морі або прилеглій зоні держави, що переслідує. Переслідування може продовжу ватися за межами територіального моря або в прилеглій зоні держави лише за умови, що воно не переривається. Якщо іноземне судно знаходиться у прилеглій зоні, переслідуван ня може початися тільки у зв’язку з порушенням прав, для захисту яких ця зона встановлена. Право переслідування по гарячих слідах застосовують також щодо правопорушень (включно з порушенням за конів і правил прибережної держави, що стосуються вик лючної економічної зони або континентального шельфу), що вчинені у виключній економічній зоні або на континенталь ному шельфі, включно із зонами безпеки навколо устано вок на континентальному шельфі. Право переслідування по гарячих слідах вправі викори стовувати тільки військові судна, військові літальні апара ти або інші судна й літальні апарати, що мають чіткі зовнішні знаки, дозволяють упізнати їх як такі, що знахо дяться на урядовій службі й уповноважені для цієї мети. Право переслідування по гарячих слідах припиняється, 1 Конвенція про відкрите море 1958 р. — Ст. 23; Конвенція з морсь кого права 1982 р. — Ст. 111. 214 Розділ 14 щойно судно, що його переслідують, входить у територіаль не море своєї або будь якої третьої держави. Якщо іноземне судно було зупинено або затримано за межами територіаль ного моря в умовах, які не виправдовують використання права переслідування по гарячих слідах, йому мають бути відшкодовані будь які завдані збитки або шкода. Безумовний і повний імунітет від іноземної юрисдикції мають у відкритому морі: військові судна1; судна, що нале жать державі; судна, які вона експлуатує і які знаходяться лише на некомерційній державній службі2. Військове або інше судно, що належить державі, захоплене командою, кот ра чинить вказані вище правопорушення, втрачає імунітет.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МіжнародноOправове регулювання загальних питань конфлікту юрисдикцій у різних територіальних просторах» з дисципліни «Міжнародне право»
