Відкриття судового засідання та перевірка явки учасників судового розгляду і викликаних осіб
Роз’яснення перекладачеві його обов’язків Підготовча частина розпочинається з офіційного відкриття судового розгляду кримінальної справи. Без відкриття судового розгляду всі наступні процесуальні дії слід вважати незаконними. До моменту входу суду в зал судового засідання всі суб’єкти судового процесу, а також інші присутні повинні перебувати у залі, на відведених для цього місцях. При вході складу суду в зал на прохання секретаря судового засідання, за встановленим ритуалом, усі встають. Коли склад суду займає робоче місце, головуючий просить усіх сідати. Головуючий у призначений для цього час відкриває судове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатись (ст.283 КПК). Він називає повну назву справи, тобто говорить, що буде розглядатись кримінальна справа по обвинуваченню особи (прізвище, ім’я, по батькові) у вчиненні злочину, передбаче115
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
ного такою-то статтею (частиною, пунктом статті) Кримінального кодексу України. Якщо по справі обвинувачуються кілька осіб, головуючий називає це стосовно кожної з них. Дуже важливо розпочинати засідання суду точно в призначений час, оскільки це дисциплінує суб’єктів судового розгляду, і не тільки їх. Після відкриття засідання перевіряється явка в суд учасників судового розгляду і викликаних осіб. Явку в суд і причини неявки тих чи інших осіб повинен перевіряти секретар судового засідання до його відкриття. Але перевірка явки учасників судового розгляду як процесуальна дія покладена саме на головуючого. Відкривши судове засідання, головуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з’явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх (ст.284 КПК). Закон не забороняє головуючому уточнити причини неявки тих чи інших осіб у присутніх в залі суду, оскільки це дає можливість суду та учасникам процесу визначитись зі своїм ставленням до слухання справи в даному судовому засіданні. Коли в розгляді справи бере участь перекладач, головуючий, встановивши особу перекладача, роз’яснює йому обов’язок правильно робити потрібний в судовому засіданні переклад і попереджає його про відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за явно неправдивий переклад, про що від перекладача відбирається підписка (ст.285 КПК). Роз’яснення перекладачеві його обов’язків одразу після перевірки явки в суд сторін і викликаних осіб пов’язано з необхідністю виконання ним своєї функції протягом всього судового розгляду кримінальної справи. Неявка на судове засідання підсудного тягне за собою відкладення справи слуханням, оскільки заочний її розгляд (без участі підсудного) можливий лише у виняткових випадках, передбачених частиною 2 статті 262 КПК. Коли підсудний не з’явиться без поважних причин у судове засідання в справах, у яких явка його є обов’язковою, суд відкладає розгляд справи і може покласти на підсудного судові витрати по відкладеному судовому засіданню. Крім того, суд має право винести ухвалу, а суд – постанову про привід підсудного або про зміну запобіжного заходу чи обрання, коли його не було обрано раніше (ст.288 КПК). 116
Глава 4. Підготовча частина судового засідання
Якщо підсудних кілька, а один із них ухилився від суду або коли він захворів на психічну або іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає розгляд справи, суд зупиняє провадження стосовно цього підсудного до його розшуку чи одужання і продовжує розгляд стосовно інших підсудних, у разі, якщо окремий розгляд справи не ускладнить з’ясування істини та не будуть істотно порушені права і законні інтереси учасників процесу. Якщо ці умови забезпечити неможливо, суд зобов’язаний зупинити провадження у справі в цілому. Але в останньому випадку слід врахувати дані про реальний час розшуку того, кого розшукують, одужання підсудного, який захворів. Якщо він передбачається значним, що може поставити в скрутне становище інших підсудних, особливо тих, хто перебуває під вартою, до зупинення провадження по справі в цілому слід удаватися лише у виняткових випадках. Якщо в судове засідання з’явиться прокурор або захисник, які вперше вступили у справу, суд зобов’язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до участі в судовому засіданні (ч.2 ст289 КПК). Захиснику також повинна бути надана можливість побачення з підсудним віч-на-віч. Слід мати на увазі, що заміна захисника іншим може здійснюватися лише у разі неможливості забезпечення участі в судовому засіданні попереднього та коли це не зашкодить інтересам захисту підсудного. Іноді захисник (як і прокурор) не може з’явитись у судове засідання з поважних причин – хвороба, участь в іншому процесі. Тому слід з’ясувати час можливої явки захисника в суд. Якщо він незначний, справу, за загальним правилом, необхідно відкласти і забезпечити явку саме цього захисника. Річ у тому, що на практиці часто буває, коли при неявці захисника підсудний при неможливості укласти угоду з іншим захисником через поганий матеріальний стан чи з інших, тільки йому відомих причин, наприклад, через острах викликати незадоволення суддів та й інших учасників процесу, затяжного розгляду справи тощо, відмовляється від допомоги захисника і заявляє, що бере захист своїх інтересів на себе. А це фактично вимушена відмова. Тому в подібних випадках саме запитання головуючого підсудному – просить він відкласти слухання справи чи згоден на слухання справи без захис117
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
ника, неприпустиме. Єдине запитання, яке слід у таких випадках ставити, це запитання, чи бажає підсудний сам запросити собі захисника, чи він просить забезпечити йому захисника через адвокатське об’єднання1. Якщо прокурор або адвокат не з’явились у судове засідання без поважних причин, суд повідомляє про це відповідного керівника прокуроратури, обласну (міську) кваліфікаційнодисциплінарну комісію адвокатури. При неявці без поважних причин осіб з числа опікунів чи піклувальників підсудного, суд може направляти таке повідомлення до органів опіки та піклування. Якщо в судове засідання не з’явиться потерпілий питання про розгляд справи або відкладення його вирішується залежно від того, чи можливо за відсутності потерпілого з’ясувати всі обставини справи і захистити його права та законні інтереси. До потерпілого, який не з’явився без поважних причин, суд може застосувати привід відповідно до статті 72 КПК. За злісне ухилення від явки до суду потерпілий несе відповідальність за частиною 1 статті 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Коли в судове засідання без поважних причин не з’явиться потерпілий у справах, зазначених у частині першій статті 27 КПК, справа на цій підставі підлягає закриттю (ч.З ст.282 КПК), навіть якщо підсудний наполягає на розгляді справи з мотивів його реабілітації. Якщо в судове засідання не з’явиться цивільний позивач або представник його інтересів, суд не розглядає цивільного позову, проте за цивільним позивачем зберігається право заявити позов у порядку цивільного судочинства. Суд може за клопотанням цивільного позивача розглянути цивільний позов за його відсутності. У разі, коли позов підтримує прокурор або коли позов заявлений підприємством, установою чи організацією, суд розглядає цивільний позов _______________ 1 Див.: Строгович М.С. Курс советского уголовного процеса. Том II. – М.: Наука, 1970. – С.257–258. Виключення із КПК (п.10 ст253 КПК – в ред. Закону № 378-12 від 23.12.93) правила про попереднє узгодження із захисником та прокурором дня і місця слухання справи в судовому засіданні, як свідчить практика, – помилкове.
118
Глава 4. Підготовча частина судового засідання
незалежно від явки цивільного позивача або його представника (ст.291 КПК). Наслідки неявки цивільного відповідача або представника його інтересів в законі не врегульовані. Практика виходить із того, що їх неявка в судове засідання не є перешкодою для розгляду цивільного позову. Після з’ясування питання про явку сторін, суд переходить до з’ясування такого ж питання щодо викликаних в судове засідання осіб, зокрема свідків, експертів, спеціаліста, лікаря чи педагога, викликаних для присутності при допиті неповнолітнього свідка, та інших. Якщо ж не всі викликані свідки й експерти з’явилися, суд вирішує питання про можливість розгляду справи за їх відсутності залежно від її конкретних обставин. Суд при необхідності стосовно свідка, що не з’явився, може застосувати привід, накласти грошове стягнення до половини мінімального розміру заробітної плати (ст.70 КПК). За злісне ухилення від явки до суду свідок і експерт несуть відповідальність за частиною 1 статті 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.71, 77 КПК). При явці в судове засідання експерта та спеціаліста головуючий з’ясовує їх особу і компетентність, відносини з підсудним та потерпілим. Перевіривши явку учасників судового розгляду і викликаних осіб, встановивши причини неявки відсутніх, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду про можливість розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя – постанову про дальший розгляд справи чи про відкладення його, вживаючи при необхідності відповідних заходів для явки осіб, що не з’явилися (ч.2 ст.290, ч.2 ст.292 КПК). Суд у виняткових випадках може звільнити потерпілого та свідка, щодо яких здійснюються заходи безпеки, від обов’язку з’явитися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ними раніше (ч.2 ст.290, ч.2 ст.292 КПК). Коли визнано можливим продовжити слухання справи, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання в окрему кімнату і вживає заходів до того, щоб допитані свідки не спілкувалися з не допитаними. Потер119 пілого і експерта із залу суду не видаляють (ст.293 КПК). Не видаляють із залу суду також спеціаліста, лікаря, педагога тощо. Свідків видаляють із залу до здійснення наступних процесуальних дій тому, що в підготовчій частині при заявленні, обговоренні та вирішенні різного роду клопотань (про відводи, витребування додаткових доказів, закриття справи, направлення справи для додаткового розслідування) нерідко висловлюються і аналізуються дані, які можуть негативно вплинути на правильність їхніх показань. На об’єктивність показань свідків можуть впливати також відомості, які є предметом обговорення при вирішенні питання про можливість слухання справи при неявці кого-небудь із викликаних осіб. Тому видалення свідків із залу законодавчо слід передбачити зразу ж після відкриття судового засідання та перевірки їх явки.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відкриття судового засідання та перевірка явки учасників судового розгляду і викликаних осіб» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
