Тривалий час українське законодавство жодним чином не обмежувало право вітчизняних позичальників на отримання кредитів за кордоном. Єдиний виняток становило податкове законодавство, яке відмовлялося надавати пільговий режим оподаткування кредитам, отриманим від нерезидентів, які не були фінансовими установами, зокрема банками. Останнім часом НБУ намагається скоротити практику видачі вітчизняними банками кредитів у іноземній валюті вітчизняним позичальникам. Незважаючи на даткового законодавства останніх непрямих донні запозичення, Господарський кодекс (ГКУ) вніс додаткові розуміння. Так, ст. 388 ГКУ передбачено, що діяльності можуть одержувати валютні кре' дити на договірній основі». Це ми як вимога того, що вітчизняні кордонних кредиторів (позикодавців), не є банками або небанківськими фінансовими На жаль, ГКУ не пояснює, яких кредитів стосується з ЦКУ кредити можуть бути надані лише фінансовими (будь'які інші запозичення є позиками), а отже положення ст. 388 ГКУ взагалі втрачає сенс і є простою констатацією факту. Втім позиція ані судів, ані податківців з цього питання досі не оприлюднена. Доки вона невідома, ники можуть уникнути будь'яких звинувачень у порушенні якщо намага' тимуться проводити всі свої зовнішні запозичення через іноземні фінансові установи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Обмеження щодо особи кредитора» з дисципліни «Кредитування: щотреба знати підприємцям»
