Перший період англійської буржуазної революції та виникнення конституційної монархії
Англійським королям з династії Тюдорів певний час вдавалося маскувати абсолютизм парламентськими формами правління. Стюарти, що утвердилися в Англії після смерті Єлизавети І Тюдор (1603), у період кризи та розпаду абсолютизму перейшли до режиму відкритої диктатури, вступивши в гострий конфлікт з Парламентом. Три перших Парламенти Якова І (скликані в 1604, 1614, 1621 рр.) були розпущені через відмову Палати общин надати королеві право збирати податки. Яков І (1603-1625) почав шукати "позапарламентські шляхи" поповнення казни (запровадження нових податків, стягнення старих феодальних повинностей, торгівля титулами, посадами, монополіями тощо). Такою ж неприйнятною для Парламенту була й зовнішня політика короля - намагання зблизитися з "національним ворогом" англійської буржуазії-Іспанією За наступника Якова - Карпа І (1625-1649) - політичний шантаж, інтриги, свавілля ще більше загострили конфлікт між королем і Парламентом. 7 червня 1628р. королеві була подана так звана "Петиція про право", що була спрямована на обмеження королівського свавілля. У відповідь Карл І розпустив Парламент і не скликав його 11 років. У квітні 1640 р., щоб отримати субсидії для ведення шотландської війни, король скликає Парламент, який виявився неслухняним і був розпущений. Цей Парламент дістав назву "короткого" (проіснував з 13 квітня до 5 травня 1640 р.). Однак відсутність грошей, незадоволення не тільки народних низів, але й серед фінансистів та купців Сіті (центральна частина Лондона, в якій зосереджені контори та правління найбільших банкірів і страхових компаній тощо), частини перів зробили положення Карла безвихідним. Був скликаний новий Парламент, який пізніше почав називатися "довгим" (з 3 листопада 1640 р. до 1653 р.).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Перший період англійської буржуазної революції та виникнення конституційної монархії» з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»
