Посвідчення договору довічного утримання (догляду) та договорів про надання утримання
Основною метою договору довічного утримання є можливість особи, яка за віком, станом здоров'я або з інших причин потребує постійного піклування або додаткового матеріального забезпечення, що не можна отримати від держави, за рахунок власного майна. За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність жит- 219 Нотаріат в Україні ловий будинок, квартиру або їх частку, інше нерухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно. Деякі вчені навіть намагаються віднести цей договір до договорів з надання послуг, а не з відчуження майна, оскільки більш важливим у цьому випадку є саме догляд, піклування, опікування, тобто певні послуги, що надаються однією особою іншій, а не матеріальні виплати. Саме тому майже немає вимог щодо матеріальної забезпеченості набувача. Найчастіше особа, що укладає договір довічного утримання, з різних причин зацікавлена у певному догляді. Такий догляд не можна виразити в певному грошовому еквіваленті, а тому особи, які бажають укласти цей договір, мають досягти домовленості щодо обсягу послуг, що надаватимуться відчужувачу. Відповідно до ст. 745 ЦК України, договір довічного утримання належить до числа договорів, для яких встановлено обов'язкову письмову форму та які підлягають нотаріальному посвідченню. Посвідчення договорів довічного утримання належить до виключної компетенції державних нотаріусів і здійснюється ними з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження. Зокрема, договір довічного утримання, за яким набувачеві передається у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути посвідчений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення порядку користування цим майном між співвласниками. Нотаріус повинен роз'яснити сторонам зміст посвідчуваної угоди, права і обов'язки сторін за чинним цивільним законодавством, зокрема положення статей 744—758 ЦК України, а також встановити, чи відповідають дані умови дійсним намірам сторін. Укладання договору довічного утримання має свої особливості. Так, при посвідченні таких договорів не застосовуються положення статті 362 ЦК України щодо повідомлення інших учасників спільної часткової власності про відчуження своєї частки. На відміну від раніше діючого цивільного законодавства відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я. Набувачем майна за договором довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками 1 220
Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів майна, переданого їм за договором довічного утримання, на праві спільної сумісної власності. їхній обов'язок перед відчужувачем є солідарним. Договір довічного утриманні також може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи. Слід відзначити, що набувач стає власником майна після смерті відчужувача, а якщо це майно підлягає обов'язковій державній реєстрації, — то після такої реєстрації. До смерті відчужувача набувач не має право продавати, дарувати, міняти таке майно, укладати щодо нього договір застави, передавати у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На майно, передане набувачу, не може бути звернено стягнення протягом життя відчужувача. Втрата або знищення майна не є підставою для припинення чи зменшення обсягу обов'язків набувача перед відчужувачем. У тексті договору довічного утримання (догляду) обов'язково зазначається, що набувач майна зобов'язаний надавати відчужу-вачеві довічно матеріальне забезпечення, а також усі види догляду (опікування) з їх конкретизуванням або без такого, та визначається грошова оцінка матеріального забезпечення, яка встановлюється за згодою сторін. Якщо такої згоди не було досягнуто, договір не може бути посвідчено. У випадку якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені в договорі, спір має вирішуватись на засадах справедливості та розумності. Набувач повинен в разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем. Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду). В такому разі в тексті договору зазначається конкретно визначена частина помешкання, в якій відчужувач або третя особа мають право проживати. При посвідченні договору довічного утримання (догляду) накладається заборона відчуження майна в установленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору. Договір може бути змінений, а саме: • з появою необхідності зміни обсягу чи виду послуг, що надаються набувачем з істотних підстав (при погіршенні стану здоров'я відчужувача тощо); • у разі неможливості подальшого виконання фізичною особою своїх обов'язків за договором з підстав, що мають істотне зна- 221 Нотаріат в Україні чення, набувач може передати їх іншій особі за згодою відчужу-вача. Відмова відчужувача від передання обов'язків набувача іншій особі може бути оскаржена до суду (ст. 752 ЦК); — набувач та відчужувач можуть домовитись про заміну речі, яка є предметом договору на іншу річ, причому обсяг обов'язків за домовленістю сторін може бути змінений або залишений незмінним (ст. 753 ЦК). Розірвання договору довічного утримання можливе: • на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі з невиконання чи неналежного виконання набувачем своїх обов'язків незалежно від його вини; • на вимогу набувача, у зв'язку з неможливістю подальшого виконання своїх обов'язків з підстав, що мають істотне значення (наприклад, неможливість надавати відчужувачу і далі передбачений договором догляд чи матеріальне утримання); • за згодою сторін. Зміна або розірвання договору довічного утримання оформляється шляхом складання окремого договору, який додається до примірника основного договору, що міститься в справах нотаріуса. Такий договір підписується сторонами і посвідчується нотаріусом.* На всіх примірниках основного договору робиться відмітка про його зміну або розірвання, в якій зазначаються номер за реєстром та дата посвідчення договору про зміну або розірвання. Відмітка підписується нотаріусом і скріплюється його печаткою. Про зміну або розірвання договору робиться запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, де зареєстровано основний договір. На підставі договору про розірвання договору довічного утримання (догляду) або внесення до нього-змін щодо заміни речі, яка була передана за договором, на іншу річ, переходу прав та обов'язків за цим договором до спадкоємців (правонаступників) набувача майна, нотаріус вносить відповідні зміни до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача. Щодо анулювання договору, на практиці можуть виникати два такі випадки. По-перше, в разі смерті фізичної особи — набувача за договором довічного утримання (догляду) обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передано відчужувачем. 222 Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів При відсутності у набувача спадкоємців або при відмові їх від договору довічного утримання (догляду) нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію цього договору, про що на всіх його примірниках робить відповідний напис посиланням на статтю 757 ЦК України. Факт смерті набувача підтверджується свідоцтвом державного органу реєстрації актів цивільного стану про смерть. При цьому відчужувачу повертається приєднаний до примірника договору довічного утримання (догляду) первинний право-встановлювальний документ на майно або його дублікат, який міститься у справах нотаріуса. Разом з листом нотаріуса про припинення дії договору довічного утримання (догляду) цей правовс-тановлювальний документ (або його дублікат) подається відповідному реєструвальному органу для перереєстрації. Відчужувач набуває право власності на майно, що було предметом договору. По-друге, уразі ліквідації юридичної особи — набувача обов'язки за договором довічного утримання переходять до правонаступників такої юридичної особи, яким це майно відійшло. Якщо правонаступники відсутні або відмовились від договору, нотаріус на підставі витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та письмової заяви відчужувача припиняє дію договору довічного тримання (догляду) та повертає відчужувачу первинний правовстановлювальний документ. На всіх примірниках договору нотаріус робить відповідний напис про припинення дії договору з посиланням на статтю 758 Цивільного кодексу України. Подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначаються умови, розмір та строки виплати аліментів. Такий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. При посвідченні договорів про надання утримання нотаріус повинен додержуватись правил статей 75-78, 82 Сімейного кодексу України, в яких зазначається, що подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, вправі укласти договір про припинення утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру, інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати. У разі розірвання договору про утримання у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса до посвідчення договору.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Посвідчення договору довічного утримання (догляду) та договорів про надання утримання» з дисципліни «Нотаріат в Україні»
