Нотаріус (лат. — писар, секретар) — представник органів та установ нотаріату, що законом уповноважений вчиняти нотаріальні дії. Нотаріус при реалізації нотаріальних функцій зобов'язаний, встановивши фактичні обставини при вчиненні конкретної нотаріальної дії, здійснювати провадження за суворо регламентованими правилами. Нотаріус — особа, на яку законом покладений обов'язок посвідчувати права і факти, що мають юридичне значення, вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної сили. Нотаріусом може бути громадянин України, що має вищу юридичну освіту (академія, університет, інститут III—IV рівня акредитації), який пройшов стажування в державній нотаріальній конторі чи у приватного нотаріуса протягом 6 місяців. Після закінчення терміну стажування особа, що бажає займатись нотаріальною діяльністю, складає кваліфікаційний іспит і отримує свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Воно видається Мін'юстом на підставі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату. Нотаріус, який вперше починає нотаріальну діяльність, в Головному управлінні юстиції Мін'юсту в АРК, обласному, Київському та Севастопольському міському управлінні юстиції в урочистій обстановці приносить присягу. Присяга. Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотаріуса чесно і сумлінно, відповідно до закону і совісті, поважати права і законні інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таємницю, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса. Призначення на посаду державного нотаріуса і звільнення його з посади провадиться Головним управлінням юстиції Мін'юсту в АРК, обласними, Київським і Севастопольським міськими управліннями юстиції. Нотаріус не має права поєднувати нотаріальну діяльність з роботою в державних та приватних підприємствах і організаціях, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької і наукової у вільний від роботи час. Приватний нотаріус для здійснення нотаріальних дій зобов'язаний зареєструвати діяльність та отримати реєстраційне посвідчення. Для цього до Головного управління юстиції Мін'юсту в АРК, обласних, Київського та Севастопольського міського управління юстиції подається заява. Реєстраційне посвідчення видається управлінням юстиції у 15-денний строк з моменту подачі заяви. Відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності не допускається. Після отримання цього посвідчення нотаріус зобов'язаний у 3-місячний строк розпочати нотаріальну діяльність. Нотаріус має право: — витребувати від підприємств, установ, організацій відомості або документи, що необхідні для здійснення нотаріальних дій; — складати проекти угод і заяв; — виготовляти копії документів і виписки з них; — давати консультації правового характеру; — давати роз'яснення з питань здійснення нотаріальних дій. Нотаріус зобов'язаний: — здійснювати свої професійні обов'язки у точній відповідності до законодавства України та присяги; — сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів; — роз'яснювати права й обов'язки, попереджати про наслідки вчинених нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана тим, хто звертається за вчиненням нотаріальної дії, на шкоду; — додержуватись принципу таємниці вчинюваних нотаріальних дій; — відмовляти у здійсненні нотаріальних дій у випадку їх не відповідності законодавству України і міжнародним договорам. Стажист нотаріуса Стажистом нотаріуса може бути особа, що має вищу юридичну освіту. Умови роботи цього суб'єкта нотаріальних правовідносин визначаються трудовим контрактом, що укладається між стажистом і приватним нотаріусом або державною нотаріальною конторою з дотриманням норм трудового законодавства України та правил проходження стажування.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Правовий статус нотаріуса» з дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»
