Відповідно до ч. І ст.18 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків по ньому. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» вводить термін «ощадний сертифікат», не згадуючи «депозитні сертифікати», хоча, враховуючи світову практику, цей вид цінних паперів слід було б називати саме «депозитним сертифікатом». Тому всім інвесторам слід враховувати особливості таких документів, як випущені деякими банками «депозитні сертифікати», які відповідно до українського законодавства не є цінними паперами і не забезпечені засобами захисту, передбаченими для цінних паперів. Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний відсоток на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним. Однак було б доцільним встановити певну процедуру передавального напису на іменному сертифікаті для активізації їх ринкового обігу. Адже на сучасному фінансовому ринку сертифікати грають подвійну роль: вони виступають як інвестиційні цінні папери, тобто дозволяють вкласти вільні кошти під відсоток, причому, як правило, на короткий строк і з можливістю дострокової реалізації, та як засіб обігу. У Законі України «Про цінні папери і фондову біржу» (ч. І ст.20) передбачено, що прибуток по ощадних сертифікатах сплачується за їх пред'явленням до банку-емітента. У випадку дострокової вимоги держателя сертифікату про повернення коштів з депозиту банк сплачує знижений процент, який повинен бути обумовлений для таких випадків. Таким чином, закон прямо передбачає можливість дострокової вимоги держателя сертифіката повернути йому грошові кошти, що були вкладені до бан- ку. Однією з причин цього може бути незадоволеність інвестора відсотком, що виплачується по сертифікату, привабливість якого зменшилась з моменту купівлі сертифіката внаслідок інфляції. Інвестори можуть придбати ощадні сертифікати лише за рахунок власних коштів, однак проконтролювати виконання цих умов досить важко. Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» встановлені обов'язкові реквізити для ощадних сертифікатів. Для наочності складемо таку схему (рис. 35). Відмітимо, що дуже багато банків надають власникам сертифікатів додаткові послуги. Сертифікати можуть бути прийняті як високоліквідне заставне забезпечення кредитів. Банки також надають послуги по зберіганню сертифікатів. При цьому інвестору видається іменне свідоцтво, яке затверджує правочинність його держателя розпоряджатись сертифікатом і яке може бути відчужене. Таким чином, сертифікат може міняти власників, залишаючись при цьому в банку-емітенті. Відомості, що дають змогу оцінити привабливість ощадних сертифікатів Емітувати ощадні сертифікати можуть лише банки. Це значно збільшує надійність цього виду цінних паперів. Оскільки банки є особливим інститутом фінансового ринку, який досить ретельно контролюється державними органами. Тому використання грошових коштів, залучених від продажу ощадних сертифікатів, також буде проходити під певним контролем. При купівлі ощадних сертифікатів слід упевнитися, що це саме «ощадний», а не «депозитний» сертифікат, тому що придбання «депозитного» сертифіката породжує правовідносини, які регулюються іншими нормативними документами, а не Законом України «Про цінні папери і фондову біржу». При купівлі ощадних сертифікатів слід добре знати умови використання цих цінних паперів, які визначаються емітентом (банком). До них належать строк, на який грошові кошти залучаються банком, відсоток, що сплачується банком, можливість подовження цього строку. Але особливо уважно необхідно вивчити питання, пов'язане з достроковим поверненням ощадного сертифіката банку. Необхідно чітко уявляти, коли можна продати ощадний сертифікат банку (деякі емітенти встановлюють норми, за якими здійснити цю операцію можна не раніше, як з настанням певного строку (наприклад, повз 6 місяців після придбання сертифіката інвестором)). Деякі банки встановлюють правила, згідно з якими при достроковому викупі ними сертифікатів інвестор не отримує відсотки, які б належали йому після викупу сертифікатів у встановлені строки. Інколи умови випуску депозитних сертифікатів передбачають виплату штрафу інвестором у випадку дострокового продажу ним сертифікату (інвесторові повертають меншу суму в порівнянні з переданою ним банку в обмін на сертифікат). Ну і, звичайно ж, купувати ощадні сертифікати краще ті, які випущені великим банком, який працює вже довгий час.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ощадні сертифікати. Правова характеристика» з дисципліни «Банківське право України»
