Національний банк України як єдиний емісійний банк і касовий центр держави організовує та регулює обсяг і структуру готівкової маси в обігу на підставі основних напрямків грошово-кредитної політики й показників економічного і соціального розвитку України Відповідно до ст. 24 Закону «Про Національний банк України», основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України Щорічно Національний банк інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кредитної і валютної політики, розробленої Національним банком на наступний рік і на більш тривалий період Грошово-кредитна політика — сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава з метою регулювання економічного росту, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та збалансування платіжного балансу. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Національний банк України», основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через: 1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків та фінансово-кредитних установ; 2) процентну політику; 3) рефінансування комерційних банків; 4) управління золотовалютними резервами; 5) операції з цінними паперами на відкритому ринку; 6) регулювання імпорту та експорту капіталу. Установи банків, відповідно до нормативних актів Національного банку України, здійснюють аналіз і прогнозування готівкового обігу, організують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території регіону. Важливою умовою нормального функціонування господарського механізму, яка необхідна для забезпечення прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, є стабільність готівкового обігу на основі збалансування платоспроможного попиту населення з пропозицією товарів та послуг. Відповідно до цього, доцільно назвати основні завдання установ банків у роботі з готівкового обігу. Для наочності складемо схему (рис. 24). Національний банк України організує готівковий обіг в країні, який поряд з безготівковими розрахунками є складовою частиною загального грошового обороту і являє собою сукупність платежів, що здійснюється готівкою. Взагалі, сфера застосування готівкових коштів, які виступають у функції засобів обігу і платежу, в діяльності розвинутих країн з ринковою економікою обмежена. Там основна частина розрахунків і платежів (93-95 відсотка) здійснюється без використання готівки і лише незначна (5-7 відсотків) — готівкою. В загальній грошовій системі України готівковий обіг продовжує відігравати досить значну роль, пов'язану головним чином з обслуговуванням населення у процесі формування і розподілу його грошових доходів. Економіку України, як і інших постсоціалістичних країн, характеризує висока питома вага готівки у загальній грошовій масі (близько 50 відсотків, порівняно з початком 1992 р. Вона зросла майже у 3,5 рази). Це пояснюється як різким збільшенням в країні кількості суб'єктів господарювання, особливо в сфері торгівлі і надання послуг (і відповідно зростання кількості розрахунків готівкою між ними і населенням), так і кризовими явищами в економіці, загостренням інфляційних процесів у 1992-1995 роках, намаганням ряду суб'єктів господарювання занижати наявні доходи і ухилятися тим самим від сплати податків, певною недовірою населення до банківських установ і безготівкових платежів, породженою знеціненням заощаджень населення, що в цілому і зумовило збільшення готівкових розрахунків суб'єктів господарювання між собою та населенням і відповідно зростання потреби в готівці. Питома вага безготівкових перерахувань на вклади у загальній сумі грошових доходів населення знизилася порівняно із 80-ми роками у 2—2,5 рази Обсяги розрахунків чеками за товари та послуги у загальному офіційному обсязі товарообороту становлять лише 0,2% Існуюча система не стимулює залучення готівки у банківську систему та зберігання заощаджень населення на вкладах Рух основної маси готівки через каси банку складається, з одного боку, з видач готівкових коштів суб'єктам господарювання для виплати заробітної плати, дивідендів, оплати сільськогосподарських продуктів, закуплених у населення, розрахунків по пенсіях, стипендіях, допомогах, забезпечення інших господарських потреб, з іншого боку, — з надходжень грошової виручки від реалізації продукції, продажу товарів, надання послуг, виконання робіт, податків, зборів і з інших джерел У зв'язку з тим, що через каси підприємств, установ і організацій проходить переважна маса готівкових коштів, правильна організація їх обороту має особливе господарське значення, безпосередньо впливаючи на розмір грошової маси в обігу, її стабільність, швидкість обігу грошей З метою регулювання сфери готівково-грошового обігу Національний банк України використовує ліміт залишку готівки в касах підприємств (організацій, установ) Відповідно до чинного «Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні», усі підприємства та індивідуальні підприємці, які мають рахунки в установах банків, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків На кінець кожного дня підприємства, організації та установи можуть залишати у своїх касах готівку лише в межах ліміту Інші грошові кошти підприємства мають зберігатися на відповідних рахунках в установах банків Ліміт залишку готівки в касі встановлюється установою банку щорічно протягом першого кварталу У разі звернення протягом року клієнта (або з ініціативи банку) щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповідного документа — заявки-розрахунку, ця заява має бути розглянута банком, і, за умови її обґрунтованості, встановлений раніше ліміт каси переглядається Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства (не залежно від того, перебувають чи не перебувають вони на самостійному балансі) встановлюється комерційними банками за місцем відкриття рахунку з огляду на режим та специфіку роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки (надходжень) та графіка заїзду інкасаторів Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і строки, встановлені установою банку для зарахування на їх рахунки У разі якщо ліміт залишку готівки в каси підприємства взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має бути здана до банку (незалежно від причин відсутності ліміту каси) За своїм економічним змістом ліміт каси, тобто залишок грошей, що переходить у касі з дня на день, має відповідати потребам і конкретним умовам фінансово-господарської діяльності підприємства Для підприємств і організацій, які мають постійну грошову виручку і зобов'язані здавати й в банк щоденно наприкінці робочого дня (при наявності вечірньої каси і інкасації), ліміт залишку готівки в касі встановлюється в розмірах, необхідних для забезпечення нормальної роботи ранком наступного дня, із строком здання виручки наступного дня (у разі відсутності вечірньої каси і інкасації) — в межах середньоденної виручки Ліміт залишку готівки в касі не встановлюється селянським (фермерським) господарствам, які займаються виключно виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, та індивідуальним підприємцям Підприємства, виконавчі органи селищних, міських та районних у містах рад мають право зберігати протягом трьох робочих днів понад встановлений ліміт у касах готівку, що одержана у банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів (доходу), колективні сільськогосподарські підприємства, підприємства залізничного транспорту та морські порти для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, виконавчі органи сільських рад — протягом п'яти робочих днів, включаю чи день отримання готівки в установі банку Після закінченні цього строку суми готівки, що не використані за призначенням, мають бути повернуті в банк не пізніше наступного робочого дня клієнта та банку і в подальшому видаються підприємствам за їх першою вимогою на ті самі цілі Для встановлення лімітів залишків готівки в касах установи банків одержують заявку-розрахунок від підприємств, організацій і установ за встановленими формами Готівкова виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) та інші касові надходження здаються підприємствами в установленому банком порядку. Строки і порядок здавання виручки встановлюються установами банків кожному підприємству за погодженням з його керівником, виходячи з необхідності прискорення обіговості грошей і своєчасного надходження їх до кас банків. Готівкова виручка підприємств та індивідуальних підприємців може використовуватися ними в необхідних розмірах для забезпечення своєї господарської діяльності (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу). Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами. Особи, які одержали готівку під звіт (у т.ч. на відрядження у межах України), зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства або централізованої бухгалтерії звіт про витрачені суми. Готівка, що видана під звіт, але через ряд причин не витрачена (частково або у повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відрядженнями — не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції — не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт). Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видана готівка на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань (у тому числі і для закупівлі сільськогосподарської продукції) і при цьому строк відрядження перевищує один робочий день з дня видачі її під звіт, то підзвітна особа протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих чи господарських потреб, та авансовий звіт про витрачені кошти безпосередньо на відрядження. У разі витрачання підприємством, що має податкову заборгованість, готівки як з виручки (касових надходжень), так і з одержаної з кас банків (крім розрахунків за податками і обов'язковими платежами) ці кошти розрахункове включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі витрати, з подальшим порівнянням одержаної суми із затвердженим лімітом каси. Касові операції оформлюються документами, типові форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 р. № 51, і мають застосовуватися без змін на всіх підприємствах, незалежно від Їх відомчої підпорядкованості і форми власності. Підприємства щоквартально подають до банку касову заявку встановленого зразка про суми надходжень та видачі готівки з поданням також календаря видачі заробітної плати. Прийом, зберігання і витрачання готівки підприємствами здійснюється через касу. Каса — структурний підрозділ суб'єкта господарювання, що виконує касові операції. Касові операції юридичної особи здійснює касир (службова особа, яка безпосередньо виконує касові операції), який, відповідно до укладеного з ним договору про повну матеріальну відповідальність, відповідає за збереження готівки і за можливі втрати у зв'язку з неправильним збереженням цінностей. Каса повинна бути ізольованим спеціально обладнаним приміщенням, яке призначене для приймання видачі і тимчасового зберігання готівки. Керівник суб'єкта господарювання зобов'язаний обладнати касу і забезпечити зберігання грошей у приміщенні каси, а також під час доставки їх з установи банку та здачі в установу банку і несе за це відповідальність відповідно до чинного законодавства. Касові операції — операції, пов'язані з прийманням, зберіганням, видачею готівки касами банків, підприємств, організацій та установ. Приймання готівки касою підприємства проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Про приймання грошей видається квитанція за підписом головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, і касира, завірена печаткою (штампом) касира або відбитком касового апарата. Видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами або за належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими. До видаткових ордерів можуть долучатися заявки на видачу грошей, рахунки тощо. У разі, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах є дозвільний напис керівника підприємства, підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов'язковий. У разі видачі окремій особі грошей за видатковим документом, касир повинен вимагати пред'явлення документа, що засвідчує особу одержувача (паспорт, військовий квиток Міністерства оборони України або інші документи, що засвідчують особу), записує його найменування і номер, ким і коли він виданий, і забирає розписку одержувача. Якщо видатковий документ складений на видачу грошей кільком особам, то одержувачі також пред'являють зазначені документи, які засвідчують їх особу, і розписуються у відповідній графі платіжних документів. Видача грошей особам, яких немає в списковому складі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою відомістю на підставі укладених договорів. Видачу грошей касир проводить тільки особі, вказаній у видатковому документі. Якщо видача грошей проводиться за дорученням, оформленим в установленому порядку, в тексті ордера, після прізвища, імені та по батькові одержувача грошей, бухгалтерією вказується прізвище, ім'я та по батькові особи, якій доручено одержання грошей. Якщо видача грошей проводиться за відомістю, перед розпискою в одержанні грошей касир робить надпис: «За дорученням». Доручення залишається в касира і долучається до видаткового касового ордера або відомості. У разі видачі грошей особі, що не має змоги через хворобу або з інших поважних причин підписатися особисто, за її письмовим дорученням за неї може підписатися інша особа, але тільки не працівник бухгалтерії або каси цього підприємства. Оплата праці, виплата допомог через тимчасову непрацездатність, стипендій і премій проводиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями без складання видаткового касового ордера на кожного утримувача. В аналогічному порядку можуть оформлятися і разові видачі грошей на оплату праці (у разі відпустки, хвороби і таке інше), а також видача депонованих сум і грошей під звіт на витрати, пов'язані зі службовими відрядженнями, кільком особам. Депонування коштів — внесення грошових сум, цінних паперів та інших цінностей на збереження в банк. Разові видачі грошей на оплату праці окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами. Приймання і видача грошей за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання. Під час одержання прибуткових касових ордерів або видаткових документів касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому документі — дозвільного підпису керівника підприємства або осіб, ним уповноважених; правильність оформлення документів; наявність перелічених у документах додатків. У разі недотримання хоча б однієї з перелічених вимог касир повертає документи до бухгалтерії для належного оформлення. Прибуткові касові ордери або видаткові документи одразу ж після одержання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а долучені до них документи погашаються штампом або надписом «Оплачено» із зазначенням дати. Прибуткові касові ордери або видаткові документи до передачі у каси реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей на виплату заробітної плати, реєструються після її видачі. Касові документи можуть бути вилучені у підприємств за постановою слідчих, судових органів, прокуратури, арбітражного суду, рішенням державної контрольно-ревізійної служби та органами державної податкової служби. При цьому на місце вилученого документа підшиваються завірена матеріально відповідальною особою копія вилученого документа, все листування про вилучення документа, протокол вилучення, розписка особи, яка одержала справжній документ, або поштова квитанція про надсилання документа. Усі надходження і видачі готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі, типова форма якої затверджена наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 р. .№ 51. Касова книга — книга встановленої форми, в якій відображаються операції з готівкою. Кожне підприємство, що має касу, веде тільки одну касову книгу, аркуші якої мають бути пронумеровані, прошнуровані і опечатані сургучною або мастичною печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера цього підприємства. У разі, якщо підприємства — юридичні особи мають відокремлені підрозділи, які здійснюють касові операції з готівкою і розташовані окремо від юридичної особи, то незалежно від того, виділені ці підрозділи на самостійний баланс чи ні, з метою повного врахування здійснюваних касових оборотів вказані підрозділи мають також вести касову книгу, яка оформлюється за взірцем касової книги підприємства і видається цим підрозділам. Записи в касовій книзі ведуться у двох примірниках. При цьому другі примірники аркушів мають бути відривними, що і є звітом касира. Підчистки та невмотивовані виправлення в касовій книзі забороняються. Щодня в кінці робочого дня, касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає до бухгалтерії як звіт касира другий відривний аркуш (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під розписку в касовій книзі. Контроль за правилами ведення касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства. Комерційні банки і їх установи здійснюють касові операції і проводять касове обслуговування клієнтів на підставі ліцензії Національного банку України, яку вони повинні отримати у відповідності з положенням Національного банку України «Про порядок видачі банками ліцензії на здійснення банківських операцій». Для здійснення касового обслуговування клієнтів комерційні банки створюють у своїх установах касовий підрозділ, через який забезпечується виконання необхідних операцій. Касовий підрозділ банку забезпечує видачу, приймання і схоронність грошей. Структурний підрозділ установи комерційного банку, який виконує операції по касовому обслуговуванню їх клієнтів, має назву операційної каси. Касове обслуговування комерційними банками клієнтів — суб'єктів господарювання здійснюється на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування. Договір про розрахунково-касове обслуговування — згода між клієнтом та банком, спрямована на забезпечення останнім обґрунтованих потреб суб'єктів господарювання в готівці та приймання від них виручки й інших надходжень готівки і рух її між касами. Касове обслуговування банком підприємств включає певні види операцій. Для наочності відобразимо ці операції у вигляді схеми (рис. 25). Установа банку забезпечує прийом готівки від підприємства і вчасне зарахування ЇЇ на його рахунок. Банк організовує збір інкасаторами (якщо має ліцензію на здійснення інкасації) грошової виручки підприємства в дні і години, що узгоджені з ним. Згідно з встановленим графіком, банк видає підприємству готівку на виплату заробітної плати та інші потреби і надає за бажанням клієнта ряд інших послуг, у тому числі: здійснює попередню підготовку грошей за заявками своїх клієнтів; обмінює валюту; створює в окремих випадках каси банку при підприємствах (організаціях) для прийому виручки тощо. Приймання і перерахування готівки протягом операційного дня здійснюють приходні каси банку. Приймання грошей проводиться за такими документами: від підприємств, об'єднань, організацій, установ у сплату будь-яких платежів за об’явами на внесення готівки з видачею квитанції. При внесенні фізичними особами грошей до вкладів також за об'явами на внесення готівки або за приходними ордерами. Після цього робиться запис у вкладній книжці; внески для зарахування на рахунок різноманітних фондів — за об'явами на внесення готівки, на якій, крім підпису відповідального виконавця, повинна бути віза головного бухгалтера (його заступника) або начальника операційного відділу установи банку; платежі від фізичних осіб — за прибутковими документами; всі інші надходження грошей, в тому числі і від працівників банку, за приходними касовими ордерами з видачею підписаних касиром копій приходних касових ордерів з відбитком печатки касира. При внесенні грошей за об'явами на внесення готівки для зарахування на рахунки операційні працівники перевіряють і оформлюють документи відповідно до вказівок по веденню бухгалтерського обліку. Після цього об'ява з квитанцією і ордером передається до каси. Касир, що одержав внутрішнім порядком приходні документи, зобов'язаний: перевірити наявність і тотожність підписів операційних працівників наявним у нього зразкам; звірити відповідність вказаних в них сум цифрами і літерами; викликати особу, яка вносить гроші, і прийняти від неї гроші поаркушним перерахуванням. Якщо клієнт здає гроші до каси банку за кількома приходними документами для зарахування на різні рахунки, касир приймає гроші за кожним документом окремо. Всі прийняті раніше гроші мають зберігатися в шухлядах столу або металевих шафах, сейфах, які повинні залишатися. Робоче місце касира повинно бути обладнане так, щоб клієнт міг спостерігати за прийманням грошей. Після приймання грошей касир звіряє суму, вказану в приходному документі, з сумою, фактично виявленою при рахуванні. При відповідності сум касир підписує об'яву, квитанцію і ордер до неї, ставить на квитанції печатку і видає її особі, яка внесла гроші. Ордер до об'яви касир надсилає відповідальному працівнику, який веде касовий журнал, а об'яву залишає в себе. Якщо клієнтом гроші до каси банку не були внесені, приходні документи касир повертає операційним працівникам для з'ясування. Після з'ясування на квитанціях за підписами керівника і головного бухгалтера установи банку або їх заступників вказуються причини, з яких гроші не були внесені. У цих випадках записи в касових журналах викреслюються, приходні документи знищуються. Касири ведуть щоденні записи прийнятих і зданих грошових сум в окремій книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей). Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів касир складає довідку касира приходної каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси, і звіряє суму за довідкою з сумою прийнятих ним грошей. Операційний день — частина робочого дня, яка відведена для приймання і обслуговування клієнтів у банках і виконання банківських операцій по кредитуванню, розрахунках, приймання та видачі готівкових грошей тощо. Довідка підписується касиром, а вказані в ній касові обороти звіряються ним з записами в касових журналах операційних працівників. Касові журнали — журнали для реєстрації прибуткових і видаткових касових операцій установ банків, які використовуються для контролю за цими операціями і складання звіту про касові обороти банків. Звірення оформлюється підписами касира в касових журналах і операційних працівників на довідці касира. Вся готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, повинна бути оприходувана до оборотної (операційної) каси і зарахована на відповідні рахунки за балансом установи банку в той же робочий день. Приймання грошей від суб'єктів господарювання та населення після закінчення операційного дня здійснюють вечірні каси. Час роботи цих кас оголошується. Прийняті гроші повинні бути зараховані на відповідні рахунки не пізніше наступного робочого дня. Проводити будь-які видаткові операції, за винятком операцій за вкладами та. з цінними паперами, працівникам вечірніх кас забороняється. Установи банків, які не мають вечірніх кас, приймають гроші у випадку доставляння їх після операційного дня клієнтами в порядку, встановленому для вечірніх кас. При здаванні грошей особа, яка здає готівку, заповнює приходний документ на внесення готівки і передає цей документ бухгалтеру-контролеру, який після перевірки передає його до каси. Прийнявши гроші, касир підписує приходні документи, проставляє на них штамп «Вечірня каса» і видає квитанцію за двома підписами (бухгалтера-контролера і касира), завірену печаткою вечірньої каси, закріпленою за касиром. Після закінчення приймання грошей касир і бухгалтер-контролер звіряють суму готівки з даними касового журналу і приходних документів і підписують касовий журнал. Гроші, що надійшли, приходні видаткові касові документи, касовий журнал і печатка після закінчення операцій вечірньої каси зберігаються в грошовому сховищі (сейфі). Банк може в окремих випадках створити касу при підприємствах (організаціях). Каса банку при підприємстві (організації) створюється на підставі договору на організацію каси банку при підприємстві і очолюється старшим касиром, який призначається керівником установи банку і здійснює керівництво і контроль за роботою касового апарату. Гроші, що надійшли до кас банків при підприємствах (організаціях), мають бути в той же день доставлені через інкасаторів в установу банку. Установи комерційних банків України, що мають ліцензію Національного банку України на касове обслуговування клієнтів, приймають від фізичних осіб готівкою платежі до бюджету, платежі до державних цільових фондів, добровільні внески громадян і платежі на користь юридичних осіб (незалежно від форм власності) за реалізовані товари, надані послуги і виконані роботи. Приймання платежів від фізичних осіб здійснюється приходними касами установ банків або спеціальними касами за прибутковими документами. Прибуткові документи складаються з двох частин — повідомлення та квитанції і містять обов'язкові реквізити: назву юридичної особи — одержувача платежів, ЗКПО, номер поточного рахунку, назву установи банку, в якому знаходиться рахунок одержувача, номер МФО, прізвище і номер особового рахунку платника (за його наявності), суму та період платежу, інші необхідні дані про платника. У випадках постійних надходжень платежів від фізичних осіб (квартплата, телефонний зв'язок тощо) між установами комерційних банків та юридичними особами, на користь яких приймаються платежі, можуть бути укладені договори з приймання платежів. У цьому разі плата за операції з платників не утримується, а плата за їх виконання здійснюється юридичною особою — одержувачем коштів — відповідно до умов договору, при цьому додаткове утримання плати за цю операцію не допускається. При укладанні договорів мають бути чітко визначені види платежів, форми прибуткових документів і порядок їх заповнення, умови приймання і терміни зарахування платежів, форма представлення і спосіб передачі прибуткових документів (реєстрів платежів), відповідальність та обов'язки сторін, сума комісійної винагороди, яку сплачують юридичні особи установам банку за здійснення цих операцій. Крім того, установи комерційних банків можуть укладати договори з юридичними особами щодо порядку здійснення операцій у спільно створених системах із приймання та обліку платежів. Розглянемо порядок виконання операцій видатковими касами банків. Видача грошей з кас установ банку проводиться: підприємствам, організаціям, установам — виключно за грошовими чеками встановленої форми; індивідуальним позичальникам, які одержують позики в банку, вкладникам, пенсіонерам, а також фізичним особам, які одержують готівку з поточного рахунку - за видатковими касовими ордерами і видатковими ордерами. У такому ж порядку оформляється видача грошей на витрати для утримання апарату управління та інші витрати установ банків. У разі якщо видача пенсії або допомоги проводиться на підставі доручень органу, який призначив пенсію, касовий видатковий ордер не складається і виплата грошей проводиться на підставі цього доручення. Для здійснення видаткових операцій завідуючий касою видає під звіт касирам необхідну суму грошей під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей). Касир видаткової каси кожен раз записує в книгу обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) одержані під звіт від завідуючого касою суми, кількість і суму сплачених документів і залишок підзвітних сум, що він здає назад під розписку завідуючому касою. Грошові чеки та інші документи на одержання готівки представники підприємств, об'єднань, організацій і установ пред'являють операційним працівникам, які після відповідної їх перевірки видають особі, яка одержує гроші, для пред'явлення в касу контрольної марки від грошового чека або відривного талона від видаткового касового ордера. Передача видаткових документів, чека або касового ордера в касу через особу, що отримує гроші, забороняється. Грошовий чек — письмове розпорядження власника рахунку установі банку, яка обслуговує його, видати готівкою певну суму грошей уповноваженій особі (чекодержателю). Банки приймають до оплати іменні грошові чеки, тобто чеки, які виписані на певну особу. Гроші видаються особі, яка вказана в грошовому чеку, під її розпис на звороті чека. Особа одержувача перевіряється за паспортом або документом, що його заміняє, про що на звороті чека ставиться відмітка (проставляється назва документа, його номер, ким і коли він був виданий). Клієнт банку повинен вказати, з якою метою він одержує гроші. Ніякі виправлення у тексті чека неприпустимі, бо вони роблять чек недійсним. Одержавши видатковий документ (грошовий чек, касовий ордер), касир зобов'язаний: перевірити наявність підписів службових осіб банку, які мають право дозволяти видачу грошей і тотожність цих підписів із зразками, що є; порівняти суму, проставлену на документі цифрами, з сумою, зазначеною літерами; перевірити, чи є розписка в одержанні грошей на документі; перевірити наявність даних про пред'явлення паспорта або іншого документа, який засвідчує особу одержувача грошей, за винятком здійснення валютно-обмінних операцій; викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати про суму грошей, що здержується; звірити номер контрольної марки або талона в касу з номером на видатковому документі і наклеїти контрольну марку або талон відповідно до чека або ордера; підготувати суму грошей, співставити суму видачі з сумою, вказаною на чеку, та відбити на обчислювальній машині, видати Їх одержувачу і підписати видатковий документ. Якщо клієнт банку одержує гроші за кількома видатковими документами з різних рахунків, касир видає гроші за кожним документом окремо. Установи банку можуть проводити заздалегідь підготовку готівки за заявками клієнтів для видачі їх представникам за рахунок готівки, що знаходиться в оборотних (операційних) касах. В установах банків замість окремих приходних і видаткових кас можуть бути створені приходо-видаткові каси. Приймання і видача грошей приходо-видатковими касами здійснюється в порядку, встановленому відповідно для приходних і видаткових кас. Після закінчення операційного дня касир приходо-видаткової каси складає зведену довідку про касові обороти, на зворотній стороні якої вказує суму приходу. З метою своєчасного і повного виконання заявок клієнтів комерційні банки забезпечують необхідні обсяги готівки в операційній касі шляхом залучення готівки з обігу, перерозподілу їх між своїми установами, підкріплення від інших комерційних банків та територіальних управлінь Національного банку України. Виходячи з вищевикладеного, можна дати таке визначення поняття готівково-грошового обігу — це відносини, які формуються між суб'єктами: банками, юридичними особами, фізичними особами з приводу організації та здійснення готівкових розрахунків, перевезення, інкасації та ведення касових операцій. § 3. Контроль за дотриманням касової дисципліни та відповідальність за її порушення Дотримання підприємствами і організаціями вимог чинних нормативних актів з питань готівкового обігу та порядку ведення касових операцій забезпечується організацією відповідного контролю. Так, відповідно до Інструкції Національного банку України № 4 «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», установи банків не менше ніж один раз на два роки (а у разі виявлених порушень частіше), згідно з рішенням керівника установи банку, перевіряють дотримання касової дисципліни на всіх підприємствах, які вони обслуговують, незалежно від форм власності, і мають право одержувати від них дані про їх касові обороти за джерелами надходжень і напрямами витрачання грошей. Дотримання вимог законодавчих і нормативних актів з питань готівкового обігу та порядку ведення касових операцій в Україні контролюється також органами державної податкової служби, фінансовими органами, державною контрольно-ревізійною службою, органами Міністерства внутрішніх справ України. Керівники установ банків при затвердженні планів перевірок дотримання касової дисципліни на підприємствах і з інших питань, з яких установи банків мають право проводити перевірки, визначають також перелік тих підприємств, у яких плануються перевірки дотримання касової дисципліни (при цьому враховується, що перевірки дотримання касової дисципліни в установах і організаціях, які перебувають на державному і місцевих бюджетах, проводяться фінансовими органами). Відповідно до цих планів, бухгалтери установ банків готують потрібні дані про суми готівки, що здана до кас банку і видана з кас банку, на підприємствах, які підлягають перевірці. До перевірок касової дисципліни залучаються всі економісти установи банку. Працівники, що направляються на перевірку, повинні мати посвідчення на право перевірки, підписане керівником установи банку. За наявності у підприємства поточних рахунків у різних установах банків перевірку касової дисципліни має здійснювати та установа банку, в якій відкрито основний поточний рахунок такого підприємства, на якому обліковується картотека за несплаченими своєчасно розрахунковими документами підприємства на сплату ним податків і зборів, а також розрахунковими документами щодо безспірного списання такої заборгованості. Інші установи банків, у яких відкриті додаткові поточні рахунки такого підприємства, у разі потреби також можуть проводити перевірки касової дисципліни. При цьому вказані установи банків для повнішого проведення перевірок дотримання касової дисципліни можуть за взаємною домовленістю надавати необхідну інформацію про здійснені конкретним суб'єктом господарювання в періоді, що перевіряється, операції з надходження і видачі готівки з каси відповідної установи банку та про наявність у нього податкової заборгованості (за інформацією установи банку, в якій відкрито основний поточний рахунок). Перевірка дотримання касової дисципліни здійснюється за даними бухгалтерського обліку організацій (у разі потреби і за первинними грошовими та іншими документами — касовими ордерами, платіжними відомостями, податковими накладними, рахунками-фактурами, товарними і касовими чеками, актами виконаних робіт, наданих послуг тощо) за визначений період — квартал, півріччя, але не менше ніж за три місяці і з виділенням операцій за кожний місяць окремо. Умови зберігання грошей і цінностей, а також наявність готівки безпосередньо в касах на підприємствах установи банків не перевіряють. В окремих випадках установи банків при проведенні перевірок дотримання підприємствами касової дисципліни можуть здійснювати контроль за достатністю в їхніх касах розмінної монети для видачі здачі громадянам. При перевірці касової дисципліни з'ясовується: а) наявність встановленого ліміту залишку каси. Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим рахунком за кожний робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі суб'єкта господарювання на кінець дня з встановленим йому (або самостійно визначеним ним) обслуговуючою установою банку лімітом залишку готівки в касі, незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки), чи ні. У разі, якщо підприємству ліміт залишку готівки в касі не встановлений, то вся наявна у його касі на кінець дня готівка є понадлімітною. Готівка, що видана під звіт, але з якихось причин не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відрядженнями — не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини і металобрухту — не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт). Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видана готівка на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань (у тому числі і для закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини та металобрухту), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих (господарських) питань, та авансовий звіт про витрачені кошти безпосередньо на відрядження. Готівка, що видана під звіт (у тому числі і на відрядження), але не витрачена і не повернена до каси підприємства (в повній сумі, що була видана під звіт, або в сумі, яка не підтверджена авансовими звітами), на наступний день після закінчення зазначених вище строків включається розрахункове до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті розрахункова сума порівнюється зі встановленим лімітом залишку готівки в касі. У разі витрачання підприємством, що має податкову заборгованість, готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, відповідні кошти розрахункове додаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі виплати, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси; б) повнота оприбуткування готівки, одержаної з каси банку, відповідність записів касової книги підприємства про суми, одержані з банку і здані в банк, даним банку. У разі розходження між даними банку і записами в касовій книзі з'ясовуються причини цих розходжень. При встановленні зловживань установи банків зобов'язані негайно передати матеріали правоохоронним органам; в) забезпечення щоденного дотримання встановлених банком лімітів залишків готівки в касі, строків і порядку здавання грошової виручки, своєчасність повернення в банк не витрачених у встановлений строк сум заробітної плати, допомог, стипендій, винагород та інших сум. У разі виявлення порушень з'ясовується, протягом якого часу і яка сума не здавалася до банку і з якої причини, коли і на яку суму мало місце перевищення ліміту каси за період, що перевіряється; г) правильність витрачання готівки з виручки; д) правильність ведення касової книги та своєчасність і повнота обліку в ній надходжень і видачі готівки; правильність оформлення касиром касових ордерів. Результати перевірки оформляються актом із доданням до нього довідки, в якому відображається стан надходжень готівки до кас підприємств, що перевіряються, і п витрачання за період, що перевіряється Акт і довідка підписуються керівником, головним (старшим) бухгалтером підприємства і представником банку В разі відмови підписувати акт, в ньому робиться напис «відмовився» і додається відповідне письмове пояснення Якщо при перевірці порушень не встановлено, перевіряю чий обмежується заповненням довідки із зазначенням, що перевірка проведена відповідно до вимог Національного банку України У разі виявлення порушень чи зловживань, відповідні примірники актів перевірок мають бути передані органам державної податкової служби або правоохоронним органам для застосування до порушників відповідних санкцій, передбачених чин ним законодавством Матеріали про наслідки перевірок дотримання касової дисципліни підприємствами (включаючи акти перевірок, передані податковим органам) і вжиті щодо порушників заходи щоквартально, не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, подаються для узагальнення дирекціям (управлінням) банків Узагальнені матеріали з наведенням найбільш значних типових фактів порушень дирекції (управління) банків подають своїм центральним банкам, територіальним управлінням Національного банку України щомісячно, не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним періодом, а територіальні управління Національного банку України — Національному банку України не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом Відповідно до «Порядку ведення касових операцій у національній валюті України», у строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться раптова ревізія каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі Для проведення ревізії каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт У разі виявлення ревізією нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх виникнення В умовах автоматизованого ведення касової книги слід проводити перевірку правильності роботи програмних засобів оброблення касових документів Засновники підприємств, вищі організації (у разі їх наявності), а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених угод під час проведення документальних ревізій на всіх підвідомчих підприємствах в обов'язковому порядку проводять ревізію каси і перевіряють дотримання касової дисципліни Під час проведення ревізій особлива увага має приділятися питанню забезпечення схоронності грошей і цінностей У господарських товариствах, де це передбачено їх статутом, такі ревізії проводяться ревізійними комісіями Особи, звинувачені в порушенні касової дисципліни, притягуються до відповідальності у встановленому чинним законодавством порядку Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів Зокрема, персональну відповідальність за повну схоронність всіх цінностей у резервних фондах і касах, стан інкасації грошової виручки і перевезення цінностей, здійснення операцій з іноземною валютою і дорогоцінними металами несуть начальники установ Національного банку України, директор Центрального сховища при Національному банку України, а також керівники установ банків — безпосередньо по цих установах Поряд з керівниками установ банків відповідальність за правильну організацію касової роботи, належне зберігання і повну схоронність всіх цінностей, що знаходяться в установах банків, а також за чітке касове обслуговування підприємств, об'єднань, організацій, установ і населення несуть начальники управлінь касових операцій (завідуючі касами), а за своєчасний збір, перевезення цінностей і забезпечення схоронності при цьому — начальники дільниць (відділів) інкасації або особи, які виконують їх обов'язки Матеріальна відповідальність, пов'язана із зберіганням резервних фондів (для Центрального сховища) і запасів готівки у сховищах, оборотної операційної каси й інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах, і здійсненням операцій з ними, покладається на завідуючого касою установи банку Працівники кас несуть повну матеріальну відповідальність за недостачу грошей і цінностей у сформованих ними пачках, корінцях і в іншій упаковці за їх підписами, а також за наявність серед відсортованих і запакованих ними грошей неплатіжних і фальшивих білетів і монет та інші недоліки в роботі, які завдали матеріальної шкоди банку. Інкасатори несуть повну матеріальну відповідальність за схоронність грошей і інших цінностей, прийнятих ними для доставки за призначенням. Всі працівники установ банків, яким доручена робота з цінностями і здійснення операцій з ними, зобов'язані знати встановлений порядок ведення і обліку емісійно-касових операцій та правила зберігання грошей і цінностей, а також проходити при влаштуванні на роботу і періодично (не рідше одного разу на 12 місяців) медичні огляди, якщо цим працівникам дозволено носіння вогнепальної зброї та її застосування. При виявленні допущених працівниками будь-яких порушень вони не можуть посилатись на незнання вказаного порядку. Працівникам кас та інкасаторам категорично забороняється: передовіряти виконання дорученої роботи з цінностями іншим особам, а також виконувати роботу, яка не входить до кола їх обов'язків; безпосередньо виконувати доручення підприємств, об'єднань, організацій, установ і громадян на одержання або внесення готівки на їх рахунки в банку, а також приймати від них безпосередньо документи на внесення грошей (крім документів по операціях в касах, які застосовують контрольні апарати) або на одержання грошей, минаючи бухгалтерських працівників; зберігати свої гроші та інші цінності разом з грошима та цінностями банку. Керівники, головні бухгалтери і завідуючі касами установ банків зобов'язані забезпечити суворе дотримання правил здійснення емісійно-касових операцій, здійснення контролю за своєчасним оприбуткуванням грошей, які надійшли до кас банку, і перерахуванням грошей з оборотних кас понад потреби в запасі готівки у сховищах. До установ банків і службових осіб, винних у порушенні вимог правил організації емісійно-касової роботи, можуть бути застосовані передбачені відповідними законодавчими актами заходи фінансового і дисциплінарного впливу, а в окремих випадках — і карна відповідальність. З метою поліпшення стану готівкового обігу, запобігання зловживання під час здійснення операцій з готівкою, приховування доходів в Україні застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення норм з регулювання обігу готівки. В основі цих санкцій лежить принцип забезпечення єдиного державного підходу до встановлення економічної відповідальності господарських суб'єктів за порушення касової дисципліни і норм готівкового обігу. Так, відповідно до Указу Президента України від 12.06.1995 р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до порушника застосовуються штрафні санкції. Для наочності складемо таку схему (рис. 26). Штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань комерційних банків, державної контрольно-ревізійної служби, органів Міністерства внутрішніх справ України, Національного банку України у встановленому законодавством порядку, а стягнуті кошти направляються до державного бюджету. Крім того, статтею 1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено застосування штрафних санкцій до суб'єктів господарювання за порушення ними касової дисципліни у розмірі від 8 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Без належної касової дисципліни неможливе нормальне здійснення готівково-грошового обігу. Тому чинні нормативні акти з питань готівкового обігу та емісійно-касової роботи повинні постійно вдосконалюватися залежно від конкретних економічних умов, які складаються у державі
Виходячи з вищевикладеного можна дати таке поняття касової дисципліни — виконання всіма суб'єктами господарювання встановлених чинними нормативними актами правил здійснення операцій з готівкою.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Правова регламентація готівково-грошового обігу» з дисципліни «Банківське право України»
