Сучасне суспільство об'єднує значну кількість різноманітних організаційних утворень — органів і організацій. Вони залежно від форми власності, на основі якої здійснюють свою діяльність, можуть бути державними, громадськими і приватними; від способів ухвалення рішень — колективними і єдиноначальними; від умов утримання апарату — на оплатній і безоплатній основі тощо. Але в усіх цих утвореннях є працівники, котрі на постійній основі займаються діяльністю щодо практичної реалізації основних завдань і функцій відповідних органів і організацій. Ці працівники перебувають на службі, а їхня діяльність називається службовою. В цілому ж це явище слід визначити як службу в суспільстві. Залежно від сфери утворення і функціонування відповідних органів та організацій служба у суспільстві поділяється на окремі види. В сучасних умовах є підстави виділити два базових типи органів і організацій — 1) державні; 2) недержавні, а серед недержавних, у свою чергу, — три підтипи: а) недержавні громадські; б) недержавні корпоративні в) недержавні самоврядні. Державні органи й організації утворюються, формуються державою (її органами), використовують матеріальні цінності, фінанси тощо, які залишаються власністю держави в особі її органів, та виконують завдання і функції держави. До них належать усі види державних органів, державні підприємства, установи і організації, їх об'єднання, військові (та інші мілітаризовані) формування. Недержавні (громадські та корпоративні) органи і організації — це: 1) громадські організації, політичні партії, рухи, громадські формування на місцях та їх органи: так звані недержавні громадські утворення; 2) утворені на основі недержавних форм власності підприємства, установи, організації, їх об'єднання та їх власні органи управління (адміністрації): так звані недержавні корпоративні утворення. Щодо них держава не ставить завдання з виконання ними повсякденних функцій, не втручається в їхню діяльність та майнове становище. На державному рівні регулюється лише порядок їх утворення, реєстрації та здійснення контролю за відповідністю їх діяльності чинному законодавству. Решту завдань і функцій недержавні організації реалізують самостійно в межах закону та на підставі своїх статутів; 3) недержавні самоврядні утворення — це органи місцевого самоврядування. Вони, з одного боку, не є державними органами, а з іншого — їх не можна повністю віднести і до недержавних органів і організацій, оскільки перші реалізують публічно-владні функції (як відомо, місцеве самоврядування розглядається, поряд з державною владою, однією з форм публічної влади). В усіх перелічених видах органів і організацій має місце служба, службова діяльність, яка відповідно також може розглядатися у двох найзагальніших варіантах — як державна і недержавна служба. Аналіз особливостей служби в державних органах, органах місцевого самоврядування, державних підприємствах, установах і організаціях, а також недержавних утвореннях дає всі підстави стверджувати, що головним, найбільш вагомим видом служби у суспільстві є державна служба. Адже через державну службу забезпечується належна організація діяльності всіх органів держави, безперечним є її вплив на життєдіяльність суспільства в цілому.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Служба у суспільстві: різноманітність видів» з дисципліни «Адміністративне право України»
