Психічні стани працівника при виконанні монотонної роботи
Суб’єктивне переживання монотонії прохо-дить у формі фазного розгортання таких психічних станів, як пе-ренасичення, зниження психічної активності, нудьга, апатія і байдуже ставлення до роботи, стомлення, сонливість. Таким чином, монотонія — неспецифічний стан, зумовле-ний негативними змінами в направленості особистості, який супроводжується переживанням одноманітності, що виража-ється в формі апатії і нудьги, з наступним зниженням психо-фізіологічної і трудової активності. Психічне перенасичення характеризується як емоційне пси-хофізіологічне напруження, яке виникає у працівника на фоні вкрай негативного ставлення до одноманітної роботи і виявля-ється в намаганні припинити її, різкому зниженні ефективності праці. Воно має трифазну динаміку емоційних станів: незадово-лення — роздратування — афект, який виявляється в формі різ-кого припинення роботи, гніву, конфліктності. Стан перенасичення відповідає утворенню в корі головного мозку концентрованого збудження, яке індуктує в інших відділах мозку гальмування. Однак тривала сумація збуджень в цій ділян-ці призводить до поступового виснаження нервових клітин і роз-витку охоронного гальмування. Підтримання за допомогою во-льових зусиль активності нервових клітин на фоні охоронного гальмування зумовлює появу в поведінці працівника різних афек-тивних дій (аж до відмови працювати). Стан зниженої психічної активності виявляється в послаб-ленні психічних функцій, зокрема уваги, у сповільненні швидко-сті процесів сприймання, рухових реакцій, що призводять до втрати пильності, погіршення контролю і самоконтролю. Такий стан характерний переважно для робіт, які відзначаються сенсо-рною монотонністю (робота операторів, водіїв автотранспорту). Швидкість реакції різко зменшується і миттєва реакція стає не-можливою, що створює психологічні передумови для аварій і ви-робничого травматизму. Нудьга за психологічним змістом представляє відносно спокійне переживання працівником зниженого інтересу до ро-боти. Це пасивний стан, який характеризується зниженням трудової активності, бажанням відволіктися, поговорити. Ну-дьга безпосередньо не залежить від змін у фізіологічному суб-страті. При цьому стані в корі головного мозку переважають процеси гальмування, однак разом з тим є невелика ділянка збудження, пов’язана з виконанням одноманітної роботи або очікуванням її закінчення. Нудьга подібна до очікування і пов’язана з бажанням змінити умови для можливої активної діяльності. Сонливість — постійний супутник деяких монотонних робіт, особливо небезпечна, коли від працівника вимагається напруже-на увага і висока пильність. Сонливість виникає найчастіше за умов сенсорної монотонії, рідше — за умов рухової монотонії (на конвеєрі). Для цього стану характерне переважання в корі розли-того гальмування. Усі ці стани тісно взаємопов’язані і можуть переходити один в другий. Багатьма дослідженнями встановлено, що залежно від індиві-дуально-психологічних особливостей люди по-різному ставлять-ся до монотонних робіт і по-різному переживають пов’язані з ними психічні стани. Одні працівники відчувають сильно вира-жену нудьгу, інші — задоволені простою роботою, треті — акти-вно намагаються урізноманітнити трудовий процес, привносячи елементи творчості. В зв’язку з цим важливе значення має ви-вчення таких професійно важливих якостей, які формують пси-хологічну структуру спеціальних здібностей людини до моното-ностійкості.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Психічні стани працівника при виконанні монотонної роботи» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
