Залежно від змісту праці і вирішуваних за-вдань розрізняють три види мислення: наочно-дійове, наочно-образне і словесно-логічне. Наочно-дійове, або сенсомоторне, мислення — найпрості-ша форма мислення, при якому операції аналізу і синтезу по-єднуються з практичними діями. Так, розчленовуючи виробни-чу операцію на прийоми і дії, робітник здійснює практичний аналіз, а з’єднуючи окремі вузли і деталі, він реалізує практичний синтез, який до цього існував у вигляді думки. Наочно-образне мислення характеризується тим, що зміст розумового завдання базується на образному матеріалі. Пра-цівник аналізує, порівнює, узагальнює різні образи предметів і явищ, співвідносить їх з раніше нагромадженою інформацією. Наприклад, оператор формує уявлення про реальну ситуацію на основі прийнятої і декодованої інформації. Словесно-логічним, або понятійним, мисленням називається процес відображення у свідомості людини істотних зв’язків і від-ношень між предметами і явищами матеріального світу. Понятій-не мислення — необхідна умова і зміст всякої творчої розумової праці. У практичній діяльності людини всі види мислення нерозрив-но пов’язані, постійно переходять одне в одне при вирішенні різ-номанітних завдань. Особливе значення в процесі праці має так зване оперативне мислення, під яким розуміють такий процес розв’язання практичних завдань, у тому числі і завдань управління, в ре-зультаті якого формується суб’єктивна модель операцій і дій, яка забезпечує розв’язання поставленого завдання. У процесі праці людина мислить професійними поняттями, тобто у неї формується професійний склад мислення. Професійне мислення — це інтелектуальна діяльність що-до розв’язання професійних завдань. Високий рівень професі-оналізму працівника пов’язаний з теоретичним, творчим мислен-ням і розвиненим практичним інтелектом. Об’єктивний процес інтелектуалізації праці вимагає форму-вання у працівника мислення, спрямованого на оновлення знань, підвищення кваліфікації, знаходження нових, оригінальних спо-собів розв’язання проблем, прогнозування ситуацій і прийняття нестандартних рішень. За умов переходу до ринкової економіки формою відображен-ня економічної дійсності стає економічне мислення — узагаль-нене пізнання людьми економічних процесів і явищ, їх істотних зв’язків в економічних поняттях і категоріях.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Види мислення» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
