Основу діяльності нервової системи, її еле-ментарний акт становить рефлекс. Рефлекс — це реакція орга-нізму у відповідь на подразники зовнішнього або внутріш-нього середовища, яка відбувається з обов’язковою участю центральної нервової системи. Рефлекс виявляється у виник-ненні або припиненні якоїсь діяльності. Шлях, яким за допомогою основних фізіологічних проце-сів здійснюється рефлекс, називається рефлекторною дугою. Рефлекторна дуга складається з таких ланок: • рецептора, який сприймає подразнення; • аферентного нервового волокна, по якому передається збу-дження від рецептора в центральну нервову систему; • вставних нейронів і синапсів, які передають збудження від аферентних до еферентних нейронів; • еферентних нервових волокон, по яких передається збу-дження до робочих органів; • ефектора, або робочого органа. Для здіснення рефлексу, або керування однією з функцій організму, група нейронів, розміщених у різних відділах цент-ральної нервової системи, утворює нервовий центр. Нерво- вий центр — це функціональне об’єднання, в якому є головна частина (скупчення нейронів), без якої конкретна функція не-здійсненна. Властивості нервового центра такі: • одностороннє проведення збудження від аферентного ней-рона до еферентного; • сповільнення проведення збудження в синапсах; • кумуляція збуджень — кілька слабких подразнень, кожне з яких не викликає жодного рефлексу, діючи одночасно на різні групи рецепторів або надходячи один за одним від одного й того самого рецептора, викликають рефлекс; • післядія — продовження рефлекторної реакції після припи-нення подразнення рецептора; • трансформація ритму — здатність змінювати частоту ім-пульсів; • втомлюваність — зменшення або припинення рефлекторної реакції в разі тривалої дії подразника; • фонова активність, яку створюють вставні нейрони та рети-кулярна формація.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Рефлекс і рефлекторна дуга» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
