Статистика
Онлайн всього: 3 Гостей: 3 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Механізми уникнення дії захисних сил організму гельмінтами
|
| 27.09.2014, 17:09 |
| У процесі еволюційного
розвитку в гельмінтів сформувалися різні механізми обходу природних і специфічних факторів
захисту організму, щоб забезпечити своє існування. Одним із таких важливих факторів є великі
розміри гельмінтів та значна кількість у них поверхневих антигенів. Більшість дорослих трематод
містять поверхневі неімуногенні або малоімуногенні структури і стійкі проти антитілозалежної
цитотоксичної дії комплексів IgE — еозинофіл. Для деяких гельмінтів характерне формування
захисту поверхневих антигенів шаром еритроцитарного глікопротеїну, молекул МНС та IgG хазяїна.
Для аскарид характерне формування міцної кутикули та наявність антигенної мімікрії — поверхневі
антигени перехресне реагують із колагеном людини, що зумовлює нерозпізнавання захисними
факторами антигенів паразита. На інвазійних личинках Т. spirallis експресуються антигени з
детермінантами 33 кД до C1q-рецептора, які зв'язують C1q на епітеліальних клітинах тонкої кишки,
що сприяє проникненню личинок.
Деякі гельмінти здатні виробляти антигени, подібні до А- і В-проаглютиногенів крові, тобто
сприяти маскуванню паразитів від захисних сил організму. Уникнути дії захисних сил організму
гельмінтам допомагають часта зміна і низька імуногенність поверхневих антигенів та включення до
складу поверхневих антигенів молекул хазяїна фібронектину, гліколіпідів зі специфічністю
антигенів групи крові АВ0, ряду глікопротеїнів, що кодуються генами МНС, специфічних і
неспецифічних імуноглобулінів. Певну роль у захисті від імунної системи організму відіграє
злущування антитіл з поверхні гельмінтів.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 477 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
