Статистика
Онлайн всього: 6 Гостей: 6 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Формування адаптивної імунної відповіді
|
| 27.09.2014, 17:03 |
| У разі неспроможності неспецифічних факторів
резистентності нейтралізувати віруси інфекційний процес прогресує, при цьому формується
специфічна імунна відповідь, основними компонентами якої є специфічні цитотоксичні Т-
лімфоцити та специфічні антитіла.
Найважливішими вірусними антигенами, які індукують ефективну імунну відповідь, є капсидні
білки безоболонкових вірусів і глікопротеїни вірусних оболонок. Усі вірусні антигени — Т-залежні.
В одних випадках АПК (макрофаги, дендритні клітини) презентують вірусні антигени, зв'язані з
антигенами МНС класу І, CD8 Т-лімфоцитам, із яких утворюються специфічні Т-кілери, в інших —
вірусні антигени, зв'язані з антигенами МНС класу II — CD4 Т-хелперам (Тх2), які індукують
синтез антитіл до вірусних антигенів — спочатку IgM, а потім IgG.
В адаптивному противірусному імунітеті важливу роль відіграють клітинні фактори, насамперед Т-
лімфоцити. У разі наявності дефектів Т-системи макроорганізм стає дуже чутливим до вірусних
інфекцій і перебіг їх відбувається дуже тяжко. Ранніми специфічними факторами захисту проти
вірусів є Тγδ-лімфоцити з кілерною активністю та СD5В-лімфоцити, які можуть секретувати ранні
специфічні антитіла.
У процесі формування специфічної противірусної імунної відповіді першими (вже через дві доби
після інфікування) з'являються клітинні фактори — цитотоксичні Т-лімфоцити з фенотипом CD8,
які розпізнають модифіковані вірусами антигени клітинної мембрани через антигени МНС класу І
та лізують інфіковані вірусами клітини. Слід відзначити роль Т-хелперів, які індукують
диференціювання і проліферацію цитотоксичних CD8 Т-лімфоцитів, а під час деяких інфекцій,
зокрема кору, індукують утворення цитотоксичних клітин з фенотипом CD4, продукування антитіл
В-лімфоцитами, мобілізують та залучають у процес моноцити і макрофаги. Певну роль у
противірусному захисті відіграє антитілозалежна цитотоксичність НК через рецептор CD16.
Літичний ефект переважно здійснюється внаслідок продукування перфорину.
Специфічні імуноґлобуліни виявляють захисну функцію по-різному. Найефективнішими є антитіла
до вірусних глікопротеїнів. Одна з найважливіших функцій антитіл — нейтралізація вірусних
частинок. Цю функцію в секретах одночасно з вірусними інгібіторами виконують ізотипи IgA, IgG2,
які після приєднання до вірусів змінюють просторову організацію антигенів вірусу і позбавляють їх можливості долати мембранний бар'єр та послаблюють зв'язок вірусів зі слизовими оболонками, що
сприяє швидкій евакуації патогенів. Нейтралізацію віріонів у міжклітинному просторі переважно
здійснюють IgG, а в крові — IgM. Приєднання до вірусних частинок антитіл класу IgG1, IgG3,
здатних зв'язуватися з FcR ефекторних клітин, зумовлює одночасно з нейтралізацією вірусів
прискорення фагоцитозу та розщеплення патогенів. Приєднання антитіл до вірусних частинок
змінює просторову структуру капсиду або поверхневих глікопротеїнів у процесі формування
комплексу АГ — АТ, що перешкоджає вірусам взаємодіяти з клітинними рецепторами або блокує
звільнення вірусного геному після проникнення нуклеокапсиду в цитоплазму. Така взаємодія
антитіл з вірусами відбувається в разі відсутності в структурі вірусів компонентів, здатних
фіксувати комплемент, та за відсутності або дефектів комплементу.
Важлива роль імуноґлобулінів класів G і М у противірусному захисті зумовлюється здатністю цих
антитіл опсонізувати віріони або інфіковані клітини, формувати імунні комплекси і таким чином
сприяти їх поглинанню фагоцитарними клітинами, фіксувати комплемент у процесі утворення
комплексу антиген — антитіло та індукувати активацію комплементу, що сприяє активному їх
поглинанню фагоцитарними клітинами і знешкодженню бактерицидними факторами й
активованими компонентами комплементу. В умовах наявності імунної пам'яті ефективним
специфічним захисним фактором слизових є секреторні IgA-антитіла.
Тривалість активного противірусного імунітету становить від кількох місяців до кількох років, а то
й довічно (вірус кору, поліомієліту). Пасивний імунітет зберігається впродовж кількох тижнів.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 592 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
