Статистика
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Толерантність до алогенних і ксеногенних клітин
|
| 27.09.2014, 13:29 |
| Як показав П. Медавар зі співробітниками,
штучну толерантність до алогенних тканин можна створити внутрішньовенним введенням
ембріонам живих лімфоцитів. Оскільки толерантність до алогенних клітин і тканин залежить від
сильних антигенів тканинної сумісності, які містяться на лімфоцитах, створення толерантності до
лімфоцитів зумовлює толерантність щодо антигенів інших тканин того самого донора. За здатністю
індукувати стан толерантності більш активними у мишей є клітини лімфатичних вузлів, селезінки,
кісткового мозку, менш активні — лімфоцити крові й тимоцити. Найефективніше індукує
толерантність введення алогенних кровотворних клітин у кров, оскільки це забезпечує надходження
антигену в усі лімфоїдні органи. Алогенні лімфоїдні клітини донора, трансплантовані ембріонам,
приживаються в організмі реципієнта і проліферують. У цьому випадку тварина є імунною
химерою, кровотворна тканина якої складається з власних і генетично чужорідних клітин.
Толерантність залежить від кількості клітин донора, що прижилися в організмі реципієнта. Чим
більша кількість живих клітин донора виявляється у лімфоїдних тканинах реципієнта, тим
триваліше зберігається толерантність до пересадженого трансплантата. Якщо клітини донора в
організмі реципієнта не приживаються, то трансплантат відторгається.
Здатність розвивати імунну відповідь формується в ембріональний період не до всіх антигенів
одночасно. Ембріони овець після 75-ї доби внутрішньоутробного розвитку відторгають
трансплантати шкіри, що свідчить про раннє дозрівання лімфоїдної системи у цих тварин. Однак
антитіла на дифтерійний анатоксин і корпускулярні антигени черевнотифозної палички в ягнят не
утворюються і впродовж перших місяців постнатального розвитку.
Імунну толерантність у деяких видів ссавців і птахів можна індукувати не лише в ембріональному
періоді, а й у перші дні постнатального розвитку. Час, упродовж якого можна створити
толерантність, називають адаптивним періодом. У кролів адаптивний період закінчується ще до
народження, у мишей він зберігається 1 — 2 доби, а в собак, щурів і качок — від 2 до 5 діб після
народження. Адаптивний період значною мірою залежить від характеру антигенів, їхніх доз,
антигенних відмінностей між донором і реципієнтом. Щодо алогенних антигенів він триваліший,
ніж до ксеногенних. При відмінностях лише за слабким локусом гістосумісності адаптивний період
у мишей може збільшуватися до двох тижнів. У дорослих тварин сталу штучну толерантність
можна зумовити багаторазовим уведенням великих доз алогенних клітин лімфатичних вузлів і
селезінки або інших клітин, що містять ядро. Однак це можливо лише у разі незначних генетичних
відмінностей донора та реципієнта за слабкими локусами гістосумісності. Максимальна подібність
донора і реципієнта за антигенами гістосумісності — одна з основних умов створення толерантності
до алотрансплантатів у тварин.
Створити повну толерантність щодо алогенних трансплантатів можна лише впродовж адаптивного
періоду після трансплантації великої кількості живих клітин лімфоїдної й мієлоїдної тканин, що
здатні до приживання та проліферації. При введенні недостатньої кількості клітин розвивається
часткова толерантність, а при введенні ще меншої кількості — сенсибілізація. Виникнення
толерантності залежить також від кількісного співвідношення введених живих лімфоцитів або
неклітинних антигенів і лімфоцитів реципієнта. Тривалість життя алогенного трансплантата прямо
залежить від кількості введених лімфоїдних клітин.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 485 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
