Статистика
Онлайн всього: 3 Гостей: 3 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Методи аналізу СКК
|
| 27.09.2014, 11:48 |
| Вивчення функціональних характеристик СКК розпочалося в 1961 p., коли
канадськими вченими Тілом і Мак-Куллахом був запропонований метод клонування цих клітин у
селезінці смертельно опромінених мишей. Після введення тваринам клітин кісткового мозку на
стромі (мал. 87) спустошеної опроміненням селезінки з'являються у вигляді вузлів колонії клітин
(1—3 колонії на 10 4 введених клітин), які можна спостерігати візуально. Колонії на селезінці
опромінених тварин можна отримати також, якщо екранувати кістковий мозок під час опромінення.
Колонії, що утворюються у разі екранування кісткового мозку тварин, називають ендогенними, а ті,
що утворюються після трансплантації кісткового мозку, — екзогенними.
Селезінкові колонії мають клональне походження, що було доведено за допомогою індукованих
опроміненням хромосомних маркерів. Клітини, що отримали високу дозу (6,5 Гр) і вижили, як
правило, несуть індуковані радіацією аберації — хромосомні маркери. За цими маркерами можна
ідентифікувати вихідні клітини та їх нащадки під час каріологічного аналізу. У всіх клітин однієї
колонії виявляється (якщо виявляється) однаковий хромосомний маркер. Це свідчить про те, що
кожна окрема колонія (складається приблизно з 10 6 незрілих клітин) утворилася внаслідок
розмноження однієї вихідної клітини, тобто є клоном її нащадків. Ці вихідні клітини, що здатні
утворювати колонії в селезінці, називають селезінковими колонієутворювальними одиницями
(КУОс).
З погляду гістології колонії на селезінці неоднорідні й представлені трьома типами:
еритроцитарними, гранулоцитарно-моноцитарними і мегакаріоцитарними. Після ретрансплантації
клітин колонії будь-якого типу новому опроміненому реципієнту знову утворюються колонії всіх
трьох типів з одним і тим самим хромосомним маркером (і завжди з однаковим співвідношенням:
42% еритроцитарних, по 21% гранулоцитарно-моноцитарних та мегакаріоцитарних і 16%
змішаних). Отже, клітини, що утворюють колонії, здатні до самопідтримання (в колонії з однієї
КУОс утворюються інші КУОс) та диференціювання на більш зрілі клітинні форми. При цьому
підтримується лінія КУОс, що підтверджує існування спільного попередника клітин мієлоїдного
ряду.
Існування в кістковому мозку СКК, здатних диференціюватися у лімфоїдному напрямі, було
показано в дослідах на радіохимерах. Радіохимери — тварини, в організмі яких функціонують
клітини різних генотипів, їх отримують унаслідок трансплантації алогенного кісткового мозку
реципієнтам з пригніченою опроміненням імунною системою. Після трансплантації опроміненим
мишам лінії СВА клітин кісткового мозку з каріологічною міткою (СВА/Т6Т6) разом з лімфоцитами
лімфатичних вузлів, що не мали мітки, нащадки останніх першими заселяють лімфоїдні органи, але
поступово витісняються нащадками клітин донора кісткового мозку.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 648 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
