Статистика
Онлайн всього: 3 Гостей: 3 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Регуляція активації макрофагів
|
| 27.09.2014, 11:31 |
| Індукована розпізнаванням антигену секреція ІФН-γ та експресія
CD40L відбуваються поляризовано — в точці контакту мембран Тх1-клітини і макрофага. Завдяки
такій сфокусованій секреції ІФН-γ активується саме той макрофаг, що презентує антиген Тх1-
клітині, тоді як сусідні, неінфіковані клітини, як правило, не активуються, незважаючи та те що
рецептори до ІФН-γ мають усі макрофаги.
Однак висока концентрація ІФН-γ може зумовити активацію не лише інфікованих, а й
неінфікованих макрофагів. Гіперсекреція ІФН-γ та надмірна активація макрофагів має потенційну
небезпеку ушкодження тканин, оскільки самі інфіковані клітини інших типів (наприклад, при
туберкульозі легень) можуть вбиватися Т-клітинами. Виражені локальні ушкодження тканин, як
правило, супроводжують реакції ГСТ на патогени великих розмірів наприклад на паразитичні
черв'яки, яких макрофаги не спроможні фагоцитувати. Для знищення цих патогенів активовані
макрофаги виділяють назовні активні субстанції (вони зазвичай діють під час руйнування
внутрішньоклітинних патогенів), які є токсичними і для клітин хазяїна.
Для уникнення або принаймні для зменшення небажаних руйнівних ефектів на нормальні тканини
активація макрофагів Тх1-клітинами має чітко регулюватися. Для мінімізації деструктивних
процесів у осередку ГСТ спрацьовують механізми регуляції активації макрофагів, насамперед
механізми контролю синтезу та дії ІФН-γ.
Обмеження періоду синтезу ІФН-γ може бути досягнуто скороченням періоду напіврозпаду мРНК,
що кодує ІФН-γ та інші цитокіни, внаслідок наявності на 3-кінці послідовності (АУУУА)n, що не
транслюється, та руйнуванням цитокінової мРНК унаслідок активації Т-клітин для продукування
іншого білка. Отже, швидке руйнування цитокінової мРНК разом зі сфокусованим
транспортуванням ІФН-γ в точку контакту між клітинами, що взаємодіють, лімітує дію Тх1-клітини
на інфікований макрофаг і унеможливлює активацію сусідніх клітин.
Крім того, самоактивація макрофагів за аутокринним механізмом (секретованими ними самими
ІФН-γ і ФНП-α) може пригнічуватися такими цитокінами, як ТФР-β, ІЛ-4, ІЛ-10, ІЛ-13. Оскільки
більшість цих цитокінів продукуються Тх2-клітинами, (які, до речі, разом з Tx1-клітинами
виявляються в гранульомах при туберкульозі та інших хронічних інфекціях), то індукування цього
типу хелперних клітин вірогідно є важливим метаболічним шляхом, що регулює активність Тх1-
клітин і контролює ефекторні функції активованих макрофагів.
Відомо, що в активації макрофагів і регуляції співвідношення Тх1-/Тх2-клітин у людини бере участь
кальцитріол (1,25-дигідроксикальциферол), який утворюється з неактивної його форми (25-
гідроксихолекальциферолу) за участю ферменту 1-α-гідроксилази, що експресується
стимульованими ІФН-γ макрофагами. Закріплюючись на відповідних рецепторах, кальцитріол
додатково стимулює вже активовані ІФН-γ макрофаги і одночасно за механізмом зворотної
негативної регуляції різко пригнічує Тх1-клітини. З'ясовано, що кальцитріол утворюється у значних
кількостях у хворих на туберкульоз та саркоїдоз.
Існує також негативна регуляція ефекторних функцій макрофагів. Показано, що вже активовані
макрофаги можуть бути дезактивовані. Здатністю відмінити індуковане ІФН-γ підвищення
утворення макрофагами високоактивних радикалів кисню і частково оксиду нітрогену (II)
характеризується фактор, виділений із середовища, в якому культивувалися пухлинні клітини, і з
урахуванням його біологічної дії названий дезактивуючим макрофаги фактором (MDF, від англ.
тасrophage deactivating factor). Таку саму активність — здатність пригнічувати функції макрофагів
— виявлено у ІЛ-4, ТФР-β-подібних цитокінів, а також пептиду, зв'язаного з геном кальцитоніну.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 640 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
