Статистика
Онлайн всього: 7 Гостей: 7 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
ДОДАТКОВІ СИГНАЛИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ АКТИВАЦІЇ ЛІМФОЦИТІВ
|
| 27.09.2014, 10:40 |
| Для повноцінної активації лімфоцитів потрібно три сигнали. Перший сигнал клітина отримує, як
зазначалося вище, при розпізнаванні антигену за допомогою специфічних до антигену рецепторів за
участю корецепторних молекул. Цей сигнал називають специфічним, тому що антиген
розпізнається лише певними клонами лімфоцитів за допомогою специфічних до нього рецепторів.
Другий сигнал клітина отримує при безпосередньому контакті з іншою клітиною, яка також
розпізнала той самий антиген і є вже активованою. Цей сигнал зумовлений взаємодією мембранних
костимуляторних молекул обох клітин, і для його отримання необхідний щільний контакт між
мембранами клітин, що взаємодіють. Зону контакту між клітинами називають імунним синапсом. Як
правило, імунний синапс формується між АПК і Т-клітиною.
Третій сигнал клітина отримує від цитокінів — розчинних білкових факторів, що діють на
спеціалізовані рецептори клітин. Цитокіни, по суті, є гормонами, які регулюють функції клітин
імунної системи. Проте, на відміну від гормонів, концентрація цитокінів у крові та лімфі дуже мала,
тому вони діють локально в місці їх синтезу. Цитокіни продукуються лейкоцитами і можуть діяти
як на власне клітину-продуцента (аутокринно), так і на інші клітини (паракринно): безпосередньо в
«щілині» імунного синапсу або дистантно в разі відсутності тісного контакту між клітинами.
Потреба в такій складній трисигнальній системі активації зумовлена тим, що костимуяторні
молекули експресуються тільки активованими клітинами, а рецептори до них існують ще на наївних
клітинах. Отже, активувати наївний Т-лімфоцит може лише активована АПК, а активувати АПК
(зокрема, В-лімфоцит) може лише активований Т-лімфоцит (зокрема, Т-хелпер). Більшість
антигенів розпізнають двома типами клітин – АПК і Т-лімфоцитами. Між цими двома типами
установлюються функціональні зв'язки, які називають клітинною кооперацією. АПК і Т-лімфоцит,
що потенційно здатні відповідати на певний антиген, повинні знайти один одного й утворити
імунний синапс. Такий синапс потрібний як для активації неактивованої АПК активованим Т-
хелпером, так і для активації наївних Т-лімфоцитів активованими АПК. Якщо обидва партнери
неактивовані, контакт між ними не відбудеться, і вони не зможуть активувати один одного. Таке
розпізнавання антигенів одночасно двома клітинами, що взаємодіють, — АПК і Т-лімфоцитом —
підвищує надійність системи імунітету та запобігає помилковій активації ефекторних клітин.
У процесі взаємодії клітин костимуляторні молекули та їхні рецептори утворюють пари, які
забезпечують формування міжклітинних контактів і обмін сигналами, що призводять до активації
клітин (в активації бере участь значна кількість пар молекул). У кожній парі одна молекула є
постійною — експресується на наївній клітині, інша — індукованою і експресується лише на
активованій клітині. Сигнал, що виникає внаслідок взаємодії молекул, передається в напрямі від
індукованої до постійної, тобто постійна молекула є рецептором, а індукована — її лігандом.
Особливе значення в обміні сигналами між
АПК (ДК, МФ, В-клітинами) і Т-
лімфоцитами мають дві пари молекул:
CD80/86 і CD28 та CD40L і CD40 (табл. 49)
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 506 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
