Статистика
Онлайн всього: 3 Гостей: 3 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Еритропоетин
|
| 27.09.2014, 10:15 |
| Еритропоетин — глікопротеїн з молекулярною масою 34 кД і 166 амінокислотними
залишками. Молекула еритропоетину містить два дисульфідних зв'язки, що забезпечує активну
конформацію трьох сіаловмісних N-глікозидних та О-глікозидних ланцюгів. Деглікозилювання
підвищує спорідненість еритропоетину до відповідного рецептора і його активність in vitro, проте
зовсім відміняє активність in vivo. Існує дві форми еритропоетину — α і β, які різняться тільки
кількістю вуглеводів, але при цьому мають однакову біологічну активність. Виявлено високу
гомологію (80 — 95 %) між еритропоетином людини та інших ссавців, що зумовлює відсутність
видової специфічності. Ген еритропоетину знаходиться в 7-й хромосомі.
В неонатальному періоді він утворюється в основному в печінці, у постнатальному — синтезується
епітелієм нирок і в незначній кількості (10—15 %) печінкою. За нормальних умов концентрація його
в крові становить 0,01 мМ; при гіпоксії його рівень підвищується. Нокаут гена еритропоетину або
його рецептора спричинює загибель організму в ембріональному періоді.
Рецептор еритропоетину належить до суперродини цитокінових рецепторів і має масу 85—100 кД і
444 амінокислотних залишки.
Основна функція еритропоетину — регуляція разом з іншими цитокінами (ІЛ-3, ІЛ-6, ІЛ-11, ГМ-
КСФ) утворення еритроцитів із незрілих кістковомозкових попередників. Він також захищає від
апоптозу еритроїдні клітини-попередники на пізніх стадіях розвитку і перспективий щодо
застосування при різноманітних анеміях.
Тест на виявлення еритропоетину — його здатність викликати утворення еритроцитарних колоній з
кістковомозкових попередників у метилцелюлозі або стимуляція проліферації клітинної лінії TF-1.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 492 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
