Статистика
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Інтерлейкін 12 (ІЛ-12)
|
| 26.09.2014, 21:32 |
| Попередні його назви «фактор, який стимулює НК», «фактор дозрівання
цитотоксичних Т-лімфоцитів». Біологічні ефекти ІЛ-12 відомі з 1989 p., а в 1994 р. його включено
до групи інтерлейкінів.
ІЛ-12 є гетеродимером з молекулярною масою близько 70 кД, утворений двома поліпептидними
ланцюгами, які сполучені ковалентним дисульфідним зв'язком. Одна з субодиниць із молекулярною
масою 40 кД складається з 196 амінокислотних залишків (її ген локалізований на 5-й хромосомі
людини) і гомологічна позаклітинній ділянці рецептора ІЛ-6. Інша субодиниця з молекулярною
масою 36 кД складається з 306 амінокислотних залишків (ген її локалізований на 3-й хромосомі
людини) і має певну гомологію з ІЛ-6 і Г-КСФ. ІЛ-12 нагадує лігандорецепторний комплекс і має
фрагменти, подібні до гемопоетичних факторів.
Основними клітинами — продуцентами ІЛ-12 є активовані бактеріальними продуктами В-
лімфоцити та моноцити, оскільки лише вони здатні синтезувати субодиницю з молекулярною
масою 36 кД, а інша субодиниця, з молекулярною масою 40 кД синтезується багатьма клітинами.
Клітинами-мішенями для ІЛ-12 є Т-лімфоцити, НК, а також В-лімфоцити. На клітинах-мішенях
виявлено три типи рецепторів для ІЛ-12, які різняться за афінністю. Високоафінним рецептором є
білок з молекулярною масою 180 кД, який складається з цитокінспецифічного ланцюга і
сиґналіндукувальних β1 і β2-ланцюгів. β1-ланцюг асоційований з Jak2, β2-ланцюг — з Tyk2. β2-
ланцюг експресований на Тх1 і відсутній на Тх2. Субодиниця β2 є основою для проведення сигналу
в середину СD4Тх0-лімфоцитів для диференціації їх у Тх1. Рецептори до ІЛ-12 виявлено на
активованих Т-клітинах, серед яких понад 90 % є CD3 Т-клітинами, а також на активованих НК, В1-
клітинах.
ІЛ-12 належить до ефективних регуляторів формування і функціонування природних факторів
стійкості, є посередником між природженим і набутим імунітетом, між макрофагами та
лімфоцитами при захисті від проникнення патогенів. У разі агресії патогенів ІЛ-12 сприяє
формуванню клітинної імунної відповіді — стимулює диференціювання Тх0 в хелпери запалення
Тх1, проліферацію і активність НК, диференціювання і розвиток цитотоксичних Т-лімфоцитів; при
цьому індукується синтез Т-клітинами і НК γ-інтерферону, який підвищує ефективність дії ІЛ-12.
ІЛ-12 збільшує утворення ЛАК, а також сприяє активації В-1 популяції В-лімфоцитів, підвищує
кількість залежного від γ-інтерферону IgG2a. Він діє як костимулятор лімфоцитів, які інфільтрують
пухлини, особливо разом з ІЛ-2.
Водночас ІЛ-12 пригнічує утворення IgE, гальмує індукування Тх2, сприяє виходу стовбурових
кровотворних клітин у кров'яне русло і формуванню гепато- і спленомегалії при частому його
введенні. Разом з іншими цитокінами ІЛ-12 бере участь у регуляції кровотворення. ІЛ-12 ефективно
стимулює антимікробну активність організму при різних бактеріальних, паразитарних та вірусних
інфекціях. При підшкірному введенні ІЛ-12 індукує розсмоктування деяких пухлин і метастазів.
Припускають, що протипухлинний ефект ІЛ-12 може бути зумовлений низкою його ефектів:
індукуванням синтезу γ-інтерферону, активацією цитоцидної активності НК, цитотоксичних Т-
лімфоцитів CD8, пухлиноінфільтруючих лімфоцитів, макрофагів, ЛАК.
ІЛ-12 бере участь у здійсненні апоптозу індукуванням синтезу ІФН-γ і ФПН-α, які беруть
безпосередню участь у запуску апоптозу.
Отже, ІЛ-12 є перспективним для застосування його як ефективного антимікробного й
протипухлинного агента, зважаючи на його незначну токсичність порівняно з ІЛ-2.
Тестування — оцінка впливу на проліферацію фітогемаглютинінактивованих лімфобластів; для
нейтралізації дії ІЛ-2 в систему вводять антитіла до нього.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 508 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
