Статистика
Онлайн всього: 6 Гостей: 6 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Функції імунопротеасоми
|
| 25.09.2014, 19:54 |
| К. Таnaka з колегами (1994) вперше описали імунопротеасому як
протеасому, що має здатність генерувати пептиди, які зв'язуються з МНС І з високою ефективністю.
Це спостереження було підтверджено на мишах, нокаутних за генами LMP2 і LMP7, у яких
презентація деяких антигенів відбувалася з меншою ефективністю. Однак ці миші мали здатність
ефективно представляти епітопи інших антигенів — свідчення того, що імунопротеасома не є
винятково необхідною для процесингу взагалі. І справді, більшість відомих антигенних пептидів,
зв'язаних з МНС І, експресуються клітинами, які мають стандартну протеасому. Нині добре
схарактеризовано антигени, які ефективніше процесуються імунопротеасомою, ніж стандартною
протеасомою. Це, як правило, вірусні білки та білки різних внутрішньоклітинних паразитів.
За допомогою біохімічного аналізу фрагментів деградації білків протеасомами різного типу було
виявлено два різних механізми, що лежать в основі підсилення процесингу антигенів
імунопротеасомою. По-перше, імунопротеасома активніше виділяє епітопи з деяких білків, ніж
стандартна протеасома, тобто має більшу каталітичну активність. По-друге, було помічено, що для
деяких білків, особливо вірусного походження, стандартна протеасома, на відміну від
імунопротеасоми, розщеплює додаткові пептидні зв'язки всередині пептидів, які могли б стати
готовими Т-епітопами. Отже, імунопротеасома не здатна руйнувати готові Т-епітопи, що забезпечує
ефективнішу презентацію антигену в цьому випадку. Детальний механізм цього явища залишається
нез'ясованим, однак існує припущення, що активатор протеасоми РА28 полегшує вивільнення
пептидів з протеасоми, внаслідок чого вони не встигають повністю розщепитись.
Нещодавно було виявлено, що імунопротеасома бере участь у презентації власних білків клітини з
меншою ефективністю, ніж стандартна протеасома. Вперше це було показано в експериментах на
лінії аутореактивних ЦТЛ, які специфічно розпізнавали МНС І з антигенним пептидом – похідним
білка RU1. Ген RU1 експресується в багатьох нормальних і пухлинних клітинах, з якими
взаємодіють ці аутореактивні ЦТЛ in vitro. Проте було помічено, що така лінія ЦТЛ не була здатна
розпізнавати В-лімфоцити, трансформовані вірусом Епштейн-Барр, незважаючи на те, що в цих В-
лімфоцитах ген RU1 був експресований. Виявилося, що внаслідок ураження вірусом у цих В-
клітинах замість стандартної протеасоми була експресована імунопротеасома, яка не здатна
процесувати продукт гена RU1. Крім того, при обробці пухлинної лінії карциноми впродовж
кількох днів ІФН-γ імунопротеасома заміщувала в цих клітинах стандартну протеасому, внаслідок
чого специфічні до епітопу RU1 ЦТЛ не розпізнавали клітини цієї пухлинної лінії. Після того, як
вплив ІФН-γ на клітини пухлинної лінії припинявся, вони через кілька діб відновлювали здатність
представляти процесовані продукти гена RU1 і могли знищуватись специфічними до RU1 ЦТЛ.
Отже, стандартна протеасома є дуже важливою для презентації власних антигенів, її повне
заміщення імунопротеасомою може призвести до неповної презентації власних
внутрішньоклітинних білків. З цих даних можна зробити припущення, які мають практичне
значення. По-перше, слід обережно ставитись до застосування ІФН-γ в протипухлинній терапії,
оскільки це може знизити розпізнавання деяких антигенів пухлин цитотоксичними Т-лімфоцитами.
По-друге, можна очікувати, що в деяких випадках буде доцільним використовувати ІФН-γ для
терапії аутоімунних хвороб, що зумовлені аутореактивними ЦТЛ. Однак слід підкреслити, що наші
знання про специфічність дії різних типів протеасом недосить повні, тому остаточні висновки
робити ще рано.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 525 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
