Статистика
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Автономність секреторної системи IgA
|
| 25.09.2014, 15:31 |
| Секреторний IgA міститься в слизовій оболонці носа,
рота, бронхів, кишок, піхви, канальців нирок, сечового міхура, слинних залоз як здорових, так і
хворих на різні захворювання людей. Співвідношення sІgA та імуноґлобулінів інших класів у
секретах становить 3:1...5:1, однак воно може коливатися в значних межах. sІgA має антивірусну
активність за відсутності комплементу і є першим противірусним і протибактеріальним бар'єром.
Ідея О. Безредка (1932) про існування локальної імунної системи обгрунтована під час вивчення
місцевого імунітету слизових оболонок дихального, травного й сечостатевого шляхів. Доведено, що
основним імуноґлобуліном секретів є sІgA, який утворюється в разі місцевої імунізації, хоча в
секретах містяться імуноґлобуліни інших класів. Введений внутрішньовенно антиген не стимулює
синтез секреторних антитіл. Якщо вводити його в порожнину носа, бронхи або кишки,
продукування секреторного імуноґлобуліну спостерігатиметься відповідно лише в носі, бронхах або
кишках. Локалізація імунної відповіді на тій ділянці, де був аплікований відповідний антиген, є
специфічною реакцією секреторної системи імуноґлобулінів. В експериментальних дослідженнях на
кролях з ізольованими петлями кишок було доведено, що при введенні різноманітних мікробних
антигенів у різні петлі синтезуються лише sІgA до того антигену, який було введено в цю петлю.
Важливою особливістю секреторної системи IgA є її незалежність від IgA сироваткової системи.
IgA в сироватці крові може виявлятися в разі відсутності sІgA, і навпаки, за наявності IgA в секретах
його може не бути в сироватці крові. Зареєстровано випадки, коли у хворих в біопсованому
матеріалі тонкої кишки зовсім не виявляли sІgA- та IgA-синтезувальних клітин, однак виявляли IgA
в сироватці крові, що також свідчить про незалежність систем секреторних і сироваткових IgA.
Отже, існують дві відносно незалежні системи IgA — сироваткова і слизових оболонок. Такий
висновок підтверджується клінічними даними. Так, Л. Хереманс спостерігав випадки мієломної
хвороби, коли в сироватці крові виявляли значну кількість IgA, тоді як sІgA у кишках не виявляли.
Однак IgA зі слизових оболонок і секреторних залоз можуть надходити в кров. Зокрема, у собак
вміст IgA в мезентеріальній лімфі у 20 разів вищий, ніж у крові. Після опромінення кишок мишей
вміст IgA в крові кишок знижувався.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 442 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
