Статистика
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0
|
![ИЦ OSVITA-PLAZA](/s/7.jpg) |
Матеріали для курсової |
ІМУНОҐЛОБУЛІНИ КЛАСУ М
| 25.09.2014, 15:30 |
Система IgM — найбільш рання як філогенетично, так і онтогенетично. У плоду і новонародженого
синтезуються переважно IgM. Імунна відповідь на введення багатьох антигенів розпочинається з
продукування IgM (19S), а до деяких антигенів утворюються переважно антитіла класу М. Так,
антитіла до флагеліну сальмонел, які виявляють у сироватці майже 85 % здорових людей, є
переважно IgM. Корпускулярні антигени стимулюють синтез IgM. Імунна відповідь реалізується
швидко, однак імунна пам'ять у клонів клітин, що синтезують IgM, зберігається слабко або її зовсім
немає. Тому синтез IgM при повторному введенні того самого антигену здійснюється за первинним
типом імунної відповіді. Молекулярна маса IgM становить 900 000, константа седиментації — 19S.
Через великі розміри молекули IgM не дифундують у тканини, а перебувають у кров'яному руслі.
С μ 2-домен — за структурою аналог шарнірної ділянки γ- і α-ланцюгів і, очевидно, є її
попередником. До кожного μ-ланцюга прикріплено по п'ять залишків олігоцукридів: один у С μ 1-,
три в С μ 3-ділянках і один у хвостовому залишку. Молекула IgM включає п'ять субодиниць,
сполучених дисульфідними зв'язками між цистеїновими залишками важких ланцюгів. Кожна
субодиниця має молекулярну масу 180 000 і константу седиментації 7S. Полімеризація IgM
відбувається в плазматичних клітинах до їх секреції під впливом полімеризуючого ферменту
сульфгідрилоксидази, що продукується зрілими лімфоцитами. Мономери в молекулі IgM розміщені
радіально: Fc-фраґменти до центра, Fab-фраґменти — назовні. Характер взаємодії IgM з антигеном
залежить від величини і концентрації антигену. Якщо часточок мало, то всі п'ять «ніжок» антитіла,
згинаючись, прикріплюються до однієї часточки антигену і молекула набуває форми круглого столу
або краба. При зв'язуванні кожної субодиниці антитіла з окремою часточкою антигену утворена
структура набуває форми павука з п'ятьма гнучкими «ніжками» різної довжини. На поверхні
еритроцита може адсорбуватися 90 000 молекул IgM і 600 000 молекул IgG.
Молекула IgM має десять активних центрів і здатна зв'язувати десять детермінантних груп, тобто є
десятивалентною. Так, IgM-антитіла до поліцукриду черевнотифозної палички є десятивалентними.
У деяких випадках молекула IgM зв'язує не десять, а лише п'ять детермінантних груп, що, можливо,
пояснюється стеричними перепонами, пов'язаними з великими розмірами приєднаних часточок
антигену. Антитіла класу М мають більш виражені аглютинувальні й літичні властивості.
Мономерні 7S-фраґменти, отримані в результаті м'якої дії ферментів на полімерну молекулу IgM,
втрачають здатність аглютинувати антиген, хоча їх афінність до гаптенів не змінюється, їх
валентність дорівнює 2.
Діючи на молекулу IgM пепсином, трипсином, хімотрипсином, папаїном і речовинами, що
відновлюють дисульфідні зв'язки, отримують фрагменти молекули, а також фрагменти ланцюгів
різних розмірів із різних ділянок. Отримані дані сприяли з'ясуванню молекулярної структури
імуноґлобулінів класу М.
У складі IgM виявлено J-ланцюг, який бере участь у полімеризації IgM. J-ланцюг за антигенними
властивостями відрізняється від інших ланцюгів. Вважають, що, зв'язуючи два 7S-мономери, J-
ланцюг модифікує їхню конформацію так, що вони стають здатними сполучатися нековалентними
зв'язками з іншими мономерами.
За здатністю Fc-фраґмента зв'язувати комплемент розрізняють два підкласи IgM : IgM1 — що
зв'язують і IgM2 — що не зв'язують комплемент. Структурні відмінності субкласів IgM не
встановлено.
Мембраноасоційовані IgM, які є рецепторами для антигену, мають коефіцієнт седиментації 8S і не
об'єднуються в пентамерні комплекси, коефіцієнт седиментації яких 19S. Важкі ланцюги
асоційованого з цитоплазматичною мембраною IgM на С-кінцевій ділянці мають додаткові
структури: пептид з 12 амінокислотних залишків, який зв'язує асоційований з мембраною
гідрофобний поліпептидний ланцюг з 20 амінокислотних залишків і занурений у цитоплазму С-
кінцевий трипептид. Ці структури кодуються додатковими генами. У μ-ланцюгах за Сμ4-доменом і
в α-ланцюгах за Сα3-доменом розміщені додаткові хвостові ділянки. Вони гомологічні за
амінокислотним складом. У μ-ланцюгах до цієї ділянки приєднаний J-ланцюг. Полімеризуються
лише молекули IgM та IgA, що мають у своєму складі хвостові ділянки. В молекулі IgM J-ланцюг,
можливо, зв'язує перший і п'ятий мономери у вигляді застібки.
Мономери IgM фіксують комплемент так само, як і IgG. Однак пентамер фіксує значно більші
кількості комплементу. Пояснюється це тим, що наявнівність у молекулі IgM додаткового домену
С Н 4, який фіксує комплемент, сприяє швидкій стабілізації молекул комплементу відразу після
прикріплення їх до полімерної молекули IgM.
|
Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
Переглядів: 469 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
|