Статистика
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Алотипи
|
| 25.09.2014, 15:26 |
| Антигенні детермінанти, за якими молекули імуноґлобулінів одних особин відрізняються
від молекул антитіл інших особин одного й того самого виду, називають алотипами. Ці
детермінанти є в одних особин і відсутні в інших. Вони локалізовані в сталій ділянці поліпептидних
Н- і L-ланцюгів, кодуються алельними генами і характеризують внутрішньовидовий поліморфізм
імуноґлобулінів.
Алотипи виявлено у тварин різних видів. Наприклад, є шість алотипів γ-ґлобулінів кроля. У людини
відомо три алотипічних маркери — G m , A m і K m , які відповідно кодуються локусами G m (γ-маркер),
А m (α-маркер) і К m (κ-маркер).
Фактори G m , A m розміщені на важких ланцюгах відповідно IgG і IgA, a K m – на легких ланцюгах
типу κ. Виявлено 25 алотипів системи G m , які у людини локалізовані переважно в Н-ланцюгах у
ділянці Fc-фраґмента. Наприклад, в особин G lm(3) у Н-ланцюгах у положенні 214 розміщений аргінін,
а в особин G 1rn(17) — лізин (табл. 31).
Розрізняють прості і складні алотипи. Алотипічні варіанти γ-ланцюгів, які відрізняються однією-
двома амінокислотами на 100 залишків амінокислот, є простими алотипами. Складні алотипи
різняться між собою 15 — 20 амінокислотами на 100 залишків амінокислот. Прикладами складних
алотипів є алотипи К m κ-ланцюга і G m γ-ланцюга людини. Успадковуються алотипи як прості ознаки
і згідно із законами Менделя. У гетерозиготних особин гени, що кодують алотипи, є
кодомінантними, але на рівні клітини експресується один алель.
Явище синтезу В-лімфоцитами імуноґлобулінових ланцюгів лише одного типу з двох можливих
алотипів називають алельним виключенням. У сироватці крові особин, гетерозиготних за алотипами
імуноґлобулінів, виявлено обидва алотипи, проте кожна плазматична клітина синтезує
імуноґлобуліни лише одного класу, підкласу й алотипу, специфічні лише до одного антигену і лише
до однієї антигенної детермінанти.
Щоб отримати антисироватки до алотипічних детермінант, імуноґлобулінами певного класу
імунізують тварин того самого виду, які, проте, різняться за алотипами. Якщо така відмінність буде
за одним маркером, то можна отримати моноспецифічну сироватку. Алотипія не виявляється в тому
разі, коли для отримання імунних сироваток використовують гомозиготних тварин.
Наявність алотипів у людини можна виявити різними способами. Встановлено, що сироватки
хворих на ревматоїдний артрит містять антитіла, які реагують лише з імуноґлобулінами частини
здорових людей. Цим способом можна виявити алотипи G m . Антитіла до алотипів класу G матері,
яких немає в організмі дитини, виявляються у сироватці дітей, а також у сироватках після
переливання крові.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 793 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
