Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Важкі ланцюги
| 25.09.2014, 13:15 |
У людини відповідно до кожного класу імуноґлобулінів (М, G, A, D, Е)
розрізняють п'ять типів важких ланцюгів, які позначають грецькими літерами μ (мю), γ (гамма), α
(альфа), δ (дельта) і ε (епсилон). Важкі ланцюги ковалентно сполучені між собою і з одним легким
ланцюгом дисульфідними містками. Кожний тип Н-ланцюгів у молекулі антитіла відповідного
класу зв'язується з одним із типів L-ланцюгів. Отже, структуру молекули імуноґлобуліну класу G
можна зобразити так: κ-γ-γ-κ- або λ-γ-γ-λ. Важкі ланцюги імуноґлобулінів людини мають
молекулярну масу в межах 50 000 — 70 000. Вони різняться між собою за амінокислотним складом
та антигенними властивостями. Важкі ланцюги IgG складаються з 446, IgA — з 460 — 470, a IgM,
IgD та IgE - з 550-570 амінокислотних залишків.
Ізольовані важкі ланцюги антитіл і навіть Fd-ділянки зберігають здатність зв'язуватися з
гомологічним антигеном, хоча порівняно з інтактними молекулами їхня активність нижча. Здатність
важких ланцюгів взаємодіяти з антигеном підвищується в тому разі, коли вони сполучені з легкими
ланцюгами. Це дає змогу вважати, що активний центр антитіл утворений як легким, так і важким
ланцюгами. Вважають, що легкий ланцюг стабілізує рецепторні структури важкого ланцюга в
положенні, яке доступне для детермінанти антигену. |
Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
Переглядів: 565 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
|