Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Легкі ланцюги
|
| 25.09.2014, 13:15 |
| Якщо γ-ґлобуліни обробити
меркаптоетанолом у концентрованому розчині
сечовини, дисульфідні зв'язки руйнуються і
молекула антитіла розпадається на окремі два
легкі L- і два важкі Н-поліпептидні ланцюги. У
легких і важких ланцюгах розрізняють NH 2 - т
СООН-кінцеві частини. L-ланцюги, які були
отримані з ланцюгів різних класів, здатні
рекомбінуватися як з гомологічними, так і з
гетерологічними Н-ланцюгами. Легкі ланцюги
бувають двох типів: κ-(каппа) та λ-(ламбда).
Однак в одній молекулі антитіл обидва ланцюги
можуть бути лише однозначними — або κ-, або λ-.
Вони різняться між собою за амінокислотним
складом у С-кінцевій ділянці та за антигенними
властивостями. У людини в молекулах IgG κ-
ланцюги становлять 70 %, а λ-ланцюги — 30 %. У
сироватці коней 95 % легких ланцюгів належить до λ-, у мишей — до κ-типу. У людини кінцева NH 2
-амінокислота λ-ланцюгів заблокована піролідонкарбоновою кислотою (циклічна похідна
глутамінової кислоти), а в κ-ланцюгах у цьому положенні знаходиться аспарагінова кислота. У С-
кінцевій частині L-ланцюгів розміщений цистеїн, що сполучається дисульфідним містком з
цистеїном Н-ланцюга. Ланцюг λ складається з 213 —216, а ланцюг κ — з 214 — 219 залишків
амінокислот. Молекулярна маса легких ланцюгів становить 23 000 — 25 000.
Серед імуноґлобулінів одного класу виявляються, як правило, молекули антитіл з легкими
ланцюгами обох типів. Кожний тип легких ланцюгів має специфічну первинну поліпептидну
структуру, і їх синтез контролюється певним чином.
У легкому ланцюзі міститься відносно велика кількість гліцину, що має інваріантне положення в
антитілах різних видів тварин і різної специфічності. Гнучкість поліпептидного ланцюга в ділянці,
де міститься багато гліцину, сприяє формуванню антигензв'язувального центру. |
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 493 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
