Статистика
Онлайн всього: 13 Гостей: 13 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
АНТИГЕНИ. МОЛЕКУЛЯРНА СТРУКТУРА І БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
|
| 21.09.2014, 05:56 |
| Функціональні елементи імунної системи здатні розпізнавати будь-який чужорідний матеріал (чужі
клітини й тканини, бактерії, найпростіші, віруси, окремі біополімери) і розгорнути ланцюг
відповідних реакцій, що призведуть до його знищення або елімінації. Для цього вони проникають у
будь-яку ділянку організму, де за допомогою спеціальних розпізнавальних рецепторних структур
аналізують кожну клітину і реагують не лише на чужі клітини та їх скупчення, а й на чужі молекули
та невеликі хімічні угруповання, якщо вони не є звичайною складовою клітин свого організму.
Чужорідні або змінені «власні» структури, проти яких розвивається реакція імунної системи, є
антигенами. Антигени — це біополімери, що входять до складу структурних елементів клітин або
відділені від них, які здатні зумовлювати імунні реакції: синтез антитіл, активацію клітинного
імунітету, підвищену чутливість, імунну пам'ять або імунологічну толерантність.
Антигенами є органічні речовини мікробного, рослинного й тваринного походження. Хімічні
елементи, прості та складні неорганічні речовини антигенність не виявляють. Антигенами можуть
бути як шкідливі, так і нешкідливі для організму сполуки. Антигенами є віруси, бактерії, гриби,
найпростіші, клітини й тканини, що потрапили в організм унаслідок інфекції, ін'єкції або
трансплантації, а також клітинні стінки, цитоплазматичні мембрани, рибосоми, мітохондрії, окремі біополімери, що входять до їх складу, мікробні токсини, екстракти гельмінтів, отрути змій та комах,
природні білкові речовини, деякі поліцукриди мікробного походження, рослинні токсини тощо.
Вірусні частинки, бактеріальні й тваринні клітини містять у своєму складі велику кількість різних за
хімічною природою біополімерів, а тому є дуже складними в антигенному відношенні. Різноманіття
антигенів у природі зростає завдяки тому, що багато неантигенних субстанцій набувають
антигенних властивостей у суміші або при сполученні з іншими речовинами. Оскільки природні
антигени, як правило, досить складні за хімічною структурою, вони викликають одночасно не один,
а кілька видів специфічної імунної відповіді, хоча зазвичай у нормальних тварин домінує один із
них. Відповідь залежить від цілої низки факторів: видових та індивідуальних (стать, вік, генетичний
статус) особливостей тварин, а в разі інфекції — і від біологічних властивостей збудника.
Існує функціональна відмінність між поняттями «антиген» та «імуноген». Антигеном є будь-який
аґент, що специфічно зв'язується з функціональними елементами імунної відповіді — рецепторами
лімфоцитів та антитілами. Імуногеном є будь-який аґент, здатний індукувати імунну відповідь.
Відмінність між цими поняттями є важливою, оскільки багато субстанцій не здатні самостійно
індукувати імунну відповідь, але здатні зв'язуватися з антитілами чи рецепторами лімфоцитів, які
були специфічно індуковані. Отже, всі імуногени є антигенами, але не всі антигени можуть бути
імуногенами. Ця відмінність особливо важлива для низькомолекулярних субстанцій, таких як
антибіотики, деякі лікарські препарати, наркотики, токсичні речовини, окремі хімічні радикали.
Вони не здатні самостійно викликати імунну відповідь, однак набувають цієї здатності після
кон'югації з високомолекулярними, наприклад білковими, молекулами або в суміші з деякими
речовинами. Такі субстанції називають гаптенами. Структуру, до якої кон'югують гаптен,
називають носієм, а антигени в цьому випадку називають кон'югованими. Гаптенами також можуть
бути речовини складної хімічної природи з великою молекулярною масою: деякі бактеріальні
поліцукриди, регулярні поліпептиди, нуклеїнові кислоти, ліпіди.
Існує поділ антигенів на повні антигени — ті, що здатні самостійно індукувати синтез специфічних
антитіл і взаємодіяти з ними in vitro та in vivo, та неповні антигени (гаптени) (мал. 24).
Гаптени є частиною повного або кон'югованого антигену. Антитіла, що утворюються до кон'югату
білка з гаптеном, можуть також реагувати і з вільними гаптенами (табл. 12).
Імунну відповідь індукують лише повні антигени.
Гаптени імунної відповіді не викликають, однак
вони взаємодіють із сироватками, які містять
специфічні до них антитіла. Якщо в сироватці
міститься надлишок гомологічного гаптену, то
при дальшому добавлянні повного антигену
реакція не відбувається, оскільки рецепторні
групи антитіл заблоковані гаптеном — так звана
реакція затримки. Її широко застосовують для
вивчення природи і хімічного складу антигенів та
сил взаємодії антигену й антитіл.
Деякі бактеріальні субстанції, в тому числі й
макромолекулярні, в ізольоваму вигляді не
антигенні, однак антигенні в складі бактеріальної
корпускули, де вони включені в полімерні структури (капсульна речовина палички — збудника
сибірки, яка складається з полі-D-глутамінової кислоти, не антигенна в очищеному стані, але
антитіла до неї утворюються при імунізації кролів суспензією бактерій сибірки).
Ефектори імунної відповіді (антиген-специфічні
лімфоцити, антитіла) взаємодіють не з усією
площею молекули біополімеру, а лише з її
невеликими ділянками, які утворені кількома
залишками амінокислот або вуглеводів. Тому
повні антигени у складі своєї молекули містять,
як правило, не одну, а кілька таких однотипних
груп — антигенних детермінант, або епітопів.
Такі антигени є полівалентними. Неповні
антигени (гаптени) зазвичай мають лише одну
детермінант-ну групу, тому вони є
моновалентними (мал. 25).
Антигенність визначається переважно хімічним
складом і структурою антигену, а імуногенність,
крім того, зумовлена індивідуальною
імунологічною реактивністю організму, а також
його видовою належністю.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 635 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
