Статистика
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Природні імуноглобуліни
|
| 21.09.2014, 05:09 |
| У сироватці крові здорових людей і тварин постійно виявляються неспецифічні, так звані природні,
нормальні антитіла за відсутності антигенної стимуляції. Основну частину природних
імуноґлобулінів становлять антитіла, які постійно синтезуються в організмі, і їх специфічність
спрямована в основному проти антигенів власного організму. Вони належать до імуноґлобулінів
класу М, G і А, однак у дорослих більшість із них належать до класу IgG. Природні антитіла класу
IgM виявляються вже в пуповинній крові новонароджених, і спектр їх активності зберігається
впродовж усього життя. Усі природні антитіла умовно можна розподілити на три групи.
Імуноґлобуліни першої групи містяться в крові у високій концентрації (понад 1 мкг/мл), мають, як
правило, вузьку специфічність, належать в основному до IgM. До цієї групи відносять
ізоаглютиніни, антитіла до антигену Форсмана, до аутологічних IgG та ін.
До імуноґлобулінів другої групи належать антитіла до ДНК, пептидів, білкі цитоскелета,
сироваткового альбуміну різних білків, ферментів, фосфоліпідів серотоніну та інших сполук. У
крові вони містяться в невеликій концентрації і, що характерно, мають виражену поліспецифічність.
Так, природні антитіла до багатьох власних антигенних структур (актину, міоґлобуліну, альбуміну
та ін.) поліспецифічні, разом з тим індуковані антитіла до актину суворо вузькоспецифічні Це
свідчить про наявність поліспецифічності в антитіл, а не наявності загальних епітопів у
перехреснореагуючих антигенів Очевидно, активні центри природних антитіл мають багато
паратопів до різних епітопів.
До третьої групи природних антитіл належать антиідіотипічні антитіла.
Встановлено, що більшість природних антитіл є продуктами ембріональних Vн-генів, що свідчить
про універсальний характер їх утворення, а індуковані антитіла є продуктами мутованих генів.
Показано, що природні антитіла є в основному аутоантитілами і виявлені фактично до всіх груп
ендогенних антигенів — нуклеотидів, ДНК, білків цитоскелета й сироватки крові, ферментів,
фосфоліпідів, рецепторів та інших структур.
Підвищений вміст таких антитіл може свідчити про наявність захворювання аутоімунного
характеру. За даними деяких авторів, важливу роль у спонтанному синтезі природних антитіл
відіграють В-1-лімфоцити (СD5 + В-лімфоцити), які спонтанно здатні продукувати природні антитіла
до певних бактеріальних антигенів і багатьох клітинних антигенів. У людини СD5 + В-лімфоцити
часто виявляють у крові новонароджених, у мишей — у черевній порожнині.
Фізіологічну роль природних антитіл недостатньо вивчено, привертає увагу їхня роль як факторів
«упізнавання», а також гомеостатична (захисна) і патогенетична ролі. На перших етапах
формування імунної відповіді природні антитіла можуть виступати як опсоніни і таким чином
сприяти фагоцитозу. Вони також можуть бути джерелом появи в організмі різних біологічно
активних речовин, що виникають під дією на імуноглобуліни деяких ферментів. Однією з відомих
таких речовин є тафтсин — продукт розщеплення трипсиноподібними ферментами природних
антитіл. Тафтсин є сильним стимулятором фагоцитозу. Утворення тафтсину тісно пов'язане із
селезінкою, оскільки в сироватці крові спленектомованих тварин він не виявляється.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 521 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
