Статистика
Онлайн всього: 24 Гостей: 24 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Класичний шлях активації комплементу
|
| 21.09.2014, 04:40 |
| Основою активації комплементу класичним шляхом є
участь компонентів С1, С4, С2 з утворенням С3-конвертази — С1С4bС2а. Головним механізмом
цього процесу є утворення комплексу АГ—АТ імуноґлобулінами IgM, IgG1, IgG3 і IgG2 (мал. 20, а).
У складі доменів Сm4, Сα2 цих імуноглобулінів, міститья ділянка, що має спорідненість до C1q,
однак вона стає доступною тільки після утворення комплексу АГ – АТ.
За наявності комплексу АГ —АТ C1q-компонент своєю глобулярною частиною приєднується до
СН-домену Н-ланцюга глобуліну в ділянці N-кінцевої половини Fc-фрагмента IgGl, IgG2, IgG3 або
IgМ. Обов'язковою умовою активації комплементу є наявність у комплексі АГ — АТ не менш як
двох молекул IgG, що щільно прилягають одна до одної, або однієї молекули IgM щонайменше з
двома валентностями, що прореагували з антигеном. Компонент С1 комплементу людини
складається з п'яти субодиниць — однієї C1q, двох C1r і двох C1s і в плазмі крові міститься у
вигляді комплексу двох слабовзаємодіючих субодиниць — C1q і тетраметра Сlr 2 — Сls 2 . Компонент
C1q має зв'язувальний центр для активатора. Окремі субодиниці утримуються разом у вигляді
комплексу завдяки наявності йонів Са 2+ .
Субодиниця C1q – це колагеноподібний білок, що складається з шести комплектів А-, В- і С-
ланцюгів. Кожна трійка ланцюгів (А, В і С) у своїй колагеновій частині утворює потрійну спіраль, а
на С-кінці ланцюги утворюють загальну глобулярну структуру у вигляді головок, які містять
відповідальні за зв'язування з імуноґлобулінами 1—3 активні ділянки. C1q має значну стійкість і
зберігає свою нативність у процесі зв'язування комплементу з імуноґлобулінами, звільняється при
руйнуванні комплексу комплемент — антиген — антитіло і може ще до трьох разів зв'язуватися з
новими імунними комплексами.
Під час взаємодії C1q з комплексом АГ —АТ відбуваються його конформаційні зміни, в результаті
чого C1q набуває активності серинової протеїнази (естерази), субстратом якої є молекули С1r та
C1s. Під дією C1q-естерази ланцюги спочатку С1r, а потім C1s розщеплюються на контактні й
каталітичні фрагменти, які не вивільнюються у навколишнє середовище завдяки наявності
дисульфідних зв'язків. У результаті попарної взаємодії контактних і каталітичних фрагментів С1r та
C1s вони вбудовуються в молекулу C1q, що призводить до утворення за наявності йонів Са
комплексу C1q — r2s2 з активністю трипсинової естерази (С1-естерази), який може існувати в
розчиненій та зв'язаній на мембрані клітин формі. Специфічність новоутвореного комплексу
складається зі специфічностей С1r та C1s, субстратом для С1r є C1s, а для C1s-C4 і С2.
При розщепленні С4-компонента утворюється два фрагменти — легкий С4а зі слабкою
анафілактичною активністю та важкий С4b. Фрагмент С4b дуже нестабільний, він швидко,
впродовж мілісекунд зазнає атаки різних ферментних груп, однак має властивість швидко
зв'язуватися з аміно- та гідроксигрупами на клітинній мембрані й таким чином стабілізуватися.
Компонент С4 існує в двох ізотипах — С4А та С4В, які кодуються тандемно розміщеними генами
МНС. У процесі активації С4А зв'язується з аміногрупами білків, а С4В — з гідроксигрупами
вуглеводів. С4b взаємодіє з комплексом C1qr2s2, внаслідок чого С2 може оборотне зв'язуватися з
С4b і стає субстратом для естерази C1s. Внаслідок дії С1-естерази від С2 відщеплюється менший
фрагмент C2b, a більший фрагмент С2а, що залишився, є трипсиноподібною протеазою.
Магнійзалежний комплекс C1qrs4b2a є С3-конвертазою — ключовою ланкою класичного шляху
активації комплементу.
Комплекс C1qrs4b2a здатний ковалентно фіксуватися на клітинній мембрані завдяки наявності в
структурі С4b тіоскладноефірного зв'язку між залишками цистеїну та глутаміну. Не зв'язаний
комплекс С12а4b швидко інактивується.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 667 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
