Статистика
Онлайн всього: 27 Гостей: 27 Користувачів: 0
|
|
Матеріали для курсової |
Хемокіни та їхні рецептори
| 19.09.2014, 23:17 |
Хемокіни — це поліпептиди з 70 — 80 залишків амінокислот, які
характеризуються хемотаксичними властивостями і здатністю зв'язуватися з гепарином. Більшість
хемокінів продукуються лейкоцитами, а деякі – власне ендотеліоцитами і зв'язуються на поверхні
ендотелію сульфатними групами гепарину. Фіксовані на ендотелії хемокіни виконують роль
сигнальних молекул – стимулюють лімфоцити до міграції шляхом активації та підвищення звідності
інтегринів і визначають її напрям.
Усі відомі хемокіни (близько 50) за особливостями будови N-кінцевої ділянки з високим вмістом
цистеїну об'єднані в чотири родини: CXCL, XCL, CX3CL, ССL. Рецептори хемокінів людини та їхні
ліганди наведено в табл. 5. За фізіологічними функціями хемокіни поділяють на гомеостатичні та
запальні, хоча в деяких із них ці функції перекриваються. Гомеостатичні хемокіни продукуються
постійно (тобто є конституційними), синтез запальних індукується цитокінами (ІЛ-1β, ФНП), звідки
й назва — індуковані хемокіни. Перші визначають рух клітин під час нормальних процесів, таких як
заселення вторинних лімфоїдних органів наївними лімфоцитами, здійснення імунного нагляду
клітинами пам'яті; другі — при запальних процесах, залучаючи в запальний осередок ефекторні Т-
клітини, моноцити, нейтрофіли. Вибірковість дії різних хемокінів на певні популяції лейкоцитів
частково пов'язана з розподілом серед останніх хемокінових рецепторів різної специфічності.
9
Рецептори хемокінів — це трансмембранні білки, що складаються з семи сегментів і відповідно сім
разів перетинають мембрану клітини, чим і зумовлена їхня назва – серпентинові (змієподібні)
рецептори. Вони асоційовані з G-білком, який активує фосфоліпазу С β2 . Описано 18 хемокінових
рецепторів, які відповідно до родин хемокінів також поділяють на родини. Слід зазначити, що
вибірковість дії на різні типи клітин імунної системи та субпопуляції лімфоцитів характерна лише
для конституційних хемокінів, які з високою специфічністю взаємодіють з відповідними
рецепторами (кожний хемокін з одним рецептором). Саме вони спрямовують міграцію лімфоцитів
за точною адресою. Взаємодія індукованих хемокінів з рецепторами не є такою вузькоспецифічною:
кожний хемокін може взаємодіяти з кількома рецепторами, а один рецептор може зв'язати кілька
хемокінів. Це сприяє міграції різних популяцій клітин в осередок запалення.
У різних лімфоїдних органах (наприклад, у периферичних лімфовузлах і групових лімфоїдних
фолікулах) на ендотелії ВЕВ експресуються специфічні для них молекули адгезії, зв'язування яких з
комплементарними молекулами лімфоцитів визначає спрямовану міграцію останніх у відповідні
органи та повернення їх після виходу з них. З огляду на це молекули адгезії ендотеліоцитів дістали
назву адресинів, а адгезини лімфоцитів — рецепторів хомінгу (від homing — повернення додому).
В експериментах на моделі вівці було показано, що лімфоцити еферентної лімфи мезентеріальних
лімфовузлів та лімфоцити підшкірних периферичних лімфовузлів після внутрішньовенної реін'єкції
рециркулювали переважно через лімфовузли, з яких вони походять. На основі цього було
розроблено концепцію різних шляхів рециркуляції лімфоцитів — через лімфоїдну тканину,
асоційовану зі слизовими оболонками, та шкіру. Ендотеліальні адресини тканиноспецифічної
міграції лімфоцитів експресовані у людини й тварин вже в ранньому онтогенезі. В разі
трансплантації щурам неонатальних лімфовузлів між шкірою та кишками на ендотеліоцитах
експресувалися адресний, характерні для цієї тканини в нормі. А якщо використовували лімфовузли
дорослих особин, то експресія адресинів не змінювалася.
|
Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
Переглядів: 1214 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
|