Статистика
Онлайн всього: 46 Гостей: 46 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Експериментальні моделі і методи дослідження рециркуляції лімфоцитів
|
| 19.09.2014, 23:03 |
| Дослідження міграції й рециркуляції лімфоцитів ґрунтується на виділенні, міченні та реін'єкції
клітин донора з наступним аналізом їх розподілу в лімфоїдних органах і тканинах. Отримані дані
свідчать, що ці процеси у різних видів (мишей, щурів, овець, свиней і людини) мають як спільні
ознаки, так і свої особливості (деякі з них буде розглянуто далі). J. Gowans і співавт. (1962, 1964)
вперше показали на щурах, що в організмі здійснюється постійна рециркуляція лімфоцитів. Автори
виділяли лімфоцити накладанням фістули (канюлювання) грудної протоки і після радіоактивного
мічення їх вводили внутрішньовенне та вивчали їхню міграцію, відбираючи й аналізуючи зразки
лімфи та периферичних лімфоїдних органів. Було доведено, що клітини лімфи мають гематогенне
походження і рециркулюють між цими рідинами внутрішнього середовища (кров'ю та лімфою).
Шляхи міграції лімфоцитів в організмі було досліджено в експериментах на вівцях. Цю модель
досліджень було обрано завдяки великим розмірам тварин та особливостям анатомії їхньої
лімфатичної системи. На відміну від людей, в яких більшість лімфовузлів зібрані в ланцюги, в овець
вони ізольовані. Отже, якщо у людини кожна еферентна судина є аферентною для наступного
лімфовузла, то у вівці від кожного лімфовузла одна еферентна судина несе лімфу безпосередньо до
грудної протоки. Це дає можливість вивчати на вівці кількісні та якісні параметри рециркуляції
лімфоцитів через окремий лімфатичний вузол. Саме тому фізіологія рециркуляції лімфоцитів через
підшкірні лімфовузли значно краще вивчена в овець, ніж в інших видів тварин.
У ранніх дослідженнях рециркуляції проводили експерименти й робили висновки відносно всієї
популяції малих лімфоцитів з аналізом наївних клітин та клітин пам'яті. Вивчення цього процесу на
субпопуляційному рівні стало можливим після гримання МкАТ, специфічних до певних
субпопуляцій лімфоцитів. Для з'ясування молекулярних механізмів рециркуляції лімфоцитів
особливо важливими виявились експерименти на мишах як з використанням МкАТ, що блокують
певні функції, так і з застосуванням технології генного нокауту (спрямованої деструкції певних
генів).
У цьому розділі розглянуто узагальнену схему рециркуляції лімфоцитів на основі отриманих на
різних видах даних, що відображають різні аспекти цього процесу, та молекулярні механізми їх
трансендотеліальної міграції. Механізми постміграційної локалізації лімфоцитів при заселенні ними
периферичних лімфоїдних органів у процесі онтогенетичного розвитку детальніше викладено в
розд. 12.
Здатність до рециркуляції зумовлена передусім високою мобільністю лімфоцитів. Більшість зрілих
наївних лімфоцитів здійснюють за день 1 — 2 цикли рециркуляції. Швидкість рециркуляції клітин
певної популяції лімфоцитів залежить від того, на якій стадії диференціювання вони перебувають.
Так, показано, що деякі популяції клітин пам'яті рециркулюють інтенсивніше, ніж їхні наївні
аналоги. Напрям міграції й проникнення лімфоцитів через ендотелій судин визначаються
специфічними міжклітинними взаємодіями (опосередкованими взаємним розпізнаванням
поверхневих комплементарних молекул) та індукованими ними хемотаксичними сигналами.
Ще задовго до появи МкАТ (у середині 60-х років XX ст.) при дослідженні руху лімфоцитів через
окремий підшкірний лімфатичний вузол вівці було виявлено істотну відмінність у клітинному
складі аферентної та еферентної лімфи й крові. Аферентна лімфа крім лімфоцитів, що переважають
у ній кількісно (85 %), містить близько 15 % макрофагоподібних клітин, частина яких експресує
маркери ДК. Еферентна лімфа містить виключно лімфоцити, що мають різне походження: 5 % —
щойно утворилися всередині лімфовузла, 10 — потрапили до вузла з аферентною лімфою і 85% —
мігрували з крові. Пізніше (у 80 —90-х роках) за допомогою МкАТ було проаналізовано розподіл В-
клітин і субпопуляцій Т-клітин у тканині лімфовузла, крові та лімфі. Виявлено кількісне
переважання певних субпопуляцій в еферентній лімфі порівняно з кров'ю і зроблено припущення,
що різні популяції та субпопуляції лімфоцитів відрізняються за інтенсивністю рециркуляції.
Зокрема, Т-лімфоцити характеризуються більшою інтенсивністю рециркуляції порівняно з В-
лімфоцитами, а СD4-клітини мобільніші, ніж СD8-клітини. Однак, як з'ясувалося, не всі лімфоцити
периферичної крові здатні до рециркуляції. Так, в овець активно рециркулюють лише 60 %
лімфоцитів крові, серед яких переважають Т-клітини (75 %), тоді як серед нерециркулюючих
більшість становлять СD21-В-лімфоцити (85 %).
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 526 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
