Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
ТРИЛЕР
|
| 22.04.2014, 11:37 |
| ТРИЛЕР [англ. Thriller, від Thril — викликати тремтіння] — трилер використовує специфічні засоби, щоб викликати у глядача активне співпереживання, пов'язане зі збудженням сильних емоцій: тривожного очікування, неспокою, страху тощо. У трилері розповідь ведеться від особи жертви або злочинця. У трилері широко використовується сюжетний прийом затягування драматичної паузи, що викликає у глядача напружене очікування і нервове занепокоєння («саспенс»), а також виразні сильнодіючі засоби — натуралістичні подробиці, раптові крупні плани, шумові ефекти, затемнений кадр, що приховує загрозу, напружений музичний супровід.
За визначенням Р. Макдо-нальда, у детективі дія рухається назад у часі, до розгадки; у трилері — вперед, до катастрофи. Розрізняти ці жанри не завжди легко і один часто складається з елементів іншого. Яскраві зразки трилера в кіно — фільми А. Хічкока, який майстерно використовував техніку кіно для нагнітання сюжетної напруги (саспенсу) і керування емоціями глядачів.
Іншим майстром триле-ру був німецький режисер Ф. Ланг («Шпигуни», Spione; 1928; «М», 1931), який з 1936 р. працював у Голлівуді («Жінка у вікні», The Woman in the Window; 1944 та ін.). Якщо в 30-ті роки XX століття для голлівуд-ського трилера були характерні комедійні елементи («Це дивовижний світ», It's a Wonderful World; 1939 та ін.), то на початку війни жанр набув більш похмурих тонів: «Найманий вбивця» (This Gun for Hire; 1942), «Великий годинник» (The Big Clock; 1948) та ін. Традиції три-леру були перероблені за стилістикою «чорного фільму». Зародився піджанр — фільми про пограбування — heist movie («Асфальтові джунглі», The Asphalt Jungle, 1950).
Серед різновидів жанру можна назвати шпигунський трилер, кращі зразки якого пов'язані з Другою світовою війною — «П'ять пальців» (5 Fingers, 1952), «Я був двійником Монті» (І Was Monty's Double; Велика Британія, 1958) або холодною війною; «Шпигун, що прийшов із холоду» (The Spy Who Came in from the Cold, 1965, Велика Британія, за Джоном Ле Карре). У 60—70-х роках багато в чому через убивство
Кеннеді та Вотергейт, зажив популярності політичний трилер, «золотим стандартом» якого можна вважати фільм Джона Франкенхаймера «Маньчжурський кандидат» (The Manchu-rian Candidate, 1962). Картина «День шакала» (The Day of the Jackal; Англія, 1973) розповідала про змову з метою вбивства Шарля де Голля; «Три дні Кондора» (Three Days of the Condor,
— про залаштункову діяльність американських спецслужб; «Уся президентська рать» (All the President's Men,
— про розслідування Во-тергейтського скандалу. Але в цей же період жанр все частіше використовувався для експлуатації гострих або просто модних тем, виграючи в актуальності, однак подеколи втрачаючи в якості. Відзначилися роботи Брайана де Пальма, якого критики називали спадкоємцем Хічкока («Одягнений для вбивства, Dressed to Kill, 1980 та ін.). Елементи трилера присутні в багатьох фільмах Р Поланського: «Ніж у воді» (Noz w wodzie; Польща, 1962), «На межі божевілля» (Frantic; США, 1988) та ін.
У Франції одним із перших майстрів жанру був А.-Ж. Клу-зо: «Ворон» (Le corbeau, 1943),
«Плата за страх» (Le salaire de la peur, 1953). На початку 50-x років XX століття набув популярності французький гангстерський цикл, багато в чому пов'язаний з ім'ям актора Ж. Габена. Серед перших і кращих фільмів цього циклу була картина Ж. Беккера «Не торкайся здобичі» (Touchez pas au grisbi, 1953).
У Німеччині низка режисерів зверталися до трилера заради осмислення впливу американської культури на європейську свідомість: «Американський солдат» (Der amer-ikanische Soldat, 1970, P. В. Фас-сбіндера) і «Американський друг» (1977, Der amerikanische Freund, В. Вендерса за Патриці-єю Хайсміт).
В англомовному кіно останні півтора десятиліття традиції жанру авторськії переробляли П. Уїр («Свідок», Witness, 1985); Д. Коен («Просто, як кров», Blood Simple, 1984 і «Перевал Міллера», Miller's Crossing, 1990); Д. Мамет («Гральний будинок», House of Games, 1987 і «Вбивство», Homicide, 1992); Б. Сінґер («Підозрілі особи», The Usual Suspects, 1995); Д. Бойл («Неглибока могила», Shallow Grave, 1995). |
| Категорія: Кінословник | Додав: koljan
|
| Переглядів: 347 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
