Статистика
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
ПРЯМЕ КІНО
|
| 16.04.2014, 09:18 |
| «ПРЯМЕ КІНО» [фр. Cinema Direct; англ. Direct Cinema] — уживаний на Заході термін, який означає метод створен-
ня документальних фільмів, заснований на спостереженні за подіями по можливості без втручання в їх природний хід. Його практична реалізація була пов'язана з появою на межі 50—60-х років емульсії високої світлочутливості, легкої та відносно безшумної 16-мм кінознімальної і звукозаписувальної апаратури, а також із впливом телевізійного «прямого репортажу».
Представники «прямого кіно» зазвичай відмовлялися від дикторського тексту, широко використовуючи такі прийоми, як «прихована камера», тривале спостереження за одними й тими ж людьми, запис щоденних розмов, щоб поведінка людей перед камерою була природною.
Перші досліди «вільного кіно» були проведені англійською групою «Вільне кіно» («О, чарівна країна», 1953, реж. Л. Андерсон; «Матінка не дозволяє», 1956, реж. Т. Річардсон і К. Рейс), а також американцем Л. Рогозіним («На Бауері», 1956, «Повернись, Африко!», 1959) та італійцем М. Рюспо-лі («Незнайомці землі», 1961, «Погляд на безумство», 1962).
Оскільки прокатні перспективи виробництва «вільного
кіно» були дуже обмежені, його представники шукали «виграшні» сюжети, в яких брали участь популярні музиканти («Що відбувається? Бітлз у СІЛА», «Вудсток» та ін.).
На початок 70-х років найбільші представники «прямого кіно», переконавшись в обмежених можливостях пасивного
кіноспостереження, перейшли до створення документальних фільмів, де цей метод перестав відігравати провідну роль, або, як Андерсон, Труелль або Осіма, почали знімати ігрові картини. Принципи «прямого кіно» мали значний вплив на художнє рішення багатьох ігрових фільмів. |
| Категорія: Кінословник | Додав: koljan
|
| Переглядів: 322 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
