Статистика
Онлайн всього: 7 Гостей: 7 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
КАМЕРШПІЛЕ
|
| 15.04.2014, 21:40 |
| КАМЕРШПІЛЕ [нім. Каш-merspiele — камерна драма] — різновид драми, що склався у німецькому театрі, мистецтві
й кіно на початку 20-х років XX ст., як своєрідний протест проти ірраціональності світоспоглядання експресіонізму. Характерними ознаками «камершпіле» є психологізм на межі з натуралізмом, намагання розкрити внутрішню сутність зазвичай нечисленних персонажів — представників середнього бюргерства і чиновництва, соціальний песимізм. «Камершпіле» характеризується єдністю місця й часу події у межах, як правило, нескладного сюжету, уповіль-неністю темпу, особливою увагою до дрібниць, яка набуває іноді символічного значення. Засновником «камершпіле» в кіно був сценарист К. Майєр «Скалки» (реж. Л. Пік) і «Чорний хід» (реж. П. Лені — обидва у 1921 році), «Вулиця» (1923, реж. К. Груне), «Свят-вечір» (1923, реж. Л. Пік), «Остання людина» (1925, реж. Ф. Мур-нау), в яких реалістичне зображення життя поєднується із тонким психологічним аналізом характерів. Найвідомі-шими акторами «камершпіле» були Е. Яннінг, X. Портер, Ф. Кортнер.
Авторів, які готували сценарії камерних фільмів, не лише задовольняли вузькі межі со-
ціального середовища, де жили і діяли герої, — вони свідомо обмежували й місце дії, не виходячи за межі одного будинку, однієї квартири. Ця обставини потребувала від авторів глибоко й тонко аналізувати вчинки й поведінку своїх героїв для того, щоб зацікавити глядачів тим, що відбувається на екрані. Звідси походила і ще одна особливість камерних фільмів — пошуки оригінальних сюжетів, створення оригінальних сценаріїв.
Численні екранізації того часу принесли у кінематограф значну кількість написів, зміст яких запозичувався з літературного твору, покладеного в основу фільму. Такі написи іноді не вміщалися в один титр, їх доводилося продовжувати в іншому. Глядачі гаяли час на їх читання, і драматичне напруження фільму слабшало.
Автори і теоретики камерних фільмів проголосили нещадну боротьбу «літературщині» і для укріплення своїх творчих позицій почали створювати сценарії та знімати фільми без будь-яких написів. Своєю головною зброєю вони обрали відточений сюжет і виразну акторську гру. Значної ролі у них набули деталі. З їх допо-
могою сценарист міг порозумітися з глядачами, не вдаючись до важких написів.
Сценаристи «камершпі-
ле» часто відмовлялись навіть від необхідних написів. Наприклад, замість короткого й лаконічного напису «другого дня» демонструвалися багатометрові кадри заходу сонця, настання ночі та згодом світанку.
Першим позбавленим написів фільмом вважаються «Скалки». Він був створений режисером Лупу Піком за сценарієм Карла Майєра у 1921 році. У ньому брали участь усього чотири особи. |
| Категорія: Кінословник | Додав: koljan
|
| Переглядів: 488 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
