Про внесення змін до Закону України
"Про систему оподаткування"
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 16, ст.119 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 303/97-ВР від 04.06.97, ВВР, 1997, N 29, ст.190
N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147
N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 21,
ст.130), виклавши його в такій редакції:
"З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про систему оподаткування
Цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в
Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до
державних цільових фондів, а також права, обов'язки і
відповідальність платників.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Встановлення і скасування податків і зборів
(обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних
цільових фондів
Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових
платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також
пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною
Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими
радами відповідно до цього Закону, інших законів України про
оподаткування.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні,
міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо
оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових
платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися
або змінюватися іншими законами України, крім законів про
оподаткування.
Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не
передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про
оподаткування стосовно пільг, ставок податків і зборів
(обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього
Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше ніж за
шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають
чинності з початку нового бюджетного року.
Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які
запроваджуються законами України, мають бути включені до цього
Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають
відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.
Стаття 2. Поняття податку і збору (обов'язкового платежу) до
бюджетів та до державних цільових фондів, системи
оподаткування
Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та
до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до
бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду,
здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються
законами України про оподаткування.
Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до
законів України і формуються за рахунок визначених законами
України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб
незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету
України, крім Пенсійного фонду України.
Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до
бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у
встановленому законами України порядку, становить систему
оподаткування.
Стаття 3. Принципи побудови та призначення системи
оподаткування
Принципами побудови системи оподаткування є:
стимулювання підприємницької виробничої діяльності та
інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування
прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і
зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних
даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення
відповідальності платників податків за порушення податкового
законодавства;
рівнозначність і пропорційність - справляння податків з
юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого
прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів
(обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших
податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;
рівність, недопущення будь-яких проявів податкової
дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів
господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів)
при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів);
соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки
малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно
обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та
застосування диференційованого і прогресивного оподаткування
громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;
стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів
(обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг
протягом бюджетного року;
економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів
(обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку
національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням
необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його
доходами;
рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і
зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності
забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для
фінансування витрат;
компетенція - встановлення і скасування податків і зборів
(обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються
відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною
Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і
сільськими, селищними, міськими радами;
єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки
податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і
збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела
сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового
періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків
та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
доступність - забезпечення дохідливості норм податкового
законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Стаття 4. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів)
Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є
юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України
покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові
платежі).
Стаття 5. Облік платників податків і зборів (обов'язкових
платежів)
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів)
здійснюється державними податковими органами та іншими державними
органами відповідно до законодавства. Банки та інші
фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків
і зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред'явлення ними
документа, що підтверджує взяття їх на облік у державному
податковому органі, і в триденний термін повідомляють про це
державний податковий орган.
Стаття 6. Об'єкти оподаткування
Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість
продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у
тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне
використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб
та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.
Стаття 7. Порядок встановлення податкових ставок
Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів)
встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної
Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами
відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються
протягом бюджетного року.
Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і
зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом
України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Стаття 8. Порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових
платежів) до бюджетів та державних цільових фондів
Порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів)
до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних
цільових фондів встановлюється Верховною Радою України, Верховною
Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими
радами відповідно до цього Закону та інших законів України.
Стаття 9. Обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових
платежів)
1. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів)
зобов'язані:
1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про
фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у
терміни, встановлені законами;
2) подавати до державних податкових органів та інших
державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську
звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і
сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових
платежів) у встановлені законами терміни;
4) допускати посадових осіб державних податкових органів до
обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи
пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для
перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів).
2. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та
фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними
податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань
оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги
державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень
законів про оподаткування і підписати акт про проведення
перевірки.
3. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору
(обов'язкового платежу) або його скасуванням. У разі ліквідації
юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових
платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України.
4. Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору
(обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі
смерті платника.
Стаття 10. Права платників податків і зборів (обов'язкових
платежів)
Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) мають
право:
1) подавати державним податковим органам документи, що
підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку,
встановленому законами України;
2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок,
проведених державними податковими органами;
3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення
державних податкових органів та дії їх посадових осіб.
Стаття 11. Відповідальність платників податків і зборів
(обов'язкових платежів) за порушення податкових
законів
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність
сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання
законів про оподаткування несуть платники податків і зборів
(обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Стаття 12. Обов'язки банків та інших фінансово-кредитних
установ
1. Банки та інші фінансово-кредитні установи зобов'язані
подавати державним податковим органам на їх запит відомості про
наявність і рух коштів на розрахункових та інших рахунках
платників податків - клієнтів цих установ.
2. Банки та інші фінансово-кредитні установи виконують
доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на
перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до
Державного бюджету України і місцевих бюджетів у встановлений
законами України термін.
3. Керівник та інші посадові особи банків та інших
фінансово-кредитних установ за невиконання вимог, передбачених
частинами першою і другою цієї статті, а також за неподання
державним податковим органам відомостей про відкриття рахунків
суб'єктам підприємницької діяльності притягаються до
відповідальності згідно з законами України.
Розділ II
ВИДИ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ (ОБОВ'ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ) І ПОРЯДОК
ЗАРАХУВАННЯ ЇХ ДО БЮДЖЕТІВ І ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ
Стаття 13. Види податків і зборів (обов'язкових платежів), що
справляються на території України
В Україні справляються:
загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);
місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
Стаття 14. Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові
платежі)
1. До загальнодержавних належать такі податки і збори
(обов'язкові платежі):
1) податок на додану вартість;
2) акцизний збір;
3) податок на прибуток підприємств;
4) податок на доходи фізичних осіб;
5) мито;
6) державне мито;
7) податок на нерухоме майно (нерухомість);
8) плата (податок) за землю;
9) рентні платежі;
10) податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів;
11) податок на промисел;
12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок
державного бюджету;
13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;
14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;
15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту
населення;
16) збір на обов'язкове соціальне страхування;
17) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
18) збір до Державного інноваційного фонду;
19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької
діяльності.
2. Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі)
встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій
території України.
3. Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів
(обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету
Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових
фондів визначається згідно з законами України.
4. Податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені в пунктах
7, 8, 10, 11, 13, 14 частини першої цієї статті, на території
Автономної Республіки Крим встановлюються Верховною Радою
Автономної Республіки Крим. При цьому ставки податків і зборів
(обов'язкових платежів) визначаються в межах граничних розмірів
ставок, установлених законами України.
Стаття 15. Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі)
1. До місцевих податків належать:
1) податок з реклами;
2) комунальний податок.
2. До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:
1) готельний збір;
2) збір за припаркування автотранспорту;
3) ринковий збір;
4) збір за видачу ордера на квартиру;
5) курортний збір;
6) збір за участь у бігах на іподромі;
7) збір за виграш на бігах на іподромі;
8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на
іподромі;
9) збір за право використання місцевої символіки;
10) збір за право проведення кіно- і телезйомок;
11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного
розпродажу і лотерей;
12) збір за проїзд по території прикордонних областей
автотранспорту, що прямує за кордон;
13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та
сфери послуг;
14) збір з власників собак.
3. Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм
справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими,
селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах
граничних розмірів ставок, установлених законами України, крім
збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту,
що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами. При
цьому податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у пункті 2
частини першої і пунктах 2-4, 13 та 14 частини другої цієї
статті, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та
міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з
якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.
4. Суми податків і зборів (обов'язкових платежів), зазначених
у цій статті, зараховуються до місцевих бюджетів у порядку,
визначеному сільськими, селищними, міськими радами, якщо інше не
встановлено законами України.
Стаття 16. Джерела сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів)
1. Джерела сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)
встановлюються відповідними законами про податки, збори
(обов'язкові платежі).
2. Державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим
Законом, мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який
залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових
платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього Закону.
Відрахування до цих фондів здійснюються на добровільних засадах.
Стаття 17. Порядок сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів)
Сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться
у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Податки і збори (обов'язкові платежи), які відповідно до
законів включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або
відносяться на їх собівартість, сплачуються незалежно від
результатів фінансово-господарської діяльності.
Стаття 18. Усунення подвійного оподаткування
1. Сума доходу або прибутку, одержана юридичними особами, їх
філіями, відділеннями за кордоном, включається до загальної суми
доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню в Україні, і
враховується при визначенні розміру податку.
Суми податку на доход (прибуток), одержані за межами
території України, її континентального шельфу та виключної
(морської) економічної зони, сплачені юридичними особами, їх
філіями, відділеннями за кордоном відповідно до законодавства
іноземних держав, зараховуються під час сплати ними податку з
доходів (прибутку) в Україні. При цьому розмір зараховуваних сум
не може перевищувати суми податку з доходів (прибутку), що
підлягає сплаті в Україні, стосовно доходу (прибутку), одержаного
за кордоном.
2. Доходи, одержані за межами України фізичними особами з
постійним місцем проживання в Україні, включаються до складу
сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні.
Суми податку з доходів фізичних осіб, сплачені за кордоном
відповідно до законодавства іноземних держав громадянами з
постійним місцем проживання в Україні, зараховуються під час
сплати ними податку з доходів фізичних осіб в Україні. При цьому
розмір зараховуваних сум податку з доходів, сплачених за межами
України, не може перевищувати суми податку з доходів фізичних
осіб, що підлягає сплаті цими особами в Україні.
3. Суми податку на нерухоме майно (нерухомість), сплачені за
кордоном відповідно до законодавства іноземних держав фізичними
особами, які постійно проживають в Україні, за об'єкти, що
знаходяться за її межами, зараховуються під час сплати ними
податку на об'єкти в Україні. При цьому розмір зарахованих сум
податку, сплачених за межами України, не може перевищувати суми,
що підлягає сплаті цими особами в Україні.
4. Зарахування сплачених за межами України сум податків,
зазначених у частинах першій-третій цієї статті, провадиться за
умови письмового підтвердження податкового органу відповідної
іноземної держави щодо факту сплати податку та наявності
міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування
доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку.
Стаття 19. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною
Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять
закони України про оподаткування, то застосовуються правила
міжнародного договору.
Стаття 20. Контроль за справлянням податків і зборів
(обов'язкових платежів)
Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків
і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними
податковими органами та іншими державними органами в межах
повноважень, визначених законами.
За стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів), які
не передбачені цим Законом, посадові особи державних податкових
органів та інших державних органів несуть відповідальність згідно
з законами України".
II. Порядок введення в дію Закону України "Про внесення
змін до Закону України "Про систему оподаткування":
1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про
систему оподаткування" набирає чинності з дня його опублікування.
2. Дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини
у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне
страхування до прийняття законів України з питань соціального
страхування.
Дія цього Закону не поширюється на надходження коштів зі
сплати платежів за послуги та інших неподаткових платежів до
Державного бюджету України (в тому числі до Фонду соціального
захисту інвалідів), які визначаються Законом України про
Державний бюджет України на відповідний рік. ( Пункт 2 розділу II
доповнено абзацом другим згідно із Законом N 303/97-ВР від
04.06.97 )
3. Заборгованість платників щодо податків, зборів
(обов'язкових платежів), у тому числі платежів у галузеві та інші
фонди, обов'язковість сплати яких не передбачена статтями 14 та 15
цього Закону, за станом на дату введення в дію цього Закону
списується з платників податків, зборів (обов'язкових платежів) і
сплаті не підлягає.
( Дію пункту 4 розділу II зупинено для сільськогосподарських
товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського
податку щодо запровадження загальнодержавного єдиного
(фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської
області, Старобешівського району Донецької області та
Ужгородського району Закарпатської області згідно із Законом
N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98 ) 4. На період з 1 січня 1998
року по 31 грудня 2000 року для сільськогосподарських
товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного
податку на території Глобинського району Полтавської області,
Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району
Закарпатської області встановлюється загальнодержавний єдиний
(фіксований) податок. ( Розділ II доповнено пунктом 4 згідно із
Законом N 25/98-ВР від 15.01.98 )
5. Кабінету Міністрів України:
подати Верховній Раді України пропозиції про внесення до
законодавчих актів України змін, що випливають із Закону України
"Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" у
місячний термін;
привести рішення Уряду у відповідність із цим Законом
до 1 квітня 1997 року.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 18 лютого 1997 року
N 77/97-ВР
