Головна » Шпаргалки! - Міжнародні організації
54. Міжнародна торгівельна палата (МТП).
Міжнародна торговельна палата — МТП— об'єднання національних організацій ділових кіл країн, зацікавлених у розвиткові міжнародної торгівлі й підтримуванні економічних зв'язків між окремими державами для забезпечення збуту товарів і отримання необхідної сировини і матеріалів.
Міжнародна торговельна палата — найбільша і найвпливовіша серед змішаних торговельно-промислових палат. Її було створено и 1920 р. у Парижі (Франція) відповідно до рішення Міжнародної торговельної конференції, яка відбулася восени 1919 р. в Атлантік-Сіті (США). Ініціатива створення МТП належала США, Великобританії, Франції, Бельгії та Італії.
МТП об'єднує ділові кола у світовому масштабі, являючи собою найбільшу міжнародну організацію приватного підприємництва. Згідно із Статутом (доповнення 1947 р.) до МТП можуть входити колективні члени — національні або місцеві торговельні, промислові, страхові, банківські, транспортні та інші організації ділових кіл, які не займаються політичною діяльністю (це в основному національні, місцеві й закордонні торговельно-промислові палати) та індивідуальні члени — фірми, компанії, корпорації та інші юридичні й приватні особи, пов'язані з міжнародним бізнесом. Мета МТП — сприяти розширенню відносин між країнами і встановленню контактів в усіх сферах міжнародного бізнесу.
До складу МТП входять понад 1,6 тис. об'єднань підприємців (федерації промисловців, національні торговельні палати, банківські союзи тощо, які охоплюють малі й середні фірми) та понад 6 тис. великих промислових і торгових компаній — індивідуальних членів.
Основними напрямами діяльності МТП є:
- сприяння розвиткові підприємництва в світі заохоченням розвитку торгівлі, інвестицій, вільного руху капіталів;
- вжиття ефективних і послідовних заходів в економічній і правовій сферах для сприяння розвиткові міжнародної торгівлі;
- регулювання підприємницької діяльності: захист системи приватного підприємництва; привертання уваги до проблем бізнесу; стимулювання регулювання підприємництва самими підприємцями; підготовка таких кодексів поведінки в сфері бізнесу, які приймаються добровільно; розгляд питань, що стосуються підприємництва, банківської справи, навколишнього середовища, фінансової системи, страхування, морського і повітряного транспорту, оподаткування, міжнародних інвестицій, інтелектуальної власності, маркетингу, торгової політики;
- забезпечення гармонізації торгової практики: (1) розробка рекомендацій для поліпшення існуючої міжнародної ділової практики з банківських операцій, реклами, контейнерних перевезень, організації ярмарок; (2) розробка типових контрактів, міжнародних комерційних термінів «Інкотермс», митних правил і практичних рекомендацій у сфері кредитної документації, міжнародного кодексу рекламної практики; (3) боротьба з економічною зло-чинністю; розробка документа з питань боротьби з корупцією в міжнародних комерційних операціях;
- подання висновків і коментарів щодо законодавчих пропозицій і змін, які стосуються сфери діяльності МТП; доведення їх до відома громадськості;
- подання рекомендацій урядові країни, де проходить зустріч «групи семи»;
- подання в 00Н та її спеціалізовані установи поглядів і думок ділових кіл розвинутих країн і країн, що розвиваються. 55. Основні регіональні організації Африки торгівельного спрямування.
Митний та економічний союз Центральної Африки — МЕСЦА створений у 1966 р. шістьма африканськими державами на основі Браззавільського договору з метою поетапного створення і розвитку спільного ринку Центральної Африки. МЕСЦА став наступником Екваторіального митного союзу. Членами організації є: Габон, Камерун, Конго, Центральноафриканська республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея.
Діяльність МЕСЦА спрямована на визначення найважливіших напрямів і координацію митної, податкової та економічної політики держав-членів, особливо переговорів з тарифних питань з третіми країнами і застосування загальних тарифів.
У 1989 р. МЕСЦА запропонував нову стратегію економічної інтеграції — «Створення справжнього економічного союзу», яка включала питання пільгових тарифів у міждержавній торгівлі; механізмів компенсації втрат, пов'язаних з оподаткуванням; перегляду загальних митних тарифів щодо третіх країн тощо. В 1991 р. було прийнято Регіональну програму реформ, розроблену у тісному співробітництві МЕСЦА з Всесвітнім банком за участі Міжнародного валютного фонду, ЄС та Франції, яка включала два протоколи: з податкових і митних питань та питань транспорту і транзиту. У 1994 р. було прийнято рішення про створення Економічного та валютного співтовариства Центральної Африки, метою якого визначено консолідацію досягнень держав-членів у сфері валютного і економічного співробітництва.
Спільний ринок Східної і Південної Африки — СРСПА утворений в 1994 р. як наступник Преференційної зони торгівлі держав Східної і Південної Африки на основі відповідного Договору з метою забезпечення стійкого зростання і розвитку. Членами організації є: Ангола, Бурунді, Заїр, Замбія, Зімбабве, Кенія, Коморські острови, Лесото, Маврикій, Мадагаскар, Малаві, Мозамбік, Намібія, Руанда, Свазіленд, Судан, Танзанія, Уганда, Ерітрея, Ефіопія.
Співробітництво країн-членів в рамках СРСПА здійснюється у таких формах:
- лібералізації торгівлі і створення митного союзу,
- створення платіжного союзу з єдиною валютною та розрахунковою одиницею,
- сприяння розвитку приватного підприємництва,
- заохочення і захист інвестицій,
- забезпечення вільного пересування окремих осіб, робочої сили, послуг,
- координація діяльності з Південно-Африканським співтовариством розвитку. 56. Основні регіональні організації Америки торгівельного спрямування.
Північноамериканська зона вільної торгівлі — НАФТА почала свою діяльність 1 січня 1994 р., коли набрала чинності Угода між Канадою, США та Мексикою, підписана ще в 1992 р. Згідно з Угодою про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі протягом наступних 15 років майже всі торговельні та інвестиційні бар'єри між країнами — учасницями НАФТА мають бути ліквідовані, а мито скасоване. Ці заходи відкривають доступ високотехнологічної продукції, передусім продукції електроніки та автомобільної промисловості, з США і Канади на мексиканський ринок. Мексика забороняє участь іноземних компаній у розробці, видобутку та виробництві нафти і нафтопродуктів, у розвідці та видобутку радіоактивних руд, транспортній і комунікаційній інфраструктурі на своїй території. Що стосується інших галузей економіки, Мексика зобов'язалася пом'якшити обмеження на участь американських та канадських інвесторів в акціонерному капіталі своїх компаній та відмінити обмеження на участь іноземного капіталу в банках і страхових компаніях. Угода передбачає заходи щодо охорони довкілля в Мексиці і міграції робочої сили.
Створення НАФТА спрямоване на різні аспекти підприємницької діяльності в Північній Америці, а саме: доступ до ринків, інвестиції, гарантії, послуги, права інтелектуальної власності, державні закупівлі, дотримання стандартів, тимчасовий в'їзд для бізнесменів, розв'язання суперечок тощо.
Обсяги зовнішньої торгівлі країн, що входять до складу НАФТА, зросли протягом останніх 40 років майже у 42 рази. Ця тенденція зберігалась як до створення НАФТА, так і після.
Південний спільний ринок — МЕРКОСУР створений у 1991 р. Аргентиною, Бразилією, Парагваєм та Уругваєм на основі Асунсьонського договору з метою створення зони вільної торгівлі і митного союзу. Договором пе-редбачається скасування всіх видів мита і нетарифних обмежень у взаємній торгівлі між чотирма країнами; вільний рух капіталів і робочої сили; введення єдиного спільного зовнішнього тарифу; координація політики в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту і зв'язку, валютно-фінансовій сфері. З часу заснування організації обсяг торгівлі між країнами-членами збільшився втричі, що підтвердило ефективність створення зони вільної торгівлі і, відповідно, доцільність залучення нових партнерів на своєму континенті. Тому в перспективі планується на основі розширення МЕРКОСУР створення Латиноамериканської зони вільної торгівлі (ЛАФТА), до якої приєднаються інші латиноамериканські країни.
Латиноамериканська асоціація інтеграції — ЛАІ створена в 1980 р. одинадцятьма латиноамериканськими країнами на основі Договору Монтевідео, який набрав чинності в 1982 р., з метою розвитку і активізації співробітництва, спрямованого на розширення ринку. ЛАІ замінила собою Латиноамериканську асоціацію вільної торгівлі (ЛАВТ), яка була створена в 1960 р. Членами ЛАІ є: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор.
Завданнями ЛАІ визначені: сприяння і регулювання взаємної торгівлі між країнами регіону; поетапне створення латиноамериканського спільного ринку стимулюванням утворення зони економічних преференцій.
Сукупний зовнішньоторговельний оборот країн — членів ЛАІ з 1960 до 1997 р. збільшився більш як у 30 разів. 73. Міжнародна асоціація розвитку: час і мета створення, умови, що висуваються до країни, яка може отримувати кредити від МАР.
Міжнародна асоціація розвитку (МАР) була створена в 1960р. як філія МБРР з метою надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам на ліберальніших засадах, ніж ті, які пропонував МБРР. До складу МАР входять 160 країн, які поділяються па дві категорії: категорія-І — більш економічно розвинуті країни (26 країн); категорія ІІ — менш економічно розвинуті країни (134 країни). Щоб стати членом МАР, країна мас стати членом МБРР і, відповідно, МВФ. Цілі МАР подібні до цілей МБРР.
Для отримання кредитів від МАР країна повинна відповідати чотирьом критеріям: річний дохід на душу населення не може перевищувати 835 доларів США; достатня економічна, фінансова і політична стабільність для виправдання отримання довгострокових кредитів на цілі розвитку; надзвичайно великі труднощі з платіжним балансом і відсутність перспектив самостійного розв'язання проблеми; реальне прагнення розвитку і відповідна економічна політика. Майже 40 країн світу нині належать до цієї категорії.
Майже всі кредити МАР, як їх називають, щоб відокремити від позик МБРР, надаються в національній валюті держави строком на 35—40 років без процентів, за винятком невеликої суми для покриття адміністративних витрат (0,75 %). . 74. Міжнародна фінансова корпорація (МФК): час і мета створення, діяльність.
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була створена в 1956 році з метою сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, через заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері. До складу МФК входять 174 країни.
Цілі МФК: допомагати в фінансуванні приватних підприємств, які, у свою чергу, сприятимуть розвитку країни; поєднувати можливості інвестицій національного і зарубіжного капіталу з новітніми методами управління; стимулювати залучення приватного капіталу (національного й іноземного) для капіталовкладень у виробничу сферу країн-членів. Характерними рисами МФК є надання позик приватним підприємствам та інвестування в співробітництві з приватним бізнесом, відсутність права домагатися урядових гарантій під свої інвестиції, здійснення фінансування за ринковими цінами.
Позики надаються строком на 3—15 років з пільговим терміном до чотирьох років в основних валютах за фіксованими чи плаваючими ставками. Погашення позик відбувається в тій валюті, в якій вони були отримані. Ставки процентів різняться відповідно до країн і проектів. Пріоритетними для інвестування є підприємства виробничої сфери. 75. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ): ): час і мета створення, діяльність.
Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) засновано в 1988 р. До його складу входять 149 країн-членів. Цілями організації є: заохочення іноземних інвестицій у виробничу сферу, особливо в країнах, що розвиваються; надання гарантій, включаючи страхування та перестрахування некомерційних ризиків на інвестиції однієї держави-члена БАП в іншій країні-члені. Гарантії БАГІ надаються, як правило, на 15 років, але цей термін може бути подовжений. Максимальний ліміт покриття — 50 млн дол. за один проект. Право на гарантії мають інвестиції в усіх галузях, крім оборонної промисловості, виготовлення тютюнових виробів і алкогольних напоїв, інвестицій спекулятивного характеру і пов'язаних з азартними іграми (наприклад, казино).
Діяльність БАП полягає не тільки у наданні гарантій. Основне спрямування гарантій — це втрати, зумовлені певними явищами в економіці. 76. Банк міжнародних розрахунків: час і мета створення, основні функції.
Банк міжнародних розрахунків, або БМР (м. Базель, Швейцарія) займає особливу позицію в системі міжнародних валютно-кредитних організацій Це найстаріша міжнародна організація у сфері міжнародного валютного співробітництва, створена у 1930 р. Наразі членами банку є 41 держава з Європи, Азії і Америки, які представлені їх центральними банками. Незважаючи на участь у БМР США, Канади, Японії, Австралії, ПАР, традиційно провідну роль у ньому відіграють країни Західної Європи. Відповідно до статуту банк виконує дві основні функції: сприяння співробітництву між центральними банками країн-членів і забезпечення додаткових сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій. Банк здійснює регулювання міжнародних розрахунків і розробку нормативних документів з банківського нагляду.
|
