Абстиненція -утримання від наркотиків, що супроводиться низкою психічних і соматичних розладів.
Абстрактний - відвернений, той, що є наслідком мисленєвого виділення з усіх ознак, властивостей і зв'язків конкретного предмета його основних, найзагальніших.
Агравація - перебільшення хворобливих симптомів.
Аграфія - втрата здатності писати.
Агресія - схильність до нападу.
Адаптація - пристосування до оточуючих умов.
Адекватний - що відповідає даним обставинам, ситуації.
Аероби - організми, в тому числі і тварини, рослини та мікроорганізми, які можуть існувати тільки при наявності вільного молекулярного кис-ню.
Акомодація - пристосування ока до кращого бачення завдяки зміні опуклості кришталика і ширині зіниці.
Акроціаноз - посиніння кистей і стоп кінцівок.
Алексія - втрата здатності читати.
Алерген - речовина, що викликає незвичайну реакцію організму.
Алергія - підвищена чутливість організму до будь-якої речовини -алергену.
Альтруїзм - протилежність егоїзму, здатність піклуватися про інших.
Амімія - відсутність міміки.
Амнезія - втрата пам'яті, забуття.
Амнезія ретроградна - втрата пам'яті на події, що передували травмі головного мозку.
Анабіоз - стан організму, при якому майже повністю припиняється обмін речовин на тривалий термін, прикладом анабіозу є утворення спор у мікроорганізмів.
Анаероби - мікроорганізми, здатні існувати тільки при відсутності кисню.
Аналгезія - втрата больових відчуттів.
Аналізатори (кіркові) - ділянки кори головного мозку, пов'язані з аналізом зорових, слухових та інших відчуттів і сприйнять.
Анатоксин - бактеріальні токсини, що втратили в результаті специфічної обробки токсичність, але зберегли антигенні та імуногенні властивості.
Аналогія - часткова подібність предметів або явищ.
Анестезія - відсутність чутливості.
Анорексія - втрата апетиту.
Антагоністи - групи незалежно існуючих живих істот, що конкурують між собою. Конкуруючи види ведуть постійну жорстоку боротьбу за існування, під час якої одні вимирають, інші розмножуються. Ці закони поширюються не лише на тваринний і рослинний світ, а й на царство мікробів.
Антибіотики - хіміотерапевтичні препарати, що утворюються мікроорганізмами або ті, що отримуються з тканин рослин і тварин, які ма-ють властивості вибірково пригнічувати життєдіяльність збудників захво-рювань (бактерій, грибів, вірусів, найпростіших) чи затримувати розвиток злоякісних новоутворень.
Антиген - речовина біологічного походження, під впливом якої в організмі утворюються специфічні білки (глобуліни) - антитіла.
Антидот - протиотрута.
Антисептичний - направлений проти мікробів.
Антитіла - специфічні захисні білкові тіла, що містяться в сироватці крові й утворюються на введення в організм антигена та здатні вступати з ним в специфічну взаємодію.
Антропонози - групи заразних захворювань, що викликаються збудниками, які здатні паразитувати тільки в організмі людини (захворювання, що передаються від людини до людини).
Апатія - байдужість, кволість, бездіяльність.
Апоплексія, апоплексичний удар - крововилив у мозок.
Апраксія - втрата здатності до зв'язаних, координованих рухів.
Арахноідит- запалення павутинної оболонки мозку.
Асептика - комплекс профілактичних заходів, які направлені на попередження попадання інфекції в рану- вчення про методи знищення мікроорганізмів.
Астазія-абазія - неможливість стояти і ходити, хоч хворий може рухати нижніми кінцівками в ліжку (при істерії).
Астенія - загальна слабкість, виснаження нервової системи.
Асфіксія - задушення. Тяжкий розлад дихання і кровообігу внаслідок недостатку кисню.
Атаксія - розлад координації, точності рухів.
Атенуація - процес видалення із збудника компонентів, здатних викликати захворювання і зберегти при цьому його імуногенні властивості.
Атенуйовані мікроби - ті, що втратили хвороботворність (вакцину, виготовлену з таких штампів, називають живою атенуйованою).
Атонія - втрата тонусу м'язів.
Атрофія - виснаженість, зменшення в розмірах тканин і органів внаслідок порушення їх живлення.
Аура - провісник епілептичного припадку.
Аутизм - самозаглибленість хворого (при шизофренії).
Афазія - втрата мови при ураженнях головного мозку.
Афект- найвища ступінь виявлення почуття (страху, гніву, радості).
Афонія - беззвучна мова.
Б
Бактерії (від латинського "бактерія"- паличка) різноманітна за біологічними властивостями група поширених на землі мікроскопічних, в основному одноклітинних, організмів кулястої, паличковидної, спіралевидноїформ, що належать до доядерних (прокаріоти) форм життя.
Бактеріоносій - здорова людина чи тварина, що виділяє збудника.
Бактеріостатичний - вбиваючий мікроби.
Бактеріофаг - (від латинського - руйнуючий бактерії) - віруси, які мають здатність проникати в бактеріальні клітини, репродукуватись та руйнувати їх (викликати лізіс).
Бацила - різновидність бактерій, які утворюють спори.
Біфідобактерії- анаеробні безспорові молочно-кислі грампозитивні бактерії, що складають 95-98% всієї мікрофлори кишок людини та тварини, які приймають участь у продукуванні вітамінів, утворення кислого се-редовища в кишках, яке сприяє всмоктуванню кальцію, заліза, вітаміну Д.
Біфідумбактерин - препарат із живих біфідобактерій, який застосовується для відновлення нормального рівня біфідобактерій у кишках дітей та дорослих; пригнічує гнильну та умовно-патогенну мікрофлору, засто-совується при дисбактеріозі.
Блефарит-запалення країв повік.
Булімія - патологічне збільшення апетиту, обжерливість.
В
Вакцинація - метод створення активного імунитету проти інфекційних захворювань.
Вакцини (від лат. "вакка"-корова)-препарати, отримані із бактерій, вірусів та інших мікроорганізмів чи продуктів їх життєдіяльності для активної штучної імунізації людей та тварин, специфічної профілактики та лікування інфекційних захворювань.
Вакцинопрофілактика - профілактика інфекційних захворювань із застосуванням вакцин.
Варіоляція - метод, який використовували медики Стародавнього Китаю і Стародавньої Індії, які збирали засохлі віспяні шкоринки хворих, розтирали їх на порох, який з метою запобігання виникнення хвороби втирали в шкіру, або вдували в ніс здоровим людям.
Вібріон - бактерія, що має зігнуте тіло (нагадує кому), та, як правило, один джгутик; є види патогенні для людини, наприклад збудник холери.
Віріон - окрема вірусна частинка.
Вірулентність - характеристика ступеня патогенності або сила хвороботворної дії мікробів на організм, яка обумовлює їх здатність вик-ликати захворювання.
Віруси (від лат. слова "вірус"- отрута органічного походження) - неклітинні форми життя, які мають геном і здатність розмножуватись лише в клітинах більш високо організованих істот.
Г
Галюцинації- ілюзорне сприймання предметів або явищ, яких насправді немає в даний час.
Гемофілія - спадкове зниження зсідання крові, що виражається в схильності до кровотеч.
Генетика - наука про спадковість і мінливість організму.
Генотип - сукупність усіх генів, властивих певній особині.
Гідроцефалія - водянка головного мозку.
Гіперестезія - підвищена чутливість.
Гіперкінези - мимовільні рухи (сіпання, тремтіння).
Гіподинамія - зниження м'язової діяльності.
Гіпоксія - зниження кількості кисню в тканинах або органах.
Гіпотонія - зниження тонусу м'язів (при периферичних паралічах).
Гіпотрофія - хронічний розлад харчування, що супроводжується втратою маси тіла.
Гомогенізація - надання однорідності будови і складу продуктам, що використовуються в дитячому харчуванні.
Гонокок - вид бактерій, патогенних тільки для людини, має кулясту форму і розміщується парно.
Д
Дебільність - легкий ступінь розумової відсталості.
Деградація - рух назад, поступове погіршення, занепад, втрата якихось властивостей.
Дедукція - умовивід від загального до окремого. Протилежність індукції.
Дезартрія - розлад вимовляння слів.
Дезинсекція - заходи, направлені на знищення членистоногих, переносників збудників інфекційних та інвазійних захворювань.
Дезинтоксикація - спосіб лікування, який приводить до руйнування або послаблення дії токсинів мікроорганізмів. Зняття отруєння ядами, ток-синами.
Дезинфекція - знищення патогенних форм мікроорганізмів у середовищі, що оточує людину.
Дезорієнтування - нездатність орієнтуватись у часі і просторі.
Декомпенсація - збій діяльності організму, що виникає при нездатності його пристосувальних механізмів компенсувати викликані хворобою порушення.
Делеція - втрата ділянки хромосоми.
Делірій - гостра сплутаність свідомості з напливом галюцинацій, де-зорієнтування і руховим збудженням.
Деменція - набуте недоумство.
Депресія - пригнічений стан психіки.
Дератизація - боротьба з шкідливими гризунами, небезпечними в епідеміологічному відношенні, та таких, що наносять економічні збитки.
Дизентерія (від грець, "диз"- розлад, "ентерос"- кишечник) - кишкова інфекція, яка викликається бактеріями роду шигел з переважним ура-женням товстої кишки, що супроводжується вираженою інтоксикацією, рідким випорожненням з паралогічними домішками слизу, крові.
Диплокок- коки, які характеризуються подвійним розміщенням.
Диплопія -двоїння в очах.
Дисбактеріоз - кількісні та якісні зміни аеробної та анаеробної нормальної мікрофлори, яка в нормі заселяє нестерильні порожнини та шкіру людини і тварини в сторону її знищення та збільшення кількості мікробів, які в нормі відсутні або є в невеликій кількості.
Дисемінація - поширення збудника.
Дисимуляція - свідоме приховування хвороби або фізичних вад.
Дистальний - найбільш віддалений.
Дистрофія - порушення харчування (тканин).
Дисфагія - розлад ковтання.
Дисфорія - стан поганого настрою з підвищеною дратівливістю (в епілептиків).
Діарея - часте рідке випорожнення кишок.
Діатез - аномалія конституції людини, що характеризується схильністю організму до деяких захворювань.
Домінантна - переважаюча, пануюча ознака.
Е
Евристика - осяяння (від грецького "еврика" - знайшов).
Егоцентризм - перебільшена увага до своєї особи.
Ейфорія - піднесений, приємний настрій.
Екзогенний - породжений зовнішніми причинами, умовами.
Екзотоксин - ядовита речовина (токсин), яка виділяється мікробами в навколишнє середовище.
Ексікоз (дегідратація, зневоднення організму)-зменшення загальної кількості води в організмі, коли її втрата перевищує її надходження та утворення.
Електроенцелографія - запис біострумів мозку.
Емоція - почуття.
Ендемічний - властивий даній місцевості.
Ендогенний - викликаний внутрішніми особливостями організму.
Ендотоксин - токсин, що вивільняється при розпаді бактеріальної клітини і виконує токсичні (ядовиті) функції.
Ентерокок- різновидність коків, що заселяє кишечник людини і тварин; може набувати патогенні властивості.
Енурез - мимовільне сечовиділення (різновид - нічний енурез).
Енцефаліт-запалення головного мозку.
Епідемічний осередок - місце перебування джерела інфекції та оточуюча його територія, в межах якого можливе поширення збудника хвороби, обумовлене відповідними механізмами передачі.
Епідемічний процес - процес поширення заразних захворювань в людському суспільстві при утворенні епідемічних осередків, послідовно виникаючий один із другого.
Епідемія - поширення епідемічного процесу на велику територію та велику кількість населення.
Етіологія - вчення про причини хвороби, сама причина хвороби.
Еукаріоти - організми, клітини яких мають ядро.
З
Зоонози (від лат. "зоон"- тварина та "нозос"- хвороба) - загальна назва інфекційних та інвазійних хвороб тварин, на які хворіє і людина. Захворювання, які можуть передаватись від хворої тварини здоровій лю-дині.
І
Ідіотія - найвищий ступінь природженого недоумства (олігофренії).
Ізоляція інфекційних хворих-протиепідемічні заходи, направлені на роз'єднання хворих та осіб з підозрою на інфекційну хворобу від оточу-ючих їх людей для попередження поширення інфекції.
Ілюзія - спотворене сприйняття хворим предметів або явищ, які реально існують у даний момент.
Імбецильність - середній ступінь природженого недоумства.
Імперативний - наказовий.
Імунізація - специфічна профілактика інфекційних захворювань серед людей і тварин.
Імунітет - несприйнятливість організму до інфекційних і неінфекцій-них агентів та речовин, що мають сторонні антигенні властивості.
Імунопрофілактика - заходи, направлені на боротьбу з інфекційними захворюваннями шляхом створення специфічної несприйнятливості до них.
Інвазія - проникнення в організм (тварин, рослин) паразитів тваринного походження з послідуючим розвитком різних форм їх взаємодії.
Інволюція -зворотний розвиток, згасання організму.
Індекс сприйнятливості - середнє відношення кількості хворих до кількості тих, що не хворіють, але можуть захворіти.
Інкубаційний період - початковий період інфекційних захворювань, що починається з моменту проникнення хвороботворного мікроба в організм до розвитку перших клінічних ознак хвороби.
Інкубація - час, який необхідний для прояву певних біологічних явищ.
Інсектициди (лат. "інсектут "- комаха, "кадео"- вбиваю) - яди, що використовують для знищення чсленистоногих.
Інсоляція-освітлення сонячним промінням.
Інсульт-удар, раптове, стійке порушення мозкового кровообігу.
Інтерферон (лат "інтер"- між і "ферентіс"- несучий) - це відкритий англійським дослідником А. Лйзексом білок, призначений зихистити клітину від проникнення в неї чужої генетичної інформації. Він автоматично виробляється і викидається клітиною в навколишню тканинну рідину відразу ж після того, як у клітину проникає будь-яка стороння нуклеїнова кислота.
Інтоксикація - отравления ядами, токсинами.
Інфекційні хвороби - група захворювань, що викликаються патогенними мікроорганізмами і характеризується специфічністю збудника, зараз-ністю, наявністю інкубаційного періоду, циклічністю перебігу, реакціями взаємодії патогенного мікроорганізму та макроорганізму та утворенням пост-інфекційного імунітету.
Інфекція - проникнення та розмноження патогенних мікроорганізмів в макроорганізмі, їх взаємодія з розвитком різних форм інфекційного процесу від носійства збудника до інфекційного захворювання.
К
Карантин - система заходів, направлених на попередження поширення інфекційних захворювань із епідемічного осередку. Карантин може бути накладений на гуртожиток, школу, дошкільний заклад.
Карантин у дитячих закладах передбачає припинення прийому нових дітей і переведення їх із групи в групу; ізоляцію хворих з невстановленим діагнозом, активно виявляти хворих тощо. Карантин, у залежності від характеру захворювання, поряд з ізоляцією, може супроводжуватися санітарною обробкою, вакцинацією, бактеріологічним обстеженням, дезинфек-ційними заходами.
Карантинні захворювання - група інфекційних захворювань, які характеризуються великою заразністю та високою смертністю, по відно-шенню до яких застосовуються міжнародні карантинні обмеження.
Карієс-захворювання тканин зуба (емалі, дентину).
Каріотип - сукупність морфологічних особливостей хромосомного набору клітини організму цього виду.
Катар - запальний процес слизової оболонки будь-якого органу.
Каузальний - причинний.
Клептоманія - нав'язливий потяг до крадіжки речей.
Клімакс - період припинення функції статевих залоз.
Клостридії- різновидність бактерій, які утворюють спори - по розміру перебільшують діаметр бактеріальиой клітини.
Коки - бактерії кулястої форми.
Колібактерин - сухий біологічний препарат з живої культури кишкової палички, виділеної з кишок здорової людини, якому властиві антагоністичні властивості по відношенню до ряду патогенних та умовно-патогенних бактерій; застосовується для профілактики і лікування дисбактеріозу.
Кома, коматозний стан - глибоке знепритомнення.
Конвергенція - зближення осей очних яблук при погляді на близький предмет.
Контагіозність - властивість інфекційних захворювань передаватись від хворих здоровим.
Контузія мозку - забиття мозку.
Координація - узгодженість, упорядкованість довільних рухів.
Коринебактерії- різновидність бактерій, що характеризуються наявністю особливих включень у вигляді зернят; є патогенні для людини форми, наприклад, збудник дифтерії.
Криза - приступ болів або спазму судин.
Культура - популяція мікроорганізмів одного виду, отриманих при вирощуванні на поживних середовищах.
Л
Лабільний - нестійкий.
Лактація-утворення і виділення молока. Час від пологів до припинення виділення молока називається лактаційним періодом.
Лактобактерин - лікарський препарат - живі бактерії, які активно пригнічують життєдіяльність дизентерійних паличок, ентеропатогенних кишкових паличок, патогенного стафілокока та протея; застосовується для лікування та профілактики дисбактеріозу.
Латентна інфекція -форма інфекційного процесу, яка характеризується тривалим зберіганням збудника в організмі без клінічних ознак хвороби, прояв якої може відбутись під дією факторів, що послаблюють захисні сили організму (переохолодження, стрес). При латентній інфекції вірус не репродукується.
Латентний - прихований.
Летальний - смертельний.
Летаргія -тривалий глибокий сон.
Лізоцим - фермент, антибактеріальний бар'єр у місцях контакту із зовнішнім середовищем.
Ліквор - рідина (спинномозкова).
Лімфаденіт-запалення лімфатичний вузлів.
Локальний - місцевий.
М
Макрофаги - клітини сполучникової тканини, здатні до активного захвату і перетравлення чужорідних для організму тіл.
Макроскопічний-такий, який можна побачити неозброєним оком.
Маніакальний стан - стан піднесеного настрою і активності.
Маразм - фізичний і психічний розпад організму.
Мастит - запалення грудної залози.
Меланхолія - похмурий, пригнічений настрій.
Менінгіт-запалення мозкових оболонок.
Менінгокок- патогенний диплокок, що викликає у людей менінгіт.
Мигдалини -органи лімфатичної системи, розміщені в слизовій оболонці ротової порожнини і гортані.
Мікобактерії - різновидність бактерій, які характеризуються великим вмістом ліпідів, значною стійкістю до факторів навколишнього середовища; є патогенні для людини, наприклад, збудник туберкульозу.
Мікроб-жива істота, яку можна побачити тільки під мікроскопом.
Мікроорганізм - різні живі істоти з індивідуальною клітинною органі-зацією або неклітинні форми життя (віруси).
Мікроскопія - вивчення за допомогою мікроскопа.
Мікроскоп - оптичний прилад, який збільшує зображення.
Мікрофлора - сукупність мікробів, що населяють певний ареал.
Мікроцефалія - малі розміри черепа, що зумовлює недорозвинення мозку.
Мутація - стійка стрибкоподібна зміна в спадковому апараті клітини, не пов'язана із звичайною рекомбінацією генетичного матеріалу.
Н
Найпростіші-одноклітинні мікроорганізми-еукаріоти, відносяться до царства тварин.
Наркоманія - патологічний потягдо наркотиків і зловживання ними.
Невралгія - біль за ходом нерва.
Неврит-запалення нерва.
Негативізм - прагнення хворого протидіяти.
Нейропсихологія - галузь психології, що вживає окремі системи мозку спеціальними психологічними методами.
Нефрит - запальне захворювання нирок з переважаючим ураженням клубочкового апарату.
Ністагм - ритмічне сіпання очних яблук під час руху.
О
Облігатний - обов'язковий.
Обсервація - протиепідемічні заходи медичного спостереження ізо-льованих здорових людей, які були у осередку карантинного захворювання (елемент карантинних заходів).
Олігофренія -недоумство, природжене або рано набуте.
Оральний - через ротову порожнину (від лат. "ос", "оріс"- рот).
Остеохондроз-дистрофія кістково-хрящової системи хребтового стовпа.
Отит - запалення вуха.
П
Парадоксальний - що йде врозріз із загальноприйнятим.
Параліч - втрата рухів.
Параплегія - параліч нижніх кінцівок.
Парез- неповний параліч, слабкість м'язів.
Парестезії- відчуття оніміння, повзання мурашок, електричного струму тощо.
Патогенність мікроорганізмів-здатність мікроорганізмів приживатись в тканинах організму хазяїна, розмножуватись у них, викликаючи па-тологічні зміни.
Патологічні рефлекси - рефлекси, що виникають при ураженні піра-мідного шляху (Бабинського, Жуковського, Россолімо та ін.).
Патопсихологія - розділ психології, що розглядає психіку хворого.
Персистенція (постійність, збереження) - стан, характерний для багатьох вірусів і бактерій, коли мікроорганізм живе в організмі і постійно підтримує в ньому хворобливий стан. При цьому організм не реагує активно на збудника, вони взаємодіють, не вбиваючи один одного.
Плацента (дитяче місце) - орган зв'язку зародка з організмом матері. Через плаценту плід від матері одержує необхідні поживні речовини і кисень, відаючи продукти обміну.
Поліневрит - множинне запалення нервів.
Поліомієліт - запалення передніх рогів сірої речовини спинного мозку, дитячий параліч.
Превентивний - захисний, попереджувальний.
Продромальний період - період, який триває від декількох годин до одного-двох днів, коли з'являються симптоми захворювання, які не специфічні для даного захворювання.
Прокаріоти -давні за походженням організми, клітини яких не мають ядра (бактерії, синьо-зелені водорості).
Проксимальний - наближений (відділ кінцівки) на протилежність дис-тальному.
Профілактика - попередження, в інфекційній патології- попередження розвитку та поширення інфекційних захворювань за допомогою вакцин, сироваток, бактеріофагів, хіміотерапевтичних засобів тощо.
Психастенія - психічна слабкість, форма неврозу.
Психогенний - породжений психічною травмою.
Психогігієна - гігієна психічного життя.
Психопатія - патологічне змінений характер.
Психопатологія - симптоматика психічних хвороб.
Психопрофілактика - профілактика психічних розладів.
Психотерапія - метод лікування впливом на психіку хворого (пере-конання, навіювання, гіпноз).
Птоз - опущення верхньої повіки.
Пубертатний період - період статевого дозрівання.
Р
Радикуліт-запалення корінців спинного мозку.
Ратициди -яди, що використовуються при знищенні гризунів.
Реабілітація хворого - видужання, яке допускає повернення хворого до суспільно-корисної праці.
Реадаптація - можливість пристосування до раніше виконуваної роботи.
Реактивні стани - психічні розлади, що виникають під впливом психічної травми.
Реактивність - властивість організму реагувати на фізіологічні та хвороботворні подразники зовнішнього середовища.
Ревакцинація - повторне профілактичне щеплення після вакцинації для посилення імунітету.
Резистентність - опірність.
Реінфекція - повторне зараження тим же видом збудника, що і при першому захворюванні, який знову викликає інфекційний процес.
Реконвалесценція - період одужання після перенесеної хвороби.
Ремісія -тимчасове мимовільне поліпшення в перебігові хвороби.
Респіраторний - дихальний, що відноситься до дихання, наприклад, респіраторне захворювання.
Рецесивна - прихована (латентна), відступаюча ознака.
Ригідність - напруження м'язів.
С
Сапрофіти (від грець, "сапрос"- гнилий, "фітон"- рослина).
Сенсибілізація - підвищена чутливість організму до впливів будь-яких подразників.
Сепсис - форма взаємодії мікроба з макроорганізмом, при якому відбу-вається розмноження мікроорганізмів у крові.
Септикопіємія - розмноження мікроорганізмів у крові і внутрішніх органах з утворенням гною.
Симуляція - свідоме пред'явлення неіснуючого захворювання або вигаданої фізичної вади.
Синдром - сукупність симптомів.
Синергізм - посилення ефекту при поєднанні двох і більше факторів.
Синергісти - взаємовідношення між окремими видами живих істот, що допомагають один одному.
Синергія - узгоджений рух.
Сироватка імунна - препарати крові людини та тварин, до складу яких входять антитіла, які використовують для діагностики, лікування і профілактики різних захворювань.
СНІД - синдром набутого імунодефіциту - вірусне захворювання, що характеризується враженням Т-системи імунітету, що приводить до пониження резистентності організму; клінічно характеризується гарячкою, лімфаденопатією, діареєю, загальною слабкістю, втратою маси тіла, пневмоніями, розвитком на фоні захворювання онкологічних процесів, вторинних бактеріальних інфекцій.
Соматичний - тілесний, фізичний.
Сомнамбулізм - сноходіння.
Сопор - міцний сон.
Спазмофілія - судорожні припадки у дітей, хворих на рахіт.
Спірохета - різновидність мікробів - прокаріот звивистої форми, які відрізняються від звичайних бактерій будовою тіла; деякі види патогенні для людини (збудник сифілісу, поворотного тифу).
Спонтанний - мимовільний.
Спора - утворення, що з'являється у бактерій в несприятливих умовах існування, що на тривалий термін зберігає їх життєздатність; у грибів спори виконують функцію розмноження.
Сприйнятливість до інфекції - здатність організму реагувати на проникнення інфекційного агента розвитком хвороби.
Стафілокок- різновидність коків, що мають характерне розміщення, нагадує виноградне гроно, деякі види патогенні для людини.
Стеноз - звуження.
Стереогноз - здатність навпомацки визначити предмет.
Стереотипність - одноманітність, шаблонність.
Стерилізація - знищення мікроорганізмів та їх спор.
Стрептокок-різновидність коків, що мають характерне розміщення у вигляді ланцюга.
Ступор - остовпіння, загальмованість.
Суіцидний, суіцидальний - що стосується самогубства (думки, спроба).
Термостат - прилад, що підтримує задану температуру.
Т
Тест- стандартне завдання для визначення якоїсь здатності випробу-ваного.
Токсемія - наявність токсину в крові.
Токсикоінфекція - інфекція, що розвивається в результаті дії токсину.
Токсин -отруйна речовина, що утворюється мікроорганізмами, а також деякими тваринами і рослинами.
Транслокація - структурна перебудова набору хромосом (обмін сег-ментами між хромосомами).
Трансмісивні хвороби - заразні хвороби людини, збудники яких передаються кровосисними членистоногими.
Тремор - тремтіння.
Туберкулін - речовина із збудника туберкульозу, що викликає алер-гізацію організму; використовується для діагностики туберкульозу.
Ф
Фагоцитоз - захват мікроба та других сторонніх корпускул лейкоцитами та макрофагами.
Фенокопії - зміни ознак організму, що виникають внаслідок впливу зовнішнього середовища на механізми ембріогенезу; за основним про-явом схожі із спадковими дефектами.
Фобія - нав'язливий страх.
Я
Ятрогенія -ятропсихогенія - породження необережно сказаним лікарем або особами з медичного персоналу словом думок у хворого про не-існуючу в нього хворобу.
