Кримінальна відповідальність за злочин, вчинений у стані сп’яніння
Відповідно до ст. 21 КК особа, яка вчинила злочин у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповіда-льності. Наркоманія, токсикоманія, алкоголізм — це явища, які спри-яють існуванню злочинності і навпаки. Тобто, одне зумовлює і взаємодіє з іншим. Негативні явища ніби обрамовують злочин-ність, тому їх ще називають «фоновими». Пияцтво — це систематичне, надмірне споживання спиртних напоїв, що знижує рівень соціальної активності особистості та негативно позначається на здоров’ї людини, котра споживає ал-коголь. Пияцтво передує алкоголізму. У середньому кожний 6-й п’яниця з дорослих осіб стає алкоголіком. Алкоголізм — важке захворювання, котре спричинюється си-стематичним і тривалим зловживанням спиртними напоями та характеризується фізичною потребою, потягом до алкоголю, за-лежністю від нього. Велика медична енциклопедія визначає алкоголізм як сукуп-ність патологічних змін, що виникають в організмі під впливом тривалого, надмірного вживання алкоголю*. Під впливом алкоголю відбувається 2/3 навмисних тяжких злочинів проти особистості (убивства, зґвалтування, нанесення тяжких тілесних ушкоджень); 9/10 хуліганських проявів; 3/4 роз-боїв; до 60 % крадіжок особистого майна; 50 % ДТП. Треба відзначити й істотний відсоток осіб, які, перебуваю- чи у стані алкогольного сп’яніння, піддавалися нападу — вік-тимологічний аспект (жертва власної або чужої необережно- сті, ДТП), тому що п’яного легше обікрасти, пограбувати, обдурити. Слово «наркоманія» — походить від грецьких слів «нарко» — сон, заціпеніння і «манія» — пристрасть, безумство. У тлумач-ному словнику російської мови С. І. Ожегова наркоманія визна-чається як сильний, хворобливий потяг до наркотиків. Наркоманія — це захворювання, що виникає в результаті не-медичного вживання наркотичних засобів. Токсикоманія — це хворобливий потяг до речовин (синтети-чної, біологічної, рослинної властивості) або лікарських засобів, які не входять до списку наркотиків, вдиханням, просочуванням або іншим шляхом із метою досягнення одурманюючого ефекту (ацетон, бензин, лаки, фарби). Кримінологічний характер наркоманії — це розвиток нар-котичного голодування — абстинентного синдрому — «ломка», за якого заради придбання наркотику особа здатна учинити зло-чин (крадіжку, здирство, розбій, шахрайство). Сп’яніння, залежно від речовини вживання, поділяють на: • алкогольне; • токсичне; • наркотичне. Сп’яніння буває двох видів: фізіологічне і патологічне. За фізіологічного (простого) сп’яніння в особи послабляється функціонування гальмових процесів нервової діяльності й само- контролю. Звичайне фізіологічне сп’яніння настає поступово. Особа усвідомлює, що алкоголь, наркотик чи інша речовина одур-манює її, порушує нормальний стан психіки, швидкість реакції, координацію рухів тощо. Продовжуючи вживати такі речовини та засоби, особа доводить себе до стану сильного сп’яніння, що хоча й порушує психічні процеси, але це не є хворобливим станом. Патологічне сп’яніння може настати для особи раптово, на-віть за вживання невеликих доз алкоголю, наркотику тощо. Па-тологічне сп’яніння є хворобливим станом, який відноситься до короткочасних психічних розладів і якісно відрізняється від тяж-кого ступеня звичайного побутового сп’яніння. За патологічного сп’яніння наявні психологічний і медичний критерії неосудності. Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 67 КК вчинення злочину особою у стані алкогольного сп’яніння або у стані, спричиненому вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, є обставиною, яка обтяжує покарання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кримінальна відповідальність за злочин, вчинений у стані сп’яніння» з дисципліни «Кримінальне право України»
