Які процеси відбувалися при аварії на Чорнобильській атомній електростанції
Робота атомних електростанцій ґрунтується на реакції ділен- ня ядер урану і плутонію. Кількість та радіонуклідний склад про- дуктів ядерного ділення залежить від роботи реактора. Чим довше триває реакція, тим більше нагромаджується продуктів ядерно- го ділення. Вихід останніх в атмосферу при перегріві та розплав- ленні активної зони, порушенні герметичності реактора визна- чається ступенем їх летючості. На фоні тугоплавкості більшість радіонуклідів (телур, йод, цезій) мають високу летючість, а тому аварійні викиди збагачуються цими радіонуклідами, з яких йод і цезій мають найважливіше радіобіологічне значення. Частка ра- діоактивності в Чорнобильській аварії складала: йоду-131 – 20%, цезію-137 – 13%, цезію-134 – 1%, стронцію-90 – 4%, а також раді- оактивні благородні гази: аргон, криптон та ксенон. Останні при 96 нормальній роботі реактора постійно виділяються через фільтро- вентиляційну систему, а при аварії – вільно виходять у атмосфе- ру. Сумарна активність безконтрольно розповсюджених в атмос- фері радіонуклідів складала 18,5×10 17 Бк (5×10 7 Кі), або близько 3-4 відсотків від загальної активності продуктів ядерного ділення у реакторі. Внаслідок цього склалася радіаційна ситуація, своєрід- ність якої обумовлена терміном 10 діб: дисперсним газо-аерозоль- ним складом висотою від сотні метрів до 1,5 та більше кілометрів, викидом радіонуклідів з однієї сторони та складною метеороло- гічною обстановкою з іншої. Остання характеризувалась слабким і нестійким за напрямком вітром у приземних шарах атмосфери, а на висоті 700 та 1500 метрів – південно-східним вітром та пере- носом повітряних мас у північно-західному напрямі зі швидкістю 5-10 м/сек. Тому процес наземного радіоактивного забруднення суттєво відрізнявся від уявлень про його формування при ядер- ному вибухові або, навіть, при одномоментному залповому вики- ді з реактора. При ядерному вибуху основна маса його радіоактивних про- дуктів плавиться або конденсується на частинах великої маси ґрунту, що втягується у зону вибуху і через 8-10 годин, осідаю- чи на поверхню землі, утворює досить чіткий ближній слід важ- кої радіоактивної хмари, що піддається прогнозуванню як за роз- мірами, так і за рівнем радіації. Складність аварії полягала в тому, що після руйнування енергоблоку, реактор перейшов у режим са- морегулюючого енерговиділення і перетворився у джерело довго- термінового безперервного пульсуючого викидання продуктів ядерного поділу у навколишнє середовище. У відповідності з метеорологічною ситуацією в перші 2-3 дні потужна хвиля радіонуклідів розповсюдилась у північно-захід- ному, північному та північно-східному напрямках. Вже вранці 28 квітня 1986 року у Швеції та Фінляндії було зареєстровано підви- щення рівня радіації, а 30 квітня, при значно меншому виході раді- оактивності в атмосферу, хвиля перенеслась переважно на південь в приземних шарах атмосфери у напрямку до Одеси, Кишинева, Будапешта та Відня. На території північних областей України та південних областей Білорусі сформувався наземний слід, де випа- ла основна частина радіонуклідів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які процеси відбувалися при аварії на Чорнобильській атомній електростанції» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
