ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Товарознавство » Товарна іноваційна політика

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ
Для здійснення товарної інноваційної політики необхідно ма-ти об’єктивну інформацію, яка характеризує співвідношення по-казників якості продукції, що проектується та виробляється, з еталонними аналогами.
Порівнювання значень показників, які свідчать про технічну досконалість відповідної продукції (проекту), уможливлює ви-значення технічного рівня якості продукту. Науково обґрунтова-на й повна інформація про міру відповідності досягнутого техні-чного рівня якості сучасним науково-технічним досягненням та перспективам розвитку науки і техніки необхідна для плануван-ня, розроблення й освоєння нових видів продукції, установлення цін на вироби, здійснення заходів з маркетингової підтримки ін-новації. Для визначення технічного рівня якості продукту необ-хідно, крім установлення відповідної номенклатури показників та їхніх кількісних значень, вибрати базовий зразок. Зрозуміло, що під час організації роботи з визначення технічного рівня якості суттєве значення має правильний вибір еталона для порівняння. Використання для цієї мети застарілих і технічно недо-
сконалих зразків може призвести до невідповідності фактичного рівня виробу сучасним ринковим вимогам. Базові значення по-казників для порівняння мають відображати принаймні оптима-льний (якщо вже не перспективний) рівень якості, досягнутий на цей час, ураховувати можливість впливу на нього досягнень наукового та технологічного розвитку. Такими еталонами мо-жуть бути конкретні вітчизняні або закордонні вироби, а також вимоги державних чи міжнародних стандартів. Технічний рі-вень якості визначають диференційним, комплексним або змі-шаним методом. Диференційований метод базується на послі-довному, роздільному порівнюванні одиничних показників якості виробу, що оцінюється, та базового зразка. Завдяки цьому визначають, чи досягнуто рівень еталона в цілому, за якими по-казниками його досягнуто, які з показників відрізняються від базових. Відносні значення показників технічного рівня якості продукції з допомогою диференційного методу розраховуються за формулами:
, (1)
, (2)
де Pi — значення i-го показника якості продукції, що оцінюється;
Pib — значення i-го базового показника;
i = 1, 2, ..., n — кількість одиничних показників якості продукції.
Формулу 1 застосовують для оцінювання показників, збіль-шення числового значення яких свідчить про поліпшення якості (потужність, продуктивність, ресурс, довговічність). Формулу 2 використовують для порівняння показників, зменшення число-вого значення яких забезпечує підвищення якості виробів (мате-ріаломісткість, витрати пального, похибки вимірювань). Диференційоване оцінювання відображає лінійну залежність між властивостями, що аналізуються. Інакше кажучи, будь-якій зміні одиничного показника відповідає пропорційна зміна відносного показника якості. Зрозуміло, що за допомогою диференційного методу неможливо пов’язати загальний рівень якості з будь-яким одним числовим показником. Як правило, цим методом корис-туються для попередньої оцінки за певними показниками голо-вних споживчих властивостей продукції (наприклад, вантажопід-йомність крану, потужність двигуна).
Загальну оцінку технічного рівня якості, що характеризується одним числовим показником, отримують з допомогою комплекс-ного методу, який базується на застосуванні узагальнених показ-ників. Такі показники є функціями від одиничних і дають змогу враховувати взаємозв’язок властивостей продукції. Комплексний метод передбачає послідовний аналіз простих і складних власти-востей продукції та оцінювання ваги впливу кожної з них на за-гальний технічний рівень якості. Для цього визначають види за-лежності між показниками простих властивостей і їхніми оцінками та спосіб визначення вагомості (значущості) окремих влас-тивостей, що формують якість. Потім приймають рішення про порядок поєднання кількісних оцінок усіх властивостей, що ана-лізуються. Якщо наявна необхідна інформація для визначення функціональної залежності головного показника від вихідних, його беруть за основу для всіх наступних розрахунків. Напри-клад, головним показником для комплексної оцінки рівня якості автомобільних шин є величина пробігу (км), а для дизельних дви-гунів — моторесурс (рік). Найбільший ефект від комплексних оці-нок рівня якості досягається, коли залежність головного показни-ка якості від вихідних одиничних віддзеркалює фізичну сутність явища. Саме така фізично зумовлена і кількісно визначена залеж-ність спостерігається, наприклад, між змінами значень основних показників продукції (коксу) і продуктивністю доменної печі.
Функціональна залежність, яка береться для визначення ком-плексного показника якості (Ко), має здебільшого такий вигляд:
Ко = F(n, mi, ki), i = 1, 2, …, n,
де n — кількість показників якості, що враховуються;
mi — коефіцієнт вагомості і-го показника якості;
ki — відносний і-й показник якості.
Найчастіше для комплексного оцінювання технічного рівня якості продукції використовуються середньозважені арифметичні і геометричні показники, а також експертні методи. Комплексний середньозважений арифметичний показник якості розраховується за формулами:
, або ,
де U — комплексний показник якості;
Miu — параметр вагомості i-го показника якості;
Pi — значення i-го показника якості;
Qi — відносний i-й показник якості продукції;
n — кількість показників якості.
За неможливості або недоцільності використання для визначення коефіцієнтів вагомості окремих показників якості суто технічних розрахунків застосовуються експертні методи. Вони передба-чають використання та узагальнення з допомогою відповідного математичного апарату кваліфікаційного рівня та досвіду групи фахівців. Обов’язковою вимогою до членів експертних груп є: ком-петентність, заінтересованість, діловитість та об’єктивність. Особ-ливістю експертних методів є широке застосування бальних оці-нок.
Коли комплексний метод не дає змоги врахувати всі важливі властивості виробу (наприклад, ергономічні, естетичні, екологіч-ні), а сукупність одиничних показників є великою, застосовують змішаний метод оцінювання рівня якості. Він передбачає спільне використання одиничних та комплексних показників. Для цього частину одиничних показників об’єднують в окремі групи і для кожної з них визначають відповідний комплексний показник. Найважливіші одиничні показники якості аналізуються окремо. Отримані за кожною групою комплексні, а також узяті до оціню-вання одиничні показники якості зіставляють диференційним ме-тодом з відповідною сукупністю базових показників.
Якість продукції визначається як технічним рівнем (якість проекту), так і добротністю виготовлення виробу (якість матеріа-лізації та тиражування проекту). Оцінку рівня якості виготовлен-ня продукції здійснюють зіставлянням фактичних значень влас-тивостей виробів до початку експлуатації з вимогами нормативної і технічної документації (креслення, технічні умови, стандарти). Що вища якість виготовлення продукції, то більше фактичні властивості виробу наближаються до запроектованих.
За умов масового виробництва якість продукції формується під впливом багатьох суб’єктивних та об’єктивних чинників, що спричиняють зміну її властивостей. Тому фактичні значення по-казників якості різних виробів того самого виду не однакові, тоб-то вони набувають випадкових значень. Для кількісної оцінки та-кого розсіювання застосовують показники однорідності продукції. Так, з їхньою допомогою визначають розсіювання числових зна-чень показників призначення (твердість, міцність, теплостій-кість), надійності, окремих ергономічних показників тощо. Пока-зники однорідності продукції оцінюються ймовірнісними (статистичними) величинами. Для їх визначення застосовують середньоквадратичне відхилення ():
,
де n — кількість вимірювань випадкової величини (наприклад, кількість виробів, в яких вимірюється той самий показник якості);
xi — значення випадкової величини (фактичне значення вимі-рюваного показника і-го виробу);
x0 — середнє значення випадкової величини .
Розгляньмо приклад. Заміри діаметра виготовлених верстат-них валів виявили розходження величини цього показника у віді-браних зразків. За результатами замірів (табл. 9) було проведено оцінку однорідності продукції.
Таблиця 9
РЕЗУЛЬТАТИ ЗАМІРІВ ВЕРСТАТНИХ ВАЛІВ
Номер заміру
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Діаметр
вала, мм 10,00 10,20 10,30 10,10 10,20 10,10 10,00 10,10 10,10 10,20
Середньоквадратичне відхилення діаметра зразків дорівнює:

х0 = 101,3/10 = 10,13.
Стабілізація умов виробництва, характеристик використаних матеріалів підвищує однорідність показників якості виготовлення продукції конкретного виду.
Якість рівня виготовлення продукції визначають також, розрахо-вуючи індекси дефектності. Для цього необхідно заздалегідь склас-ти перелік усіх дефектів, які можливі в процесі виготовлення про-дукції, і визначити їхню вагу. Вагові коефіцієнти розрахують вартісним або експертним методом. За використання першого методу коефіцієнт вагомості встановлюється за допомогою відносної оцін-ки вартості усування конкретного дефекту стосовно собівартості виробу. За експертного методу рішення приймаються способом усереднення спеціальних коефіцієнтів, запропонованих групою фа-хівців-експертів. Показник дефектності визначається за формулою:
,
де D — коефіцієнт дефектності;
Mi — кількість дефектів i-го виду;
n — кількість одиниць продукції вибірки;
Qi — коефіцієнт вагомості i-го дефекту;
d — кількість можливих видів дефектів.
У таблиці 10 наводиться приклад розрахунку коефіцієнта де-фектності у вибірці з 20-ти автомобільних насосів.
Таблиця 10
РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТА (ІНДЕКСУ)
ДЕФЕКТНОСТІ АВТОМОБІЛЬНИХ НАСОСІВ
Шифр
дефекту Вага
дефекту Кількість
дефектів у вибірці
з 20-ти насосів Добуток
(2 × 3) Коефіцієнт дефект-ності [сума даних з гр. 4, поділена на кі-лькість вибірки (20)]
1 2 3 4
А 100 0 0 600 : 20 = 30
Б 90 2 180
В 70 2 140
Г 60 3 180
Д 50 2 100
Рівень якості в експлуатації або споживанні товару є результа-том співвідношення двох показників — технічного рівня і якості виготовлення продукції. Під час експлуатації продукції оцінюють міру відповідності фактичних показників якості виробів вимогам нормативно-технічної документації. Ця оцінка дає змогу з’ясувати способи якнайповнішого використання функціонально-корисних властивостей технічних об’єктів і зібрати необхідну ін-формацію про надійність машин і обладнання. Рівень якості продукції в експлуатації визначається зіставлянням фактичних і нормативних значень одиничних і комплексних показників з ура-хуванням чинників фізичного і морального старіння виробів. Ре-зультати оцінки становлять основу економічних обґрунтувань та маркетингових стратегій стосовно створення нових моделей, під-вищення визначальних показників якості освоєної продукції, ви-лучення з виробництва окремих товарів, зміни правил технічного обслуговування і експлуатації виробів.
Ясна річ, що розуміння рівня якості товару в експлуатації для виробника і споживача не є однаковим. Для покупця якість у споживанні ототожнюється з витратами на придбання та викори-стання товару (витрати на профілактичне обслуговування, ремонт, енерговитрати тощо). Зрозуміло, що витрати користувача знач-ною мірою залежать від рівня технічної новизни й досконалості ідеї товару та добротності її втілення в готовий продукт під час виготовлення. Інакше кажучи, рівень якості закладається в проектуванні, забезпечується досконалістю виготовлення, підтриму-
ється під час експлуатації виробу. Тому визначення якості на ринку, насиченому товарами, має постійно враховувати не тільки зміни в технології, а й вимоги споживачів. Наприклад, японська школа забезпечення якості вважає споживача рушійною силою в цьому процесі і підкреслює важливість урахування його поба-жань вже на етапі конструювання та виготовлення виробів. Такий підхід реалізується за допомогою принципу «системної інтегра-ції», коли потреби покупця інтегруються в цикл «конструюван-ня — виробництво», а зусилля робітників — у розроблення фір-мових стандартів якості. У цьому разі якість інтегрується в загальний процес управління і стає невід’ємною частиною загальної стратегії підприємництва. Наслідок реалізації цього принципу — висока якість та конкурентоспроможність японсь-ких товарів. Таким чином, новітній підхід до стратегії підприєм-ництва пов’язується з тим, що якість є головним і найефективні-шим засобом для задоволення вимог споживачів, а також засобом зниження витрат виробництва. Для японських фірм, які прово-дять цю стратегію на практиці, характерним є таке розуміння проблеми якості:
• забезпечення якості — це не тільки технічна функція, що здійснюється одним відповідним підрозділом, а системний про-цес, котрий пронизує всю організаційну структуру фірми;
• новому розумінню якості має відповідати належна організаційна структура підприємства;
• питання якості мають бути актуальні не тільки в межах ви-робничого циклу, а й у процесі розроблення, конструювання, маркетингу та післяпродажного обслуговування виробу;
• якість має бути орієнтована на задоволення вимог спожива-чів, а не продуцента, заінтересованого насамперед у збільшенні ефективності виробництва;
• поліпшення якості потребує застосування нової технології, починаючи з проектування і до автоматизованого контролю вла-стивостей виробу;
• загальне підвищення якості досягається тільки через творчу участь усіх виконавців.
Отже, забезпечення якості стає засобом управління фірмою, за допомогою якого одночасно досягають як задоволення запитів споживачів, так і зменшення виробничих витрат. Розв’язання проблеми якості на засадах задоволення запитів споживачів мож-ливе лише за умови докорінних змін усієї організаційної струк-тури виробництва, включно зі збутом, відносинами з постачаль-никами, розробленням та конструюванням виробів. Необхідність постійної перебудови виробництва відповідно до вимог ринку посилює значення функції маркетингу в апараті управління фірм і корпорацій, сприяє розвитку системного комплексного підходу до формування питань якості та стандартизації.
Особливе значення проблеми підвищення якості мають за умов перехідної економіки, коли підвищення конкурентоспро-можності вітчизняної продукції стає однією із головних перед-умов входження України в європейський та світовий економічний простір. Виконання Указу Президента України «Про заходи що-до підвищення якості вітчизняної продукції» від 23.02.2001 дасть можливість підготувати законопроекти про засади дер-жавної політики у сфері управління якістю продукції з метою підвищення якості життя громадян держави. Досвід розвину-тих країн свідчить, що коли складовою національної самосві-домості стає ідея суттєвого підвищення якості життя грома-дян, — темпи розбудови ринкової економіки сучасного типу значно зростають.
Підтримка цієї концепції має передбачати розвиток систем якості в продуцентів та постачальників товарів і послуг, створен-ня атмосфери довіри у відносинах «виробник—споживач» з ви-користанням норм, правил та рекомендацій низки міжнародних стандартів як інструментів державної політики.
Розвиток світової цивілізації, глобалізація економіки наочно підтверджують неухильне зростання ролі маркетингу не тільки у створенні умов життя, а й у підвищенні його якості. Людство на-магається відмовитися від старих стереотипів мислення і дій. В останній третині двадцятого сторіччя поглиблення процесів орієнтації на якість товарів та послуг, на необхідність її системного забезпечення вперше привело до розуміння органічного й нероз-ривного зв’язку між цілеспрямованими діями з управління мар-кетингом та якістю продукції у сфері виробництва. Це розуміння знайшло конкретне втілення в низці міжнародних стандартів серії IСO 9000, де виокремлено на рівні нормативних вимог го-ловну ідею сучасного гнучкого, орієнтованого на споживача, ефективного виробництва: якість продукту починається з мар-кетингу, пошуку та вивчення ринку. Поєднання цих компонен-тів, по суті, створило так званий ринок якості, коли пріоритет-ність споживчих властивостей товарів над їхньою ціною для більшості споживачів стала безсумнівною. Добротні товари та послуги, що відповідають потребам споживачів, сприяють ство-ренню нової цілісності взаємозв’язаних сторін життя суспільст-ва щодо рівня добробуту, стану довкілля, здоров’я, використан-ня вільного часу. У такий спосіб якісні товари та послуги створюють, сказати б, матеріальні передумови для переходу людства в так звану цивілізацію якості. За цих умов роль марке-тингу зі створення та пропонування споживачам певних «стан-дартів життя» ще більше посилюється. Характерним підтвер-дженням цієї тенденції може бути підвищення значення маркетингової діяльності для охорони навколишнього середо-вища. Нині у світі широко обговорюються ці проблеми, а пере-дусім захист озонового шару, запобігання «парниковому ефек-ту», забрудненню ґрунтів, води та повітря. Сьогодні споживачі заінтересовані не просто у високоякісній продукції, а в товарах, які б відповідали основним вимогам охорони здоров’я і екологі-чної безпеки. Про збільшення впливу екологічного чинника на обсяги маркетингової діяльності свідчить, наприклад, спеціаль-не наголошування сучасної реклами на «екологічній чистоті» товару. Саме ця тенденція зумовила появу так званого екомар-кетингу, коли посилання на високу екологічну чистоту продук-ту вважають головним чинником комерційного успіху на націо-нальному й міжнародному ринках. Інакше кажучи, маркетингова діяльність у цьому напрямку відображає поси-лення впливу суспільства на підприємства, вимоги якнайпов-нішого врахування останніми громадських інтересів. Наслідком цього стало створення міжнародних стандартів серії IСO 14000, які встановлюють вимоги до системи менеджменту та маркети-нгу з погляду захисту довкілля та безпечності продукції. Отже, згідно з концепцією соціально-відповідального маркетингу та його нового різновиду — екомаркетингу — суттєво посилився вплив гуманістичної складової якості. Сучасний маркетинг не просто створює стереотипи сучасного побуту, а й дає змогу по-новому, з позицій системності й комплексності переходити до створення стандартів якості життя.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ» з дисципліни «Товарна іноваційна політика»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Договір на проведення аудиторської перевірки
Період окупності
СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ ЯК НАПРЯМ РОЗВИТКУ КІЛЬКІСНОЇ ТЕОРІЇ
ЕКОНОМІЧНІ МЕЖІ КРЕДИТУ
Визначення потреби в інвестиціях та вартості капіталу


Категорія: Товарна іноваційна політика | Додав: koljan (23.02.2011)
Переглядів: 2024 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП